Ще у лютому “Вікна” звернулися до міськрайонного управління юстиції із офіційним запитом, у якому просили повідомити наступне: а) чи зареєстрований у м. Калуші чи Калуському районі благодійний фонд Степана Бендери? Коли відбулася реєстрація? б) хто є засновником, хто — членами правління (комітету), членами наглядової ради? в) напрямки діяльності Фонду згідно зі Статутом? Чи може Фонд, згідно зі Статутом, займатися прибутковою діяльністю?
Відповідь надійшла у передбачені законом терміни, проте містила інформацію тільки щодо першого питання. Про все інше “Вікнам” порекомендували дізнатися у голови РДА Івана Живачівського. Так, згідно із наданою інформацією, благодійний фонд “Імені Степана Бандери” був зареєстрований у жовтні 2006 року за адресою с. Голинь, вул. 600-річчя Голиня, 12/11 (за цією адресою проживає голова Калуської РДА Іван Живачівський. — Авт.).
З неофіційних джерел “Вікнам” стало відомо про те, що 29 серпня 2006 року відбулися перші загальні збори благодійного Фонду, на яких було затверджено Статут та обрано керівництво. Засновники Фонду: Живачівський Іван Дмитрович, голова Калуської РДА, Романів Віктор Ярославович, перший заступник голови Калуської РДА, Живачівська Марія Федорівна, заступник директора Голинської ЗОШ (дружина Івана Живачівського. — Авт.), Живачівський Андрій Іванович, студент Прикарпатського Національного університету ім. Василя Стефаника (син голови Калуської РДА. — Авт.), Срібняк Михайло Михайлович, начальник відділу освіти Калуської РДА, Дюг Галина Федорівна (на час заснування Фонду — безробітна мешканка с. Пійла. — Авт.). Очолила Фонд Марія Живачівська. У члени правління Фонду увійшли Михайло Срібняк та Віктор Романів. До слова, очільник та Правління — ті виконавчі органи благодійної організації, які здійснюють управління коштами та майном Фонду, проводять фінансові та господарські операції, затверджують щорічні баланс та кошторис.
На думку Івана Живачівського нічого протизаконного у створенні Фонду немає. Так, голова РДА твердить: його дружина керує Фондом на громадських засадах, бухгалтерський облік теж веде людина без жодної оплати. Відповідно до Статуту благодійного Фонду, засновники не можуть між собою поділити кошти Фонду, використати їх для особистих цілей, для виплати зарплати чи інших матеріальних заохочень. Проте, окрім Статуту, засновникам варто було б керуватися ще й українським законодавством. Так, згідно із Законом України “Про благодійництво та благодійні організації” “посадові і службові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також члени їх сімей можуть займатися благодійництвом і благодійною діяльністю тільки в межах отриманих і задекларованих доходів”. Посадовці могли б займатися благодійною діяльністю, скажімо, виділяючи частину своєї заробітної плати на ту чи іншу благодійну мету.
Іван Живачівський стверджує: він також зробив внесок у благодійний Фонд, відрахувавши туди 1000 гривень. А загалом на сьогодні на рахунках Фонду — більше 80 тис. гривень. Без відповіді залишається запитання: наскільки правомірною є діяльність Фонду, який для благодійництва залучав кошти підприємців та підприємств району? Поза сумнівом — виключно на добровільних засадах.
— Питання благодійної діяльності виникло відразу після приходу до влади нашої команди, — твердить Іван Живачівський. — Тож пропонували людям, які працюють у районі, брати участь у благодійництві. Під опіку владної команди райдержадміністрації потрапили 19 багатодітних сімей району, які за кошти спонсорів отримали побутову техніку. Під час ліквідації наслідків стихії ми збудували найкращий в області будинок для багатодітної родини Хшановських, для чого були використані зокрема 400 тис. гривень благодійної допомоги місцевих підприємців.
До слова, на початку року у тижневику “2000” з’явилася стаття під назвою “В Княжем городе на улице Донецкой”, де, зокрема, йдеться про “відкати” у розмірі 10% до благодійного фонду Степана Бандери із грошей, виділених на ліквідацію наслідків стихії. Іван Живачівський каже: насправді підприємці і фірми, які працювали зі “стихійними” бюджетними коштами, багато робіт зробили благодійно. А голова ОДА, побувавши на будівництві будинку для Хшановських і побачивши, що роботи просуваються повільно, висловив пропозицію про залучення коштів підприємств, які працюють на відновлювальних роботах. Проте жодна добровільна пожертва чи виконання додаткових безплатних робіт на час ліквідації стихійного лиха не проходили через благодійний Фонд, — твердить голова РДА.
Між іншим, Закон України “Про благодійництво та благодійні організації” передбачає, що, благодійна організація зобов’язана забезпечити вільний доступ до своїх звітів, документів про господарську та фінансову діяльність. Тому офіційна фінансова документація стала б для громадськості Калущини найкращим підтвердженням слів та розвіяла б міфи про благодійний Фонд “Імені Степана Бандери”.
Благодійний
Фонд існуватиме
і надалі?
Благодійниками Фонду, за словами Івана Живачівського, стали більшість підприємств та підприємців, які працювали у районі (і навіть такі, які практично не виконували жодних робіт. — Авт.). Мрія засновників — щоб капітал благодійної організації досяг 100 тис. гривень. Кошти можна було б поставити на депозит та використовувати їх на благодійні цілі.
Згідно зі Статутом, Фонд має широкий спектр благодійної діяльності, зокрема, — надання допомоги хворим дітям, дітям-сиротам, багатодітним та малозабезпеченим сім’ям, дитячим будинкам та дошкільним установам; надання допомоги потерпілим від стихійного лиха; підтримка розвитку охорони здоров’я, соціального захисту; надання матеріальної допомоги церквам, громадським організаціям, видання книг тощо. Також Статутна діяльність передбачає співпрацю із ЗМІ про висвітлення благодійної діяльності Фонду. За 2,5 роки у ЗМІ Калущини такої інформації не було.
За цей період Фонд активно не працював. За словами Івана Живачівського, за кошти благодійної установи була надана матеріальна допомога кільком сільським церквам, профінансовано видання книги “Пісні бандерівського краю”. Зараз ідеться про друк за кошти Фонду книги “Історія Калущини у легендах та оповіданнях”. Засновники мають намір зробити Фонд постійно діючим і надалі займатися благодійною діяльністю.
Ватикан: коли час зупинився