Лелек на Прикарпатті рятували всією громадою. Фото управління ДСНС в Івано-Франківській області Лелеки постійно прилітають в Україну під початок березня. Тоді, коли у нас є хоч якась надія на потепління. Холодну пору року проводять в Африці. Поте, виводять потомство тільки в Україні. Адже Африка, загалом, ставиться до лелек не надто гостинно. Там птах — об’єкт для полювання. Із його кісток виготовляють люльки, із пір’я — прикраси, і навіть голова і кігті йдуть на магічні обереги. Зовсім інше ставлення до лелек — у нас, де цього птаха вважають національним символом.
Тому, коли цього року птахи повернулися водночас із циклоном із Балкан, українці не на жарт стривожилися тим, як виживуть птахи у такій холоднечі. Хоча, Калущина не є лідером за популярністю серед лелек, та калушани так само хвилювалися за долю птахів. Зокрема, уже у п’ятницю, 22 березня, калушанка Ірина Кілко опублікувала у мережі “Фейсбук” фото лелек, які кружляють над хатою її батьків у Калуші, однак, через сильні снігопади не можуть знайти гнізда.
А новина про сотню лелек, яких вихідними, після широкого розголосу серед громадськості, врятували у Тлумацькому районі, облетіла всю Україну.
“Друзі, потрібна ваша допомога! Очевидці розповідають про трагедію, що відбувається на їхніх очах. На Івано-Франківщині, село Нижнів, серед поля замерзає сотня лелек, що повернулися після зимування. Кажуть, що порятувати їх можна: треба забрати їх звідти, відігріти і відгодувати. Їх легко забрати, бо крила намокли і літати не можуть. Хто може вплинути на місцеву владу просто зараз? Чи екологів? Чи звернутися до небайдужих ближче до Франківська? Це терміново! Боюся, поки це з’явиться у новинах — може бути пізно!” — зазначила у соціальній мережі Марина Кухар.
Історія про сотню лелек виявилася зі щасливим закінченням. Їх підгодували, і вони — відлетіли. Тим часом, стало відомо про ще одну акцію з порятунку лелек. У Галицькому національному природному парку від п’ятниці спеціально підгодовували близько 40 лелек.
Проте, птахи потерпали від морозу і на Калущині. У сильні снігопади змерзлих журавлів бачили біля Копанок, Томашівець і Мостища. На аеродромі у Копанках велика зграя лелек тулилася одне до одного. Часто лелеки перебазовувалися і до очисних споруд у Томашівцях.
— Вода у водоймі очисних споруд не замерзає навіть узимку. Тому лелеки часто сюди прилітають. Проте, у воду вони не сідають, а, непевне, просто шукають там харчі, і — відлітають. Під час морозів лелеки також прилітали до водойми. Проте, довго там не були. У селі є два лелечі гнізда. Змерзлих лелек ми не бачили. Хоча, мешканці села були поінформовані про те, що у разі виявлення змерзлого, хворого лелеки, про це слід повідомити. Люди були готові взяти обігрівати і підгодовувати птахів. Проте, до них не можна було доступитися. При кожній спробі підійти до лелеки близько, вони просто злітали. Це ж — дикі птахи, — каже сільський голова Томашівець Богдан Безрукий.
Найбільше на вустах у калушан — чисельна зграя лелек, яка тулилася на аеродромі біля Копанок.
— Дуже шкода птахів. Вони ж летять дуже здалека, пам’ятають гнізда, на яких і раніше селилися. У нашому селі, напевне, з 15 гнізд для лелек є. Тому і люди не байдужі до долі птахів. У рятувальній операції брали участь до двох десятків селян. Уперше зграю побачили у п’ятницю. Тоді лелек було найбільше — напевне, з сотня, на старому аеродромі. Люди бачили птахів зі своїх домівок, самі нам телефонували, приходили з наміром допомогти. Долучився до порятунку і ветеринарний лікар Степан Сибій, який довозив корм до лелек власним трактором. Люди давали, що могли: хліба, висівок, круп. Одне з сільськогосподарських підприємств дало нам м’ясної сировини для підгодівлі птахів. Підгодівля, дійсно, нагадувала рятувальну операцію. Щоб не сполошити птахів, люди добиралися до них по-пластунськи, по снігу, адже лелеки не підпускали людей близько, — пригадує секретар Копанківської сільської ради Мирослава Кінельська. — Майже добу, з п’ятниці до суботи, зграя перебувала на аеродромі. Проте, потім періодично почала відлітати і назад прилітало все менше лелек. Нещодавно мешканці села ходили дивитися аж під ліс — перевірити, чи не замерзають, бува, лелеки. Проте, туди прилітає вже дуже мало птахів.
