За словами головного лікаря ЦРЛ Василя Семаньківа, ситуація в інфекційному відділенні не є критичною, крім того — з прицілом на вирішення цьогоріч. А щодо працівників баклабораторії, то, каже Василь Семаньків, вони самі відмовилися від переселення. А оскільки у цьому крилі тривають ремонтні роботи, то і відсутнє централізоване теплопостачання. Проте у розпорядженні медиків — електрообігрівачі. Цьогорічну зиму вони будуть саме у таких умовах, наступну — можливо, зустрінуть з теплом. Якщо до того часу вдасться реалізувати задуми і спорудити блочно-модульну котельню для поліклініки. А на це потрібно близько 1,5 млн. гривень, які на сьогодні є ще тільки невиразним маревом.
Самі працівники баклабораторії не заперечують: від переселення у теплі приміщення відмовилися. За словами лікаря-бактеріолога Ірини Абрам, оскільки здійснити це у технічному плані, враховуючи всі особливості роботи апаратури лабораторії, надзвичайно складно. Тому всі 7 працівників лабораторії наразі гріються „козликами”.
До речі, у галузі медицини знову назріває велика реорганізація. І частина переселених приміщень на вул. Каракая готується як плацдарм для майбутніх великих звершень керівництва медицини.
Великі ремонти
Протягом двох років у поліклініці на вул. Каракая тривають ремонтні роботи. Головне завдання — відремонтувати або замінити системи теплопостачання та каналізації. Внутрішньому ремонту та заміні вікон-дверей — значно менша увага, бо пріоритет — за масштабними проектами. Завідувач поліклініки Валерій Паляниця переконує: протягом двох років зробили стільки, скільки за попередній добрий десяток не робилося. Так, за цей період практично завершений капремонт системи опалення та зовнішньої каналізації, замінили 12 стояків та провели ґрунтовний ремонт у відділі переливання крові та реєстратурі. Крім того, замінили теплокомунікації у підвальному приміщенні, завдяки чому вдалося висушити підвал.
— Окрім цього, — твердить Валерій Паляниця, — розпочато ремонти у фізіотерапевтичному відділенні та денному стаціонарі. На час робіт два відділення переселені в інший корпус. Тривають ремонти і у деяких інших відділеннях. Ми діємо за принципом шахівниці: переселення відділень триває кілька місяців, за цей час проводимо там ремонти. З настанням холодів роботи не припинялися. Вимушена зупинка відбулася лише на період держзакупівель. Тендерна процедура є недосконалою і часто гальмує та коректує плани.
Щодо інфекційного відділення, яке перебуває в окремому корпусі, то там потрібно замінити систему опалення, здійснити ремонт покрівлі, внутрішніх каналізаційних мереж та приміщень. На ці роботи заплановано близько 268 тис. гривень: половину пообіцяли виділити з районного бюджету, інша частина надійде з видатків ЦРЛ.
За два минулі роки на ремонти у райполіклініці затрачено понад 700 тис. гривень. На цей рік планується освоїти суму як мінімум удвічі більшу. У планах — завершення робіт по заміні тепломереж у головному корпусі та ремонт інфекційного відділення. Так, на систему опалення, гаряче водопостачання та дизкамери потрібно приблизно 1,5 млн. гривень (роботи включені у перелік заходів з реконструкції котельні. — Авт.). Передбачається, що ці кошти надійдуть не за рахунок галузі охорони здоров’я, а будуть виділені з державного та обласного бюджетів. Твердих гарантій немає — натомість є великі сподівання головних медиків району. Очікується, що кульмінацією у вирішенні проблем поліклініки стане встановлення модульно-блочної котельні. Якщо головна проблема — теплопостачання — вирішеться, тоді можна буде переключитися і на інші ремонти. До речі, минулого року у приміщенні замінили 70 вікон на металопластикові, що становить близько 15% від загальної кількості. Тобто роботи у цьому напрямку щойно розпочалися.
Між іншим, стіни приміщення медзакладу сильно пошкоджені грибком, тож стоїть питання, наскільки доцільно покривати їх пластиком (як це зроблено у відділенні переливання крові та реєстратурі. — Авт.). Хоча, як запевнив заступник головного лікаря ЦРЛ Микола Дмитерчук, при ремонті майстри застосовують протигрибкові технології, тож турбуватися не варто.
Валерій Паляниця зазначив: попри будь-які зауваження, саме адміністрація медичного закладу визначає черговість робіт. І навів приклад: так, роботи щодо ремонту тепломережі у головному корпусі були б уже давно завершені, якби не НП наприкінці 2006 року, коли у дитячій поліклініці не було тепла. Тоді було вирішено за доцільніше спрямувати кошти на дитячий медичний заклад, а із ремонтом на вул. Каракая зачекати.
У медицині — чергова реорганізація
Найгірше, на переконання головного лікаря ЦРЛ Василя Семаньківа, цьогоріч фінансуватиметься медицина. Так, із виділених на галузь охорони здоров’я коштів, 80% становлять видатки на заробітну плату медикам та енергоносії. При цьому, за словами Василя Семаньківа, якщо коштами на оплату праці медики забезпечені на 82%, то грошей на енергоносії, харчування та медикаменти є тільки 18% від сукупної потреби. Також цього року при затвердженні бюджету не врахували жодної програми по медицині. Навіть не взяли до розгляду, не кажучи вже про фінансування.
Загальний бюджет медицини на цей рік становить 30 млн. 668 тис. гривень (з урахуванням тієї частини фінансування, яку передає до районного бюджету міська влада. — Авт.). Це приблизно на 6 млн. гривень більше, ніж минулого року. За словами Василя Семаньківа, на сільські ФАПи цього року заплановано 1 млн. 418 тис. гривень, проте 218 тис. гривень головний лікар планує перерозподілити на користь амбулаторій.
За словами заступника головного лікаря ЦРЛ Миколи Дмитерчука, днями надійшла телефонограма від начальника управління охорони здоров’я ОДА Любомира Малофія, де є вказівка надіслати підрахунки нестачі коштів на медицину. Стосується лист тільки захищених статей (зарплата, енергоносії) та витрат на медобладнання та капремонти. До речі, до запланованих капітальних робіт у галузі охорони здоров’я на цей рік включено також і розширення пологового будинку на Медичній, 6. Схоже на те, що стаціонар у Підгірках очікує чергова реорганізація: під потреби пологового планується звільнити 4-5 поверхи лікарні, а терапевтичні відділи перемістити. Планується на базі Медичної, 6 створити акушерсько-гінекологічне об’єднання, що, за словами Василя Семаньківа, потягне за собою значно більше переселення, ніж навіть було заплановано із самого початку. Зокрема, деякі відділення, які не потребують у своєму функціонуванні реанімаційної допомоги, швидше за все, переїдуть на вивільнені площі медичного закладу на вул. Каракая.
Ватикан: коли час зупинився