Право вибору

Нещодавно представники 83-х з 90 квартир житлового будинку №5 на проспекті Лесі Українки провели громадські збори, темою обговорення яких стали стосунки їх як споживачів із ЖЕО №1 як надавачем послуг. Під час цих зборів мешканці будинку виробили єдину позицію. Вони визнали послуги, які надає ЖЕО №1, неякісними і вирішили платити тільки за три складові квартирної плати: вивіз сміття, прибирання території та освітлення сходових кліток. Саме ці послуги, вважають люди, вони реально отримують від ЖЕО, а тому не збираються надалі переплачувати комунальникам.
Свої претензії до ЖЕО мешканці будинку виклали у колективній скарзі, копію якої отримали також і «Вікна». А депутат міської ради Віталій Джуган (БЮТ) на минулій сесії ознайомив депутатський корпус із думкою мешканців.
Голова будинкового комітету Любов Танасійчук стала основним ініціатором у запровадження нової схеми розрахунків із ЖЕО
— Мешканці будинків не підписують односторонні договори із ЖЕО, адже у договорах вказано перелік із 10 послуг, тоді як реально надаються 2-3, — стверджує Любов Танасійчук. — У 2007 році у будинку відремонтували дах. Однак ремонт було проведено неякісно і у квартирах №№88 та 89 покрівля продовжує протікати. Крім того, ми вважаємо, що вправі знати, як використовуються кошти, які ми платимо ЖЕО. Тобто мав би існувати якийсь перспективний план розвитку, а платників послуг ЖЕО мали б інформувати: що зроблено, скільки на це було використано грошей, що планують зробити. Однак правдиву інформацію ми не можемо отримати. Зокрема, мешканців будинку цікавить таке питання: за 30 років за бюджетні кошти було відремонтовано тільки один із шести під’їздів будинку. Тут зробили євроремонт, а інші під’їзди ремонтують хіба що мешканці за власні кошти. Нас цікавить, скільки коштів було вкладено у цей ремонт і хто вираховував доцільність таких робіт? Адже ми впевнені, що за ці ж гроші можна було провести звичайний ремонт чи не в усіх під’їздах будинку.  

Жінка має чималий досвід «неформальних» стосунків із комунальниками: вона вже майже 15 років оплачує тільки за три комунальні послуги. Звісно, за ці роки виріс борг — близько 1,3 тис. гривень. Проте, стверджує жінка, у ЖЕО немає підстав позиватися із нею, оскільки між нею як споживачем та ЖЕО як надавачем послуг не існує договірних зобов’язань.

