Дискусія відбулася за участі експерта з PR та медійних комунікацій Євгена Глібовицького, доктора історичних наук Ярослава Грицака та ще двох членів “Унівської групи” Олександри Бакланової і Вікторії Бринзи. “Унівська група” ставить собі за мету відродження ціннісних орієнтирів жителів Львова. Тому саме на прикладі цього міста іванофранківцям показали, коли виявляються справжні цінності людини.
— Ми не знаємо, ким ми є, до того моменту, поки нас не чекає якесь жорстке випробування. Наприклад, коли треба приймати рішення на кшталт: гроші та статус чи поневіряння та правда? І багато хто живе ціле життя і не зіштовхується з такими викликами. Це означає, що цінності не є особистими. Нам із вами може здаватися, що ми є одними людьми, коли насправді ми — зовсім інші, — вважає Євген Глібовицький.
Відтак, за результатами опитування, важливо сформувати мету, візію, а потім — і стратегію міста. Саме, розвиваючись в унісон із цінностями мешканців, місто і кожен, хто у ньому живе, має бути успішним.
Загалом, серед мешканців Львова найбільше виявилося “свідомих галичан” — 26%, “обивателів” — 22%, “ощадливих індивідуалістів” — 20%, “підприємливих” — 19% та “постмодерністів” — 13%.
Відтак, організатори абсолютно не згідні з тезою, яку багато років сповідувала львівська влада: основною статтею наповнення бюджету міста має бути туризм. Натомість, при розробці стратегії міста закцентували на Львові як місті послуг. Тут має бути зосереджений чималий інтелектуальний ресурс, однак, мають надаватися здебільшого наукові, консультативні послуги, проводитися різноманітні дослідження.
Іванофранківців попередили: не варто “приміряти” на себе львівську стратегію. Варто створювати і вивчати свою. Адже Івано-Франківськ — місто ще досі погано вивчене соціологами. І, за поверхневими спостереженнями “Унівської групи”, — більш закрите.
Цікавий факт: підприємливі особи — це люди, які зможуть дати собі раду з будь-якими труднощами. Тобто, це — ті люди, які своє теперішнє становище бачать недалеким від успіху. Не завжди вони мають займатися підприємництвом. І навіть — навпаки: найбільше опитаних вважають, що підприємливі люди, частіше за все, працюють в органах влади. Для порівняння: за аналогічними дослідженнями, у Дніпропетровську таких людей — всього 6%, зате в Івано-Франківську — 36%. До речі, саме підприємливих людей, вважають учасники “Унівської групи”, на Прикарпатті — значно більше.
— Дуже часто відстань між двома містами у Галичині, як-от відстань між Львовом та Івано-Франківськом, ціннісна відстань, буде набагато більшою, ніж, скажімо, між Львовом і Полтавою. Тобто, цінності, насправді, будуть дуже подібними на заході і сході країни, і дуже не подібними у межах одного регіону, — вважає Євген Глібовицький.
Дослідження цінностей Івано-Франківська, і, схоже, навіть Калуша було б цікавим не тільки для розробки стратегії міста, але і для кандидатів на виборах до органів самоврядування, Верховної Ради і міських голів. До речі, саме з наближенням виборів на Івано-Франківщині з’явилася “перша ластівка” політично заангажованих соціологічних досліджень.
Нагадаємо, що нещодавно в обласному центрі презентували результати соціологічного опитування під назвою “Стан та розвиток місцевого самоврядування на Івано-Франківщині”, яке провела соціологічна група “Рейтинг”. Опитування вартістю 50 тис. гривень було здійснено за кошти обласного бюджету. Роздрукувавши опитування з офіційного сайту соціологічної групи “Рейтинг”, “Вікна” виявили, що частина звіту містить зовсім іншу назву, ніж офіційно презентоване опитування. Якщо частина опитування, у якій ідеться про місцеве самоврядування, називається офіційно “Стан та розвиток місцевого самоврядування на Івано-Франківщині: громадська думка”, то, як тільки розпочалися політичні питання, опитування різко змінило назву на “Електоральний потенціал партії “Свобода” на Івано-Франківщині”.
Відтак, представників усіх політичних партій цікавить, переважно, скупий рейтинг, і методи для його зростання кожен застосовує найрізноманітніші, часто навіть не задумуючись, хто ж насправді — його виборці.
Ватикан: коли час зупинився