Незвичайний синьо-жовтий прапор побачили львів’яни вранці 1 листопада 1918 року на міській Ратуші. До цього часу він вважався державним прапором ЗУНР. Згодом з’явилися такі ж державні прапори УНР і Закарпатської України. Лише у радянській Україні синьо-жовта кольористика стала предметом огульної заборони у всіх сферах життя. Комуністична пропаганда проводила паралель між своїм стягом та козацьким. Однак залишала поза увагою те, що прапор у козаків був малинового кольору, а не червоного. Синьо-жовті ж відтінки використовували ще у Галицько-Волинському князівстві, гербом якого був золотий лев на блакитному полі. У травні 1848 року цю старовинну емблему львівська Головна Руська Рада проголосила загальним державним гербом.
Можна навести чимало фактів абсурдної боротьби радянської влади із проявами націоналізму. Скажімо, у 60-х роках минулого століття Калуський калійний комбінат придбав новий автобус, який вигравав на сонці синьо-жовтою барвою. Його тут же було перефарбовано темно-зеленою олійною фарбою. Таких прикладів комуністичного мракобісся старожили Калуша можуть згадати багато.
Протягом довгих років калушани згадували сміливий вчинок молоді, яка вночі перед днем Першого травня 1949 року на висотному комині калійного комбінату вивісила синьо-жовту хоругву. Про ці події розповідав мешканець Підгірок Євген Кріль, 1926 року народження, який разом із групою молоді тієї ночі стояв на чатах на території комбінату. Прапор пошила калушанка Марія Войткович, а прикріпив його до шпиля комина калушанин Мирослав Кушлик, який не побоявся вилізти на висоту 60 м. Півдня майорів український стяг над калійним комбінатом. І лише по полудні якийсь комсомолець зняв його, отримавши за це 500 рублів. За свій відважний учинок поплатилася уся група, серед яких, імовірно, знайшовся зрадник. Петро Джуган, Мирон Ярць, Андрій Єнкало, Ярослав Скібіцький та усі інші, хто був причетним до цього вчинку, отримали по 25 років ГУЛАГу. Євген Кріль став очевидцем Кінгірського повстання. У 1956 році відбулася амністія і ув’язнених звільнили.
Отож, любімо і шануймо наш чудовий прапор кольору неба і золотої пшениці. Українці віками боролися за нього, мріяли про власну державу і ототожнювали її із синьо-жовтою символікою. Пам’ятаймо, що прапор є предметом національної гордості для кожного народу.
Напередодні Дня прапора і Дня Незалежності депутати міської ради активно обговорили необхідність урочистих святкувань 17-ої річниці незалежності України та Дня державного прапора. Міський голова повідомив, що уже є розроблена програма святкувань. Вони розпочнуться 23 серпня церемонією підняття Державного прапора України і завершаться святковим феєрверком у парку культури і відпочинку о 22-й годині 24 серпня.
Із цієї нагоди депутати міської ради звертаються до всіх мешканців міста з проханням вивісити якомога більше жовто-синіх стягів на балконах своїх квартир, на магазинах, підприємствах та всіх інших будівлях Калуша. Важливо, щоб у кожному куточку міста відчувався урочистий настрій свята.
Ватикан: коли час зупинився