Що каже законодавець?
Право вибору комунальних послуг підтвердив уряд. Так, 20 травня Кабінет Міністрів затвердив постанову «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». Згідно із документом, «тарифи розраховуються окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків, квартир та нежитлових  приміщень у житлових будинках та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань». Проте, за результатами громадських слухань, перелік послуг за кожним будинком може бути зменшено виконавцем порівняно з типовим переліком за умови отримання у строк до 30 днів з дати проведення громадських слухань оформленого письмово рішення власників житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень у житлових бу-динках про забезпечення надання послуг, запропонований виконавцем перелік яких зменшено. У разі, коли перелік послуг  зменшується, виконавець перераховує тарифи і подає на затвердження новий розрахунок тарифів відповідному органові місцевого самоврядування.
Тобто Кабмін своєю постановою передбачив для мешканців житлових будинків право вибору. Проте і прописав процедуру, яка (принаймні, для Калуша. — Авт.) є абсолютно нетиповою. Так, у нас квартплата не є диференційованою: розмежовують тільки будинки з ліфтами і без. Коли влада планує змінити квартплату, то проводить громадські слухання, про які інформують мешканців міста. Проте, як свідчить практика, активність громади зазвичай досить низька, і такі збори від- відують практично тільки комунальники та високопо-садовці. Згодом тарифи затверджують на засіданні виконкому міської ради.
Так, минулого року виконком прийняв рішення, визначивши, що тариф на житлові послуги для будинків із ліфтами становитиме 0,85 грн. за 1 кв. м, без ліфтів — на 15 копійок менше (раніше — 40 коп. і 50 коп. відповідно. — Авт.). У квартплату входять 11 складових: прибирання сходових кліток має відбуватися 2 рази на тиждень і коштує це для мешканців 0,0013 грн. для будинків з ліфтами і 0,013 грн. — без ліфтів; прибирання прибудинкової території щоденно — 0,126 грн.; вивезення та утилізація твердих побутових та негабаритних відходів згідно із графіком вивозу — 0,084 грн.; прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель двічі на рік — 0,024 грн.; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації, утримання аварійно-диспетчерської служби постійно — 0,221 грн.; постійне обслуговування димовентиляційних каналів — 0,017 грн.; постійний поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою розташованих на прибудинковій території — 0,121 грн.; підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період, яка має здійснюватися постійно — 0,041 грн.; освітлення місць загального користування — 0,043 грн.; інші прямі витрати, що не перевищують 1% загальних витрат — 0,010 грн.; технічне обслуговування та електропостачання ліфтів — 0,15 грн.
До прикладу, мешканці середньостатистичної двокімнатної квартири площею 40 кв. м. у будинку без ліфта платять 28 грн. на місяць за квартплату (336 грн. на рік. — Авт.). Якщо брати до уваги твердження мешканців будинку №5 про те, що реально вони отримують тільки три послуги, то квартплата для двокімнатної квартири площею 40 кв. метрів обходиться у трохи більше 10 гривень на місяць (близько 121 гривні на рік. — Авт.). Різниця — 215 гривень на рік тільки з однієї квартири.
— Звісно, ми могли б створити об’єднання співвласників, — стверджує Любов Танасійчук. — Але для цього потрібно, щоб ЖЕО передало нам будинок, провівши його капітальний ремонт. Цю вимогу ми поставили серед основних на громадських зборах мешканців будинку.
Усі — до суду
Згідно із Цивільним кодексом України, власники приватизованої квартири багатоповерхового житлового будинку просто зобов’язані укладати із ЖЕО договори на обслуговування. Адже їм на праві спільної сумісної власності належать приміщення загального ко-ристування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир.
— Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що утримання приватних квартир здійснюється кош-тами їхніх власників, — зазначав у коментарі «Вікнам» начальник УЖКГ Калуської міської ради Юрій Рекунов. — Крім того, власники квартир багатоповерхівок є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. А тому цей закон зобов’язує їх брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкових територій.
Обслуговувати та ремонтувати приватизоване житло, надавати мешканцям комунальні послуги зобов’язані державні комунальні підприємства, які на цьому спеціалізуються. Але що робити у тому випадку, коли люди стверджують: вони платять квартплату, проте не отримують відповідних послуг?
Будь-які питання із комунальними структурами адвокат юридичної консультації №2 м. Калуша Людмила Лютак радить вирішувати у суді. Свою правоту кожен мешканець повинен доводити окремо. І відсутність договору тут — не перешкода, адже згідно із ст. 10 Цивільного Кодексу України, цивільно-правові стосунки вважаються існуючими, якщо одна зі сторін проводить виплату. Нарахування відбуваються у межах наданих послуг.

Приватне ЖЕО як варіант
Вислухавши скаргу мешканців будинку №5, міський голова Ігор Насалик на сесії міської ради повідомив наступне:
— Ми за свою каденцію відремонтували 170 із 256 покрівель у місті. Ремонт однієї коштує у середньому 150 тис. гривень. Порахуйте: скільки часу потрібно збирати квартплату на ремонт даху будинку? Років 10-15. Якщо мешканці будинку хочуть, щоб мережі погнили, то нехай не платять за їхнє утримання.

Між тим, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що колишні власники або їхні правонаступники, які володіли багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані брати участь у фінансуванні їхнього ремонту. Міський голова запропонував вихід із ситуації, який би поклав край незадоволенню калушан якістю послуг ЖЕО:
— До мене звернувся підприємець, який хоче утворити у Калуші приватне ЖЕО. Я його повністю під-тримую.

