Уряд вважає, що жорсткіші умови отримання державної допомоги сприятимуть встановленню принципу соціальної справедливості. Натомість більшості людей такі нововведення вилізуть боком. Адже отримати субсидію стане значно важче навіть тим сім’ям, які справді ледве зводять кінці з кінцями.
За останні кілька місяців уряд неодноразово дивував українців “антикризовими” законами. Скажімо, кілька місяців тому без засобів на існування залишили селян — власників особистих селянських господарств, які можуть працювати на своїх земельних наділах та заробляти на них. Щоправда, останнє — скоріше теоретично, ніж практично.
У скрутному становищі опинилися і звільнені з роботи за згодою сторін. Адже на допомогу із безробіття вони могли претендувати не швидше, як на 91-ий день після реєстрації на біржі праці. Конституційний Суд ще у квітні визнав цю норму такою, що не відповідає Конституції. Однак Верховна Рада дозволила звільненим із місця роботи за згодою сторін отримувати допомогу на 8-ий день після реєстрації у центрі зайнятості лише на початку червня.
Нещодавно уряд “потішив” ще одним документом, який суттєво скоротить кількість претендентів на субсидію. Так, Кабмін вніс зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Як наслідок — має посилитися контроль за громадянами, які витрачають більше, ніж декларують. З іншого боку — сім’я, яка потребує субсидію, може її не отримати через те, що, скажімо, тривалий термін відкладала гроші і купила холодильник, вартість якого перевищує 6000 гривень. Субсидії може позбавити і проведення ремонту у власному помешканні чи навіть оплата за навчання.
За словами головного спеціаліста відділу соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради Світлани Млиниської, звертаючись за призначенням житлових субсидій, громадяни заповнюють декларацію про доходи і майновий стан осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, і підтверджують згоду на перевірку наданої інформації.
— Відтепер до прийняття рішення про призначення субсидії державні соціальні інспектори управління вибірково будуть проводитися обстеження матеріально-побутових умов проживання заявників, — каже Світлана Млиниська. — Якщо під час цього обстеження спеціалісти з’ясують, що будь-хто із зареєстрованих у будинку чи квартирі осіб, яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (скажімо, здає в оренду житлове приміщення або його частину, працює без оформлення трудових відносин у встановленому порядку, отримує дохід від використання сільськогосподарської техніки, вантажної машини, мікроавтобуса), субсидію ця сім’я не отримає. Крім того, варто пам’ятати, що субсидія припиняється за поданням житлово-експлуатаційних організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує відповідну частку житлово-комунальних послуг. Виняток становлять лише випадки, пов’язані із затримкою виплати заробітної плати чи пенсії. Однак такі факти повинні бути підтверджені відповідними документами. Урядовим рішенням відтепер установлено, що організації — надавачі житлово-комунальних послуг до 10-го числа кожного місяця повинні повідомляти органи праці та соціального захисту населення про несплату отримувачами субсидій обов’язкової частки плати за спожиті послуги. Тоді управління буде зобов’язане припиняти боржникам надання субсидії.
Водночас про субсидію можуть забути і ті сім’ї, які протягом року перед зверненням в управління праці та соціального захисту населення купили земельну ділянку, квартиру, автомобіль чи будь-який інший транспортний засіб, будівельні матеріали, а також інші товари довгострокового вжитку, вартість яких перевищує прожитковий мінімум у 10 разів (або 6260 гривень. — Авт.). Цю ж суму не повинна перевищувати оплата послуг за навчання, будівництво, ремонт квартири або автомобіля, телефонного (у тому числі мобільного) зв’язку. Виняток становить хіба що оплата житлово-комунальних послуг у межах норм споживання та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності.
Згідно із новим положенням, відтепер сім’я, яка претендує на субсидію, не має права отримувати доходи з худоби, птиці, присадибної ділянки. Навіть власні вишивки продавати не можна, бо то — народний промисел. Утім, яким чином повинні відслідковувати прибутковість такого підприємництва інспектори управління праці та соцзахисту, — наразі невідомо.
Ситуація виглядає доволі дивною ще і тому, що реальні доходи людей в умовах кризи постійно зменшуються. Натомість, за даними статистики, із кожним звітним періодом усе менше людей звертається за житловими субсидіями. Так, у першому кварталі цього року українці отримали на 2 млн. гривень субсидій менше, ніж за аналогічний період минулого року. За словами Світлани Млиниської, станом на 1 червня цього року у Калуші субсидію отримують 675 сімей. За аналогічний період минулого року їх було 711.
Близько 90% із тих, хто отримує субсидії, це — пенсіонери або інваліди. І справа не у тому, що люди отримують великі зарплати. Просто уряд постійно “закручує гайки” щодо права на цю допомогу.
Довідка. Згідно із законом “Про державний бюджет на 2009 рік”, розмір прожиткового мінімуму збережений на рівні грудня 2008 року.
Таким чином, у розрахунку на місяць на одну особу він становить 626 грн. Водночас для дітей до 6 років — 557 грн., для дітей 6-18 років — 701 грн., для працездатних осіб — 669 грн., для осіб, які втратили працездатність — 498 грн.
Ватикан: коли час зупинився