Ще у 2011 році на сайті Калуської міської ради з’явився проект рішення міської ради “Про оптимізацію фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств та закладів”. Напередодні цього міський голова Ігор Насалик озвучив пропозицію утворити медіа-холдинг, включаючи “Дзвони Підгір’я”, КП “Міський інформаційний центр”, КП “ДС “Калуське міське телебачення” і приватну газету “Вечірній Івано-Франківськ”.
Ідея міського голови була трансформована у наступний проект рішення. Щоправда, без “Вечірнього Івано-Франківська”. Проект рішення пропонував реорганізувати комунальний заклад «Редакція газети «Дзвони Підгір’я» Калуської міської ради шляхом припинення юридичної особи і приєднання до комунального підприємства «Державна студія «Калуське міське телебачення». А також — ліквідувати комунальне підприємство «Міський інформаційний центр» з передачею активів на баланс міського ТБ.
— Доцільність об’єднання засобів масової інформації — мій особистий погляд. Але перед тим, як створити такий медіахолдинг, я хотів зустрітися за “круглим столом” і поспілкуватися із тими, хто буде представляти цей холдинг, для того, щоб виробити систему об’єднання. Медіахолдинг передбачатиме спільну роботу над рекламою, спільну роботу в інформаційному просторі, і, можна сказати, більш агресивну позицію на інформаційному і комерційному просторах, — говорив тоді Ігор Насалик.
Проект рішення 2 роки тому з якихось причин на сесію міської ради не пішов. Зараз про реформу заговорили знову. Як виглядатиме об’єднання — поки що не кажуть.
«Вікна» вирішили з’ясувати самотужки, чи варто про об’єднання говорити, а тим більше — його планувати. І — звернулися із інформаційними запитами до комунальних ЗМІ.
ТЕЛЕВІЗІЙНІ ЗЛИДНІ
Станом на сьогодні працівники «ДС «Калуське міське телебачення» шостий місяць «сидять» без зарплати (коли стаття була готова, стало відомо, що виплатили зарплату за вересень і частину жовтня. — Ред.). Причина — заборгованість міського бюджету із виплати дотації комунальному підприємству. Торік міська рада скоротила розмір дотації підприємству загалом майже на 300 тис. гривень. Телевізійникам забракло не лише на зарплату, але і на комунальні платежі.
Згідно із відповідями директора КП «ДС «Калуське міське телебачення» Віталія Крохти, у 2011 році телебачення самотужки заробило 55,2 тис. гривень. Ще 528 тис. гривень КМТ отримало дотації із міського бюджету і 24 тис. гривень — із обласного бюджету. Фактичні надходження ТБ перевищили витрати приблизно на 19 тис. гривень. У 2012 році медійне комунальне підприємство заробило майже 82 тис. гривень. Ще 330 тис. гривень отримало із міського і 55 тис. гривень — із обласного бюджету. Водночас, КМТ витратило на 60 тис. гривень більше, ніж отримало. При цьому варто ще врахувати, що ТБ має «хвіст» із зарплати за 4 місяці минулого року. І — борги за комунальні послуги майже на 60 тис. гривень.
Якби не вибори до Верховної Ради, то картина виглядала б ще жалюгіднішою. Доходи КМТ від політичної реклами торік склали 53,4 тис. гривень (на місцевих виборах 2010 року — приблизно 73 тис. гривень, при цьому майже 70% від цього склала оплата від ТВК. — Авт.). Без них за ввесь рік телебаченню вдалося заробити всього 28 тис. гривень.
Зокрема, міська телевізія отримала оплату за трансляцію передвиборчої агітації Валерія Келестина (18500 гривень), Ольги Сікори (7300 гривень), Олега Нижника (7561 гривня), Василя Турчина (4000 гривень), Володимира Стули (1500 гривень), Василя Питлика (233 гривні), ВО «Свобода» (5300 гривень), партії «Наша Україна» (9000 грн.). Водночас, жодної копійки не отримало міське телебачення від передвиборної агітації В’ячеслава Кредісова, який хоча балотувався по виборчому окрузі №86 із центром у Долині, проте, сюжети за його участі транслювалися на КМТ впродовж усієї виборчої кампанії. Або передвиборна діяльність вважається соціальною рекламою, або ж кошти, отримані від передвиборної агітації кандидата у народні депутати, з якихось причин не відображені у довідці про доходи ТБ від політичної реклами, наданій «Вікнам».
ГАЗЕТА ЗАРОБИЛА ВТРИЧІ БІЛЬШЕ
Працівники редакції «Дзвони Підгір’я» станом на сьогодні мають заборгованість із заробітної плати за 4 місяці минулого року та частково — за січень 2013 року. Торік міська рада зменшила дотацію і для газети: із запланованих на початку року 200 тис. гривень газета отримала 108 тис. гривень. При цьому торік видання самотужки заробило майже 230 тис. гривень. Однак видатки перевищили надходження майже на 80 тис. гривень. Упродовж 2-х років газета практично не наростила своїх видатків (421 тис. гривень у 2011 році проти 424 тис. гривень у 2012 році. — Авт.). Торік під час виборів «Дзвони Підгір’я» отримали від політичної реклами 65,1 тис. гривень.
Порівняно із 2011 роком, власні доходи газети зросли на 35 тис. гривень. При тому, що у 2011 році міська рада справно розрахувалася із газетою, виділивши і сплативши дотацію у розмірі 200 тис. гривень, плюс 10 тис. гривень із обласного бюджету, виданню все одно не вистачило 25 тис. гривень для економічного балансу.
Нині, крім боргу із заробітної плати, редакція комунальної газети боргує і за комунальні послуги — загалом 42,7 тис. гривень.
ЛАСИЙ ШМАТОК або «ДІЙНА КОРОВА»
Ключове питання планованої реформи — чи увійде до об’єднання комунальне підприємство «Міський інформаційний центр».
МІЦ — можливо, навіть єдине комунальне підприємство, яке є окупним у своїй роботі. Основними напрямками його діяльності є надання послуг щодо розміщення зовнішньої реклами на території Калуша та обслуговування офіційного сайту Калуської міської ради. Надходження цього КП у 2011 році склали 655 тис. гривень, а торік — на 140 тис. гривень більше. Зрештою, КП, яке займається рекламним бізнесом, стало б ласим шматком та — !дійною коровою» анонсованого об’єднання. Однак, у коментарі «Вікнам» міський голова Ігор Насалик рішуче заявив: МІЦ під реформу не підпадає. Об’єднуватимуть тільки комунальні ЗМІ. Звідси — нові запитання: кому вигідне об’єднання двох, фінансово не самостійних комунальних одиниць?
Світло на об’єднання може пролити спосіб, у якій воно планується. Нині проект медіареформи напрацьовується у стінах міської ради і — за негласної участі директора ТБ, депутата міської ради Віталія Крохти. Проте, до процесу не залучається другий учасник реформи — редакція газети «Дзвони Підгір’я». Водночас, на сесії міської ради має відбутися звіт очільника газети, хоча логічно було б у рамках пропонованої реформи заслухати звіт обох керівників комунальних ЗМІ. Зрештою, неприязні стосунки між