Калуська міська організація Української народної партії припинила своє існування першого червня 2010 року згідно з ухвалою правління УНП. Правління вирішило реорганізувати міську організацію шляхом перереєстрації її членів. Тобто, до 20 червня оргкомітету доручено провести перереєстрацію, а після цього — провести збори оновленої Калуської міської організації.
— Ця ухвала готувалася на основі подання протоколів засідання ради Івано-Франківської обласної організації УНП та протоколів Контрольно-ревізійної комісії. Один із протоколів засідання явно вводить правління в оману. Там вказано про “діяльність Калуської міської організації УНП та перехід депутатів фракції УНП у Калуській міські раді у фракцію “Голос нації”, — пояснив причини такого рішення присутнім на зборах ще голова міської організації УНП Олександр Челядин. — Може, там сидять недолугі люди, які не можуть розрізнити, що таке фракція, а що — група. Зараз тут присутні депутати міської ради, які скажуть, у якій вони партії і чи вони — члени партії. Ніхто із членів партії не виходив із УНП, так як ніхто і не переходив до іншої політичної сили.
Урешті, Олександр Челядин зауважив, що не був присутнім на раді Івано-Франківської обласної організації УНП, де розглядали питання про діяльність Калуської міської організації УНП і що вся спроба реорганізації міського осередку— це спроба його “поховати”.
З ним не погодилися члени реорганізаційного комітету, які приїхали зустрітися із калуськими однопартійцями. Організацію розформували не тільки за близькість до іншої партії. Причиною була ще і незадовільна робота калуських “уенпістів”, які погано тримали контакт із областю і незадовільно працювали.
Зрозуміло, якщо за входження до депутатської групи, якою б невигідною вона не була, санкцій ніяких накласти не можна, то можна легко знайти причини для реорганізації міської організації партії. Тут пригадали і конфлікти Ігоря Насалика з Юрієм Костенком та Віктором Анушкевичусом, і підтримку на президентських виборах Віктора Ющенка.
Схоже, робота партії присутніх на зустрічі хвилювала набагато менше, ніж перехід депутатів УНП до групи “Українська партія — Голос нації”, створеної під егідою іншої політичної сили. На виправдання членам ліквідаційного комітету вказували на подібні політичні комбінації, до яких вдавався на минулих місцевих виборах мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. Тоді він представляв блок свого імені, і за списками цього блоку до міської ради пройшло більше депутатів, ніж за списками блоку Костенка-Плюща.
За словами голови Управи Івано-Франківської міської організації УНП, члена реорганізаційного комітету Калуської міської організації УНП Дмитра Чуйка, провід УНП насторожило не так входження калуського активу УНП у депутатську групу, як назва цієї групи. Фактично, ніякої ідеології і засад діяльності УНП члени її фракції у Калуській міській раді давно не сповідують, а просто йдуть за міським головою.
— Коли фракція створила групу — це нормально. Але коли цю групу назвали іменем іншої партії чи навіть громадсько-політичної організації, то це — недопустимо. Ми проведемо цілком легітимну перереєстрацію членів упродовж місяця-півтора, і створимо цілком легітимну міську організацію. Такої процедури потребує більшість міських і районних організацій області. Доки не буде сформована нова міська організація УНП, усі її члени є членами обласної організації Української народної партії. Із партії ми нікого не виключатимемо, — запевнив член реорганізаційного комітету Дмитро Чуйко. Йому відразу заперечив депутат Калуської міської ради Ігор Кучма, зауваживши, що немає різниці, як називається група. Крім фракцій, у раді є чимало груп і до них входять депутати від різних партій. Але за це їх не реорганізовують і будь-яких санкцій до них не застосовують.
Надалі Ігор Кучма озвучив позицію всіх депутатів міської ради від УНП: залишити все так, як є. Нехай би вони були і міськими депутатами від УНП, і членами групи “Українська партія — Голос нації”. Головне — що вони таки пройдуть до наступної влади, адже йдуть на вибори під могутнім брендом.
— У державі пройшли до влади людям під конкретним брендом: Тимошенко, Ющенка чи інших людей. У нашому місті приходять під брендом тих людей, які є у Калуші. Хіба погано, що представництво УНП у складі “Голосу нації” візьмуть 60% голосів на місцевих виборах. Адже, організація — сильна за рахунок сильних особистостей, — аргументував Ігор Кучма.
Врешті, найбільше обурення дії обласного керівництва УНП викликали саме у тих депутатів, які увійшли до новоствореної депутатської групи.
По суті, з калуськими “уенпістами” вчинили так само хитро, як свого часу вони вчинили з керівництвом партії. Так, створивши наприкінці квітня депутатську групу “Голос нації — Українська партія”, калуські депутати від цієї партії не приховували, що залишаються у партії тільки задля збереження своїх мандатів. Про те, що група має політичний характер і що членство у міській організації УНП — справа часу, говорив у інтерв’ю “Вікнам” 11 червня сам Олександр Челядин. Крім того, він конкретно говорив про Українську партію як про учасника наступних виборів, і про те, що незабаром відбудеться ротація у складі калуських “уенпістів” і їм запропонують увійти до чогось нового, що має право на процвітання.
Відтак, реорганізація Калуської міської організації УНП — природна реакція на демарш її представників у Калуській міській раді. А зустріч і паніка навколо реорганізації зумовлені загрозою втратити депутатські мандати у міській раді чинного скликання.
Адже, в ідеалі, депутати, приєднавшись до структури, яка має прямий стосунок до іншої політичної партії, мали б вийти з УНП, скласти депутатські посвідчення, і займатися або ж підготовкою до виборів, або ж іншою громадсько-політичною роботою. Але невідомо, чи на їхні місця за списком партії прийшли б однодумці міського голови. У такому випадку Ігор Насалик у раді залишився б без “групи підтримки”, що під вибори — неприпустимо.
Реорганізація має, проте, і свої плюси для тих, хто відверто підтримує міського голову і його політичне формування. Якщо депутат просто покине партію, за списками якої був обраний до представницького органу, то це може кинути певну тінь на його репутацію. А, якщо він полишить партію у результаті політичних інтриг, то це, звичайно, надалі можна буде використати для збільшення свого авторитету серед виборців і продовження політичної кар’єри.
Ватикан: коли час зупинився