СТРАШНИЙ НЕ МОРОЗ, А ГОЛОД
Часто птахи потерпають не від людської байдужості, а, власне, від того, що люди не знають, як правильно поводитися з цими птахами.
— Лелеки тулилися на полі біля очисних споруд. То була п’ятниця, на вулиці просто мело снігом. Ми підготували харчі, відвезли на поле, розставили у ящики від печива. Можливо, це і відлякало лелек. Бо вони, пробувши певний час на полі, просто кудись відлетіли. Ми навіть хвилювалися, чи, бува, їх не замело. Як сидиш у кабінеті — з вікна виглядає інакше. А, як виходиш на поле — дуже шкода птахів! Люди були готові брати їх додому. Хто ж відмовиться взяти додому лелеку? — каже секретар Мостищанської сільської ради Любов Пукіш.
Журавлям не такий страшний мороз, як голод, пояснює заступник директора Галицького природоохоронного парку Володимир Бучко.
— Лелеки на шляху до України здолали понад 10 тис. кілометрів. За цей час вони витратили дуже багато енергії, дуже виснажилися. В умовах значного снігового покриву вони не можуть знайти собі їжу. Адже харчуються, здебільшого, плазунами чи дрібними тваринами, а вже менше — рибою. Тож, у такі морози виживають ті, хто має хоча б невеликий енергетичний запас, хоча б краплю жиру. Тому, головним чином, птахів треба підгодовувати. І найбільшу помилку люди роблять, коли дають лелекам хліба чи зерна. Вони — хижаки. Вони цього їсти не будуть. Тому найдешевший варіант підгодівлі цих птахів — закуповувати на забійних пунктах спеціальний корм для тварин. Або ж — рибу (найдешевшою, напевне, буде заморожена мойва). Корм можна залити кип’ятком, порубати на шматки, завдовжки з палець. Лелеки — не звикли до людей. Тому, підгодовуючи лелечу зграю, слід намагатися взяти її у кільце, і це кільце постійно звужувати. Дехто зі зграї вилітає, проте, пізніше бачить корм, і прилітає знову до нього. Після 1-2-х таких підгодовувань лелеки звикають. А ось брати лелеку додому — не рекомендовано. Адже це — дуже великий стрес для дикого птаха. Забирати варто немічних, знесилених птахів, які не можуть літати чи ходити. Виявивши такого птаха, можна звертатися і до Галицького центру реабілітації диких тварин, — радить Володимир Бучко. — Наразі більшість із лелек намагаються згуртуватися біля водойм, бо там легше знайти собі харчування. Галицький район має значні водні ресурси. Наразі більшість із лелек тримаються біля Дністра. Тому тут наразі оселилося близько 300 лелек, які згуртовані у три великі зграї. Загалом, Галицький район — один із лідерів за кількістю лелек. На Калущині лелек — менше. Хоча, вони постійно мігрують між районами.
Орнітолог наголошує: практично всі птахи пристосовані до низьких температур. Приміром, у Галицькому природоохоронному парку за таких морозів вивели потомство горлиці, і навіть — африканські папуги. Головне — належно їх підгодовувати.
Уже з нового тижня синоптики обіцяють потепління. Тоді настане суттєве полегшення для лелек, та, зрештою, і для більшості птахів. Тому наразі важливо максимально підтримати лелек, не даючи їм померти з голоду. Адже така погода, яка видалася цього року у березні, для птахів не просто неприємна, але — така, що загрожує вимиранню чи не всієї популяції.
