Проблема житла давно стала надміру актуальною, і насамперед — для молоді. Якщо раніше існувало так зване державне будівництво, і люди, працюючи на тих чи інших підприємствах, могли отримати квартиру безкоштовно, то тепер про таке залишається тільки мріяти. Молоді люди після одруження змушені або „вживатися” з батьками, або ж „тягнути” часто багаторічні банківські кредити на житло, багато у чому собі відмовляючи, у тому числі — і у радощах батьківства. Відсутність власного житла часто є причиною вимушеного заробітчанства за кордоном і розлучень молодих сімей.
Всеукраїнська програма молодіжного кредитування у Калуші почала діяти, починаючи з 2004 року. Як повідомив заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів, на той час було зареєстровано близько 70 претендентів на кредит за державною програмою. Відтак спільними зусиллями міського та державного бюджетів було реконструйовано два гуртожитки: на вул. Будівельників (на 22 квартири) та на вул. Січових Стрільців (колишній гуртожиток „Дружба”, на 56 квартир). Щодо колишньої „Дружби”, то тільки 20 квартир було відведено калушанам за пільговим кредитуванням. Згодом фінансування програми припинилося, а відтак решту квартир були залишені для потреб Міністерства оборони.
Начальник відділу часткової компенсації Івано-Франківського Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Оксана Халак у коментарі „Вікнам” повідомила: нині є дві програми молодіжного кредитування. Перша — так звана пільгова, яка у Калуші уже не діє. Одна із причин — немає співфінансування з міського бюджету, а відтак Фонд не зацікавлений виділяти кошти для наших молодих сімей. Стати учасником такої програми досить важко. Річ у тім, що за цим варіантом кредиту кошти на житло держава надає через фонди сприяння молодіжному житловому будівництву під мінімальні 3% річних з умовою повернення протягом 30 років. Сім’ї з однією дитиною не сплачують відсотків, з двома — оплачують 75%, а з трьома — 50% вартості житла. Зараз цей напрямок молодіжного кредитування практично не працює через брак державних коштів.
— На цей рік для допомоги учасникам молодіжного кредитування нам виділено всього 1,9 млн. гривень на всю область, — каже Оксана Халак.
За словами Оксани Халак, молоді люди можуть надалі подавати документи і реєструватися за цією програмою, але перспективи — безрадісні. І переваги надаються переважно багатодітним сім’ям і молодим науковцям.
Другий напрямок — більш реальний і доступний. Тут передбачається кредитування через банки. У цьому випадку сім’ї-позичальнику держава повертає банківські відсотки, тобто кредит береться на банківських умовах.
— З 1 травня облікова ставка становить 12%, — твердить Оксана Халак. — тобто ми повертаємо учаснику молодіжного кредитування 12% із загальної величини банківських відсотків. На сьогодні співпрацюємо із 23-ма банками і маємо деякі обмеження щодо величини відсотку іпотечного кредиту. Так, у валюті він не може перевищувати 13, а у гривнях — 16-18 відсотків річних.
Стати учасником цієї програми молодіжного кредитування — більш реально. Проте умови як для першого, так і для другого варіанту однакові: вік до 35 років включно і перебування на квартирній черзі. Друга умова перекриває доступ до програми багатьом молодим сім’ям, хоча ще і сьогодні можна стати на квартирну чергу (приміром, у міській раді). Щоб зареєструватися учасником програми молодіжного кредитування чи отримати консультацію, потрібно звертатися у Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, що розташований в Івано-Франківську за адресою: вул. Січових Стрільців, 58. Тел.: 8 (0342) 71-09-60.
Пощастило не всім
Ті калушани, які скористалися можливістю придбати житло за пільговою програмою молодіжного кредитування, сьогодні твердять: їм пощастило. Так, у реконструйованому під молодіжне будівництво гуртожитку на вул. Будівельників, 11 проживає більше 20 сімей, які виховують 41 дитину.
— У 2005 році ми отримали квартиру, — розповідає мешканка будинку Оксана Устюк. — На квартирній черзі перебував чоловік, який працює на підприємстві „3 бетони”. Спочатку ми думали про гуртожиток на вул. Січових Стрільців, але потім з’ясувалося, що одна людина відмовилася від кімнати на вул. Будівельників, і ми поселилися тут.
В Оксани Устюк — троє дітей: 9-річний Євген, 5-річна Каріна і 2-річний Сашко. На момент укладення договору на купівлю квартира площею 56 квадратних метрів коштувала $14 тис. І згідно з умовами договору, її вартість залишається незмінною. Зараз сім’я сплачує 282 гривні щоквартально. Кредит розрахований на 30 років.
Схожа ситуація і у мешканки будинку Ольги Козоровської.
— У власній квартирі я живу вже три роки, — каже калушанка. — І дуже задоволена. Оскільки у нашій сім’ї троє дітей, то ми сплачуємо половину вартості квартири. Фактично за 30 років маємо повернути державі 28 тис. гривень. Проте, якщо хтось із дітей досягне повноліття, то втратимо пільгу від держави у вигляді меншої плати за житло. У той час, коли у Калуші діяла програма молодіжного кредитування, було багато бажаючих стати її учасником, проте згодом багато відмовились. Зокрема, і через те, що це реконструйований гуртожиток. Але я би не сказала, що це так відчутно. Щоквартально ми сплачуємо 230 гривень.
