“Повернення до одинадцятирічної шкільної освіти не вплине на термін навчання в училищах”

Система професійно-технічної освіти практично не зазнала змін у рамках масштабної освітньої реформи. Проте, тільки із кількома наступами кризи випускники шкіл зрозуміли усю вигоду від робітничих спеціальностей, і тому все частіше надають перевагу професійно-технічній освіті. Про особливості сучасної професійно-технічної освіти і цьогорічної вступної кампанії — у розмові із директором Калуського вищого професійного училища №7 Володимиром Мельником.
Переглядів: 528

Вступають до училища не тільки для того, щоб потім уже з базовою освітою вступити до профільного вишу, але ще і тому, що робітнича професія, особливо у кризовий період й у невеликому місті, здобуває все більшу популярність. Разом із тим, усе більше лунає закидів стосовно того, що професійно-технічна освіта потребує реформування. Так, минулого року влада висловлювала ідеї щодо скорочення кількості професійно-технічних навчальних закладів. Потім лунали пропозиції переформатувати навчання з тим, щоб левову частку часу учні ПТУ проводили за практичними заняттями. Попри все, цьогорічна вступна кампанія однозначно показала стрімке збільшення інтересу до професійно-технічних навчальних закладів. Ця тенденція не оминула і Калуш.

— Володимире Івановичу, найгучнішою заявою Головного управління освіти та науки Івано-Франківської ОДА було повідомлення, що вперше за 20 років до професійно-технічних закладів — перебір учнів. Раніше молодь надавала перевагу платному навчанню у вишах або заробіткам за кордоном. Тепер — воліє здобувати робітничі спеціальності. Як минула вступна кампанія до ВПУ №7?
— У зв’язку з тим, що цього року у декілька разів більше випускників 9-х класів, охочих навчатися у нашому училищі теж у декілька разів більше, ніж ми маємо право прийняти. Ми зараховуємо учнів на навчання лише у тих обсягах, які передбачено держзамовленням. На сьогодні ми виконали план держзамовлення на 100%. На 11 спеціальностей загалом набрали 360 учнів, із яких 300 — випускники 9-х класів, а 60 — випускники 11-х класів. Заяв і поданих документів було набагато більше.
Училище є державним професійно-технічним навчальним закладом, який здійснює підготовку кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів за державним замовленням, а також курсову підготовку та перепідготовку незайнятого населення за професіями, на які видані ліцензії державною акредитаційною комісією Міністерства освіти і науки України. Підготовка кваліфікованих робітників здійснюється за напрямками: будівництво, автотранспорт, швейне виробництво, громадське харчування, електротехнічне виробництво. Одночасно з професійною підготовкою учні отримують повну загальну середню освіту.
— Що стосується вищої освіти, то список найпопулярніших професій не змінюється ось уже кілька років і основними критеріями для вибору спеціальності є добрий заробіток і так звана “чиста” робота. Чи змінилися за останні роки професійні уподобання абітурієнтів училища? Чим керується молода людина, коли йде здобувати робітничу спеціальність?
— Наші абітурієнти — це молодь віком від 15 років. Наскільки був свідомим їхній вибір професії — про це дізнавалися на співбесіді члени приймальної комісії. На запитання: “Чому ти обираєш цю професію?” ми частіше всього чули: “Тому що мені порекомендували батьки”. Зважаючи на кількість поданих заяв, спостерігається підвищений інтерес учнів до професії електрогазозварника. Не зменшується інтерес до будівельних професій і до професій сфери обслуговування, зокрема, до професії кухаря, офіціанта.
Обираючи професію, молоді люди ще не зовсім уявляють, чим саме вони будуть займатися. Під час навчання учні визначаться остаточно. Можливо, комусь у житті доведеться перекваліфікуватися. Училище дає можливість оволодіти суміжними професіями або отримати додатковий робітничий фах. При училищі функціонують регіональні навчально-практичні будівельні центри, де можна пройти курсову підготовку. Було б лише бажання.