Ідея про утворення у Калуші приватного ЖЕО — не нова, однак досі не втілена у життя. Так, ще минулого року міський голова запевняв, що у калуську «комуналку» прийде приватна фірма «КомЕнерго», яка уже за кілька місяців значно поліпшить якість житлово-комунальних послуг. Проте приватник не працюватиме із житловим фондом, меншим, ніж 400 тис. кв. метрів житла, тому потрібно реорганізувати ЖЕО із шести у два. Реорганізація відбулася, а інвестор… зник. Намір створити приватне ЖЕО мав і директор ТзОВ «Добробуд» Володимир Кузик. Проте, коли порахував, з’ясувалося, що — не рентабельно. Бо фірма ще не набудувала скільки квадратних метрів житла, щоб структура, яка їх обслуговуватиме, стала самоокупною. Тож варіант із приватним ЖЕО наразі відпадає.
Чи мають право калушани самі обирати, за які послуги ЖЕО сплачувати? Начальник ЖЕО №1 Тарас Підлужний повідомив: рішення громадських зборів є неправомірним, отож і не може бути впроваджене у дію. На збори мешканці будинку мали б запросити керівництво ЖЕО, вислухати думку іншої сторони, скласти та зареєструвати протокол зборів. Тільки після дотримання цієї процедури можна сподіватися на якийсь результат. Теоретично. Бо як втілити на практиці постанову Кабміну, комунальники не знають.
— У постанові Кабміну №529 вказано перелік всіх послуг, які входять до складу квартплати, — стверджує Тарас Підлужний. — Проте для визначення тарифу за кожним окремим будинком нам мали б прийти роз’яснення, а їх і досі немає. Тому, як реально працювати за постановою, — невідомо.
Проте керівник зазначає: згідно з постановою, у квартплату мають бути включені всі основні послуги, які надає ЖЕО. Адже люди можуть собі визначити тільки одну послугу, за яку вони платитимуть, а хто ж тоді утримуватиме будинок?
— Документ містить перелік із 24 послуг, без частини з яких (наприклад, поливання газонів, обслуговування дитячих майданчиків) люди можуть обійтися або ж вони не конче потрібні. У Калуші затверджено перелік із 11 послуг, і всі вони реально надаються. мешканці будинку твердять про те, що половина з них має локальне опалення, тому не повинна платити за підготовку тепломережі до початку опалювального сезону. Проте через всі квартири проходять стояки, які потрібно обслуговувати, і немає жодного урядового документа, який би вводив зменшення квартплати для мешканців з автономним опаленням. Інший приклад — утримання аварійної служби: у будинку розташовані каналізаційні мережі, стояки подачі води. При поломках виїжджає аварійна бригада. І так щодо всього іншого. Ми у своїй роботі керуємося існуючими законодавчими актами і не можемо щось змінювати тільки за бажанням людей. Між іншим, мешканці цього будинку боргують 17,5 тис. гривень тільки за квартплату. А загалом борг населення перед нашим ЖЕО — 1,5 млн. гривень, — резюмує Тарас Підлужний.

Звісно, що будинок №5 на проспекті Лесі Українки не є унікальним, і аналогічні чи схожі скарги мають мешканці практично кожного будинку у Калуші. Тож, якщо керуватися вимогами мешканців будинку та діяти згідно із законодавством, то у комунальній сфері міста мають відбутися не просто зміни, а справжня революція. Нові стандарти повністю заперечують застарілі схеми роботи ЖЕО і вимагають індивідуального підходу до кожного власника будинку та повної мобілізації всієї технічної та робочої сили комунальників. З одного боку, можна заперечити: мовляв, скільки не змінюй систему, а прогнилі комунікації, діряві дахи, відсутність фінансового забезпечення хоча би на мінімально достатньому рівні — це реалії, які гальмують та тягнуть назад розвиток ЖЕО. Проте власники квартир є споживачами послуг ЖЕО і у час ринкових стосунків вправі вимагати: по-перше, якості продукту, який вони отримують; по-друге, інформації про використання їхніх коштів і, нарешті, елементарної уваги та поваги комунальників до своїх проблем.