Семінар “Громадяни будують соціально справедливе місто” відбувся майже без участі громади. На ньому були присутні голова Калуської міської організації партії “Наша Україна” Ігор Очкур, депутат Калуської міської ради Володимир Іваницький (“Наша Україна”), підприємці міста. Обговорювали теоретичні і практичні аспекти форм самоорганізації громадян: органів самоорганізації населення та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Жителька Підгірок Галина Когут, яка, власне, була ініціатором створення у мікрорайоні громадської організації, розповіла, що цей задум виношувала вже кілька років. Проте, тільки тепер, переживши два підтоплення за місяць, й акумулювавши необхідну енергію для самоорганізації, підгірчани змогли хоча б зібратися і висловитися за громадську організацію. На ділі громадська організація має значно менше впливу на господарську діяльність у місті, аніж мав би орган самоорганізації населення. Тим часом, усі намагання жінки дізнатися про можливості для самоорганізації населення були безрезультатними. Зателефонувавши до міськрайонного управління юстиції, вона дізналася, що управління не може зареєструвати такий орган. Насправді його реєструє виконавчий комітет міської ради.
— Як водиться, проблема взаємодії влади і громади — у пасивності громади. Люди переважно керуються думкою: ми обирали депутатів, чому ж вони нічого не роблять? Проте, у свідомої людини має також бути розуміння того, що біля будинку повинно бути чисто, і не обов’язково, щоб там прибирав депутат. Насправді ж орган самоорганізації населення підпорядкований міській раді. Тому, делегувавши частину повноважень, рада має делегувати і частину засобів для їхнього виконання. А це не завжди охоче сприймають депутати і чиновники, — зазначив голова івано-Франківської обласної організації блоку Віталія Кличка “Удар” Роман Чернега.
Проте, особливість сприйняття самоорганізації населення у нашому місті, як і, напевне, в Україні у цілому — дещо викривлене уявлення про функції таких утворень. Орган, який створений для вирішення господарських проблем громади, люди сприймають як політичний представницький орган. Адже жителі Підгірок при прийнятті рішення про створення громадської організації посварилися, фактично, на тому, хто буде представлений серед активістів. Інші ж, навпаки, — хочуть самоорганізації із присмаком відокремленості від міста. Тоді, коли це — просто організація, яка займається вирішенням господарських проблем на місцях. Проте, погодилися учасники “круглого столу”, активістам організації відкритий шлях до представницьких органів влади, особливо при частково мажоритарній системі виборів.
Окрім органу самоорганізації населення, є і ще одна форма самоорганізації громади, не менш актуальна для калушан: об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Так, ОСББ у Калуші — тільки одне (за іншими даними — два. — Ред. ), і то — формальне і створене для того, щоб не платити частину послуг ЖЕО. Проте, ОСББ у світовій практиці — це такі ж великі зобов’язання, як і вигоди. Чимало аналогій доповідачі проводили із Польщею, де кілька років тому ОСББ стали обов’язковими.
— Зацікавлення передачі ОСББ у власність мають і самі власники будинків, й органи місцевого самоврядування. Проте, кожен із них має і причини, щоб цього не робити. З одного боку, міська рада зацікавлена у передачі будинку до ОСББ, оскільки, позбувшись кількох будинків із балансу, надалі вона матиме більше вільних коштів. З іншого боку, перед передачею будинку в ОСББ, там потрібно провести капітальний ремонт. Якщо за рік об’єднання співвласників захочуть створити у кількох будинках, то ніякий бюджет не витримає такого навантаження, — зазначив у своїй доповіді представник Центру громадських ініціатив м. Львова Віталій Загайний. — Проте, ОСББ має також чимало спірних питань. Зокрема, квартплата в ОСББ — не завжди нижча, ніж у ЖЕО. Також голос у ОСББ прямо пропорційний кількості квадратних метрів, якими володіє власник. Проте, можливостей облаштування нормальних умов для життєдіяльності в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків — значно більше.
За словами доповідача, дослідження, проведені у Польщі свідчать, що вартість житла у будинках із ОСББ у середньому на 35% вища, ніж у таких самих будинках, які обслуговують муніципальні комунальні служби.
Тоді, коли органи самоорганізації населення треба створювати самим громадам, то створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків може невдовзі стати обов’язковим. Після жовтневих виборів влада зможе легко запровадити таку норму, усю відповідальність за непередбачувані наслідки цього тихо перечекати, а потім — перекласти на своїх наступників.
Ватикан: коли час зупинився