Однак, немає особливого ажіотажу навколо професії “оператор комп’ютерного набору”, бо сучасна молодь — це вже не “чайники” біля комп’ютерів, а користувачі програмними продуктами. Напевно, і нам потрібно буде розширювати сферу освітніх послуг, пропонуючи оволодіння окремими програмами. Цього вимагає комп’ютеризація всіх сфер.
— Чи вплине на роботу ВПУ реформування середньої освіти, зокрема, повернення до 11-річки?
— Якісь висновки ще рано робити. Усі навчальні плани переглядаються. Знаємо одне, повернення до 11-річки не вплине на термін навчання.
— Наразі випускникам професійно-технічних навчальних закладів легше знайти роботу, ніж випускниками вищих начальних закладів. Чи відслідковуєте Ви працевлаштування випускників училища?
— Перш, ніж прогнозувати набір учнів, ми аналізуємо ринок праці й обов’язково відслідковуємо працевлаштування наших випускників. Якщо з якоїсь професії високий відсоток учнів не можуть надалі знайти роботу за спеціальністю, то на наступний навчальний рік ми відмовляємося від набору саме на такі напрямки. У нас є ліцензії на 17 професій. Набирали ми цього року лише на одинадцять. Це — з огляду на потреби ринку праці. Змінюються професії, і ми на це теж реагуємо. Якщо повернутися у минуле, то у перші роки свого існування в училищі здійснювалася підготовка кваліфікованих робітників за професіями: муляр, штукатур, тесляр, столяр будівельний, паркетник, слюсар-сантехнік, слюсар-вентиляційник, електрозварник, машиніст екскаватора, машиніст козлових і баштових кранів, слюсар-монтажник з монтажу сталевих і залізобетонних конструкцій, електромонтажник із освітлення у силових мережах. На деякі з цих професій нині просто немає держзамовлення.
Сьогодні молоду людину не влаштовує абстрактна професійна освіта. Молодь намагається обрати те, що дасть їй гарантоване робоче місце, гарні умови праці, високу заробітну плату. Тому робітничі професії нині затребувані.
— Чи збільшилася кількість держзамовлення на спеціальності, що пропонує ВПУ №7? Яке забезпечення студентів училища (стипендії, гуртожиток тощо)? Як відбувається влаштування учнів на практику?
— Учні стовідсотково отримують стипендії, всі бажаючі забезпечені гуртожитком. Наше училище підтримує тісні зв’язки з великими і середніми підприємствами області, зокрема, ЗАТ “Будмаш”, ПП “Еліте”, ТзОВ “Добробуд”, ТзОВ “Добробуд Плюс”, і з компаніями “Knauf” і “Хенкель Баутехнік (Україна)”, чиї торгові марки “Knauf” і “Ceresit” — це вже бренди. Наші учні освоюють і новітні технології і на них є попит у споживачів. Учні, які здобувають професії кухаря, офіціанта проходять виробничу практику в їдальнях баз відпочинку у курортній зоні Чорного моря. Попередньо укладаються угоди, і співпраця між роботодавцем та училищем регламентуються чинним законодавством.
— Минулого року з’являлися повідомлення про те, що навчання у професійно-технічних навчальних закладах базуватиметься в основному на засвоєнні практичних навичок професії, тобто, істотно збільшиться кількість практичних занять. Чи заплановані цього року такі зміни до навчального процесу? Чи оптимально побудований навчально-виробничий процес у професійно-технічних закладах?
— Училище — це не школа, де є уроки трудового навчання і допрофільна підготовка. Ми повинні підготувати кваліфікованого робітника згідно з Держстандартом. Тобто, параметри майбутнього робітника вже задані. Питання у тому, як ми цього досягнемо. Співвідношення між академічними і практичними знаннями у системі профтехосвіти — на користь практичних навиків. Учень чекає від нас таких знань, умінь та навичок, які допоможуть йому реалізуватися у майбутньому дорослому житті. Це розуміє сучасна педагогічна наука, яка пропонує освітню модель, в основі якої лежить  компетентнісний підхід. Треба допомогти учням подолати певний бар’єр між теоретичними знаннями і необхідністю перетворення їх у практичну діяльність.
Кажуть, що ситий вогнище не розпалить, тому сподіваємося, що необхідність проявляти компетентність у складних і непередбачуваних робочих ситуаціях зробить навчання наших учнів мотивованим і цілеспрямованим.
— Спасибі, Володимире Івановичу, за змістовну розмову.