Проте пощастило не всім.
— Коли ми одружилися, то, звичайно, виникло питання про житло, — розповідає калушанин Олег Романів. — Спочатку орендували квартиру, але тоді почали задумуватися над тим, щоб народити дитину. Вирішили взяти кредит на житло. Звичайно, що насамперед подумали про програму молодіжного кредитування. Другий варіант програми нам більше підходив: ми могли вибрати собі житло за уподобанням та ціною, взяти кредит у банку на нерухомість, а Фонд погашав певну частину відсотків. Проте і цим варіантом ми скористатися не змогли: у Фонді нам повідомили, що програма наразі призупинена через піврічну заборгованість по кредитах. Тож взяли звичайний кредит, який оплачуємо повністю. Спочатку було дуже важко, бо ми обрали такий варіант, коли кредит іде по спадаючій, але є можливість погасити його швидше. Згідно із умовами, перші два роки — максимальні платежі. Тепер ми, згідно із графіком, маємо оплачувати 290 євро на місяць. Кредит розрахований на 20 років.
Житло катастрофічно дорожчає
Тим часом ситуація на ринку нерухомості Калуша не вселяє оптимізму. За останній рік ціни особливо стрімко зросли, і, якщо не мати додаткового заробітку, то за одну зарплату купити помешкання неможливо. Так, якщо у 2005 році ціна 1 кв. метра житла у Калуші коливалася у межах 400-500 доларів, то зараз середня вартість становить 650-700 доларів. Це стосується новобудов. Але якщо раніше житло можна було придбати переважно на вторинному ринку, то вже протягом року-двох у нашому місті планується ввести в експлуатацію 7 новобудов: 6-поверховий будинок на вул. Підвальній, 9-поверховий на бульварі Незалежності, 6-поверховий, 8-поверховий із мансардами та 6-поверховий із мансардами на проспекті Лесі Українки, 6-поверховий та 9-поверховий будинки на вул. Олени Пчілки. На перспективу, твердить Василь Петрів, ще 5 земельних ділянок призначені для житлового будівництва: на пр. Лесі Українки та вул. Малицької — Драгоманова. Тобто первинний ринок нерухомості у Калуші дістав суттєвий розвиток.
Водночас вторинний ринок працює на межі ресурсу. Так, представник одного із агентств нерухомості міста Оксана Биндас пояснює: агентство працює тільки із вторинним ринком. Із новобудовами „зав’язали” після того, як „попеклися”. Так, через агентство проходила реконструйована будівля, яка мала бути здана в експлуатацію ще у 2005 році, проте ще й досі цей процес не завершився. Тож багато їхніх клієнтів, понадіявшись на нову квартиру, продали стару, деякі виїхали за кордон на заробітки, щоб оплатити житло, у якому ще донедавна не мали можливості жити.
— У нас багато людей цікавляться саме вторинним ринком, — розповідає Оксана Биндас. — Водночас попит перевищує пропозицію у кілька разів. Якщо ще є оголошення про обмін, то про продаж квартир — досить мало. А про некомерційну оренду — взагалі одиниці.
Отож директор агентства нерухомості стверджує: ціни на житло на вторинному ринку навіть перевищують первинний. Так, 1 кв. метр житла б/у коштує від 700 до 1000 доларів (залежно від мікрорайону). А якщо мікрорайон ще й комерційно привабливий, а квартира розташована на першому поверсі, то вартість сягає 1200 доларів за 1 кв. метр. Комерційно привабливими вважаються людні мікрорайони на кшталт проспекту Лесі Українки, вул. Б. Хмельницького та Підвальної.
Інший аспект питання: придбавши квартиру на вторинному ринку, за відсутності коштів можна зачекати із ремонтом та облаштуванням. Житло, куплене у новобудові, потребує значних капіталовкладень — інакше переселитися до власної квартири неможливо. Так, придбавши нову квартиру, ви отримуєте фактично коробку, „на грубо” поштукатурену із підведеними системами водопостачання та каналізацією. Все інше — справа рук та кишені господарів. Оксана Биндас стверджує: менше, ніж п’ятьма-десятьма тисячами доларів не обійтися.
Чому, попри досить вже непоганий первинний ринок житла, квартири б/у користуються такою популярністю? Здавалося б, попри вище наведені нюанси, переваги житла у новобудові — очевидні. Проте, купивши нову квартиру, не завжди можна переселитися до неї відразу ж. Як повідомила ріелтор одного з агентств нерухомості Оксана Юрків, у них діє схема співфінансування: житло можна купити вже — 2-3-кімнатні квартири (ціна 1 кв. метра — 650 доларів). Проте новобудова на сьогодні на стадії будівництва, а завершити її планують у другій половині наступного року. Перший внесок становить 30% вартості житла. Решту суми вносять рівними частками до завершення будівництва.
Ватикан: коли час зупинився