Як повідомила завідувачка санітарно-гігієнічного відділу Калуської райсанепідстанції Оксана Ананевич, протягом минулого року фахівці СЕС відібрали 669 проб. Як з’ясувалося, 15% нестандартних проб (тобто таких, які фіксують перевищення) припадає саме на викиди в атмосферне повітря від автотранспорту.
— У нас є контрольні точки, у яких ми постійно здійснюємо відбір проб — це біля технікуму та у центрі, — каже Оксана Ананевич. — Ці пункти прив’язані до закладів охорони здоров’я або навчальних закладів. У зв’язку зі збільшенням кількості автомобілів збільшився і об’єм викидів. Ця тенденція спостерігається не тільки у нас, але і по всій Україні загалом.
Завідувачка санітарно-гігієнічного відділу твердить: лабораторія СЕС проводить аналізи на пилюку у повітрі, сірководень, окиси вуглецю, азоту, аміак, феноли, формальдегіди. Так, наприклад 19% від усіх нестандартних проб припадає на таку токсичну речовину, як формальдегід (ІІ клас небезпеки).
Найбільшу небезпеку становлять великогабаритні вантажівки і транспорт промислових підприємств. Досі великогабаритний транспорт не рухається по вул. Об’їзній. А крім того — посилити контроль за технічним станом автівок.
Часто, бачачи великовантажні тягачі, які рухаються вулицями міста, люди нарікають на працівників ДАІ: мовляв, куди дивиться міліція?
— Зупинка таких транспортних засобів і накладання на водіїв штрафних санкцій у нас стало уже ледь не нормою, — стверджує начальник Калуського ВДАІ, майор міліції Петро Лесів. — Але вище голови не стрибнеш. А тому найбільше, що може зробити державтоінспектор,— так це оштрафувати водія. І наскільки б ви думали? Всього на 8 гривень і 50 копійок. Це максимальне стягнення для такого порушення. Зрозуміло, що будь-який водій вантажівки воліє заплатити за рішенням суду цю суму, а не їхати по вулиці Об’їзній, яку автодорогою і не назве. Так буде тривати доти, поки проблема з ремонтом Об’їзної кардинально не вирішиться. Усі наші приписи, звернення на нарадах і засіданнях спеціальної координаційної ради, яка створена при міській раді, уже роками до нічого путнього не призводить. Шкода, бо крім того, що під колесами великовантажних машин руйнується і без того поганеньке асфальтове покриття вулиць міста, ми змушені дихати викидами відпрацьованих газів потужних двигунів.
До речі, 8 червня закінчився перший етап природоохоронної операції „Чисте повітря”, яку ДАІ провела спільно зі спеціалістами державної екологічної інспекції. З восьми перевірених нами автогосподарств Калуша, де є велика кількість одиниць транспорту, лише на ВАТ „Калуське АТП” та ЗАТ „ЛУКОР” є контрольно-вимірювальні прилади для виміру та регулювання вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах, їх димності і токсичності. За час операції із 367 одиниць транспорту у 29-ти виявлено підвищений вміст шкідливих речовин. Керівникам підприємств видано 7 приписів щодо усунення виявлених недоліків. Але знову ж таки, розмір адміністративного стягнення є надто смішним у порівнянні зі шкодою, яка наноситься довкіллю і здоров’ю людей: згідно зі ст. 81 Адмінкодексу України за експлуатацію автотранспорту з перевищенням шкідливих речовин у відпрацьованих газах передбачається накладення штрафу розміром від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів (від 17 до 51 грн. — Авт.).
Другим найбільшим джерелом забруднення теоретично може бути ТОВ „Карпатнафтохім”, адже це підприємство випускає продукти переробки нафти. Оксана Ананевич твердить: лабораторія санепідстанції відбирає проби на етилен-пропілен, однак досі перевищень норми не виявлено. Зважаючи на діяльність нафтохімічного підприємства, у Калуші мали би також проводитися заміри на хлористий вініл (продукт переробки нафти І класу токсичності. — Авт.), однак немає такої технічної можливості. Лабораторія самого підприємства жодних перевищень від норми не фіксує.
І це тоді, коли хлористий вініл — надзвичайно токсична речовина, і водночас досить складна для відбирання проб. У фахівців санепідстанції була б можливість проводити такі заміри, однак для цього потрібно закупити ще один хромотограф. Бажано — комп’ютерний. Найдешевший хромотограф коштує 0,5 млн. гривень, кращий — від 800 тис. гривень і більше.
— Ми ще два роки тому зверталися до міської ради за допомогою і отримали запевнення: принаймні, половину суми нам забезпечать, — твердить Оксана Ананевич. — Проте і досі все залишилося на рівні обіцянок. Тепер санепідстанція відкрила спонсорський рахунок, адже самотужки закупити цей прилад не можемо. А така апаратура нам конче необхідна, зважаючи на специфіку діяльності калуських підприємств.
...А Голинь і Кадобна — від формальдегіду
Майже два роки мешканці Голиня та Кадобни борються за право на безпечне довкілля. Річ у тім, що у Брошневі Рожнятівського району функціонує ТзОВ „Кроно-Україна”. Вперше громади збурилися через часті викиди в атмосферу формальдегіду у 2006 році. Відтак екологічна інспекція зреагувала на скарги громади і на підприємстві встановили фільтри та, згідно із Законом „Про охорону атмосферного повітря” і санітарними правилами, — пункт спостереження за станом атмосферного повітря.
Проте, починаючи з другої половини минулого року, скарги людей поновилися. Оксана Ананевич припускає: щоб стабілізувати ситуацію, на деревообробному підприємстві потрібно замінити фільтри. Однак наразі районна влада впливу на підприємство, яке розміщене на території сусіднього району, не має.
Як з’ясувалося, щоб змусити екологічну інспекцію реагувати, сюди потрібно звертатися з уже зафіксованими фактами перевищення щодо вмісту у повітрі небезпечних речовин. Заступник голови РДА Дмитро Жекало повідомив: підприємство має свою лабораторію, проте вона не здійснює аналіз атмосферного повітря на вміст формальдегідів (саме тієї речовини, яка справді є надзвичайно шкідливою для здоров’я. — Авт.). Такі заміри проводять фахівці санепідстанцій. А заміри Калуської санепідстанції не дають підстав для відповідних дій проти „Кроно-Осмолоди”
— Тільки одного разу минулого року у Голині ми виявили перевищення формальдегіду у повітрі: при нормі 0,035 мг/куб. м було зафіксовано 0,037. Про цей факт ми інформували обласну санепідстанцію і екологічну інспекцію, проте результати перевірки нам невідомі, — каже Оксана Ананевич.
Критичність ситуації полягає ще й у тому, що лабораторія підприємства, котра не фіксує вміст формальдегіду, ще й розташована у бік Брошнева. Тож її висновки реальний стан атмосфери у Калуському районі зовсім не відображають. Депутати районної ради запропонували встановити постійний пост (чи незалежну лабораторію) і контролювати ситуацію. Безперечно, що ідея про встановлення лабораторії була б доречною, але, як пояснила Оксана Ананевич, санепідстанція також не має такої технічної можливості. Максимум, чим можуть долучитися фахівці, — це проводити планові і позапланові (у випадку надзвичайної ситуації) заміри атмосферного повітря. А у разі виявлення порушень — звертатися до контролюючих органів.
Ватикан: коли час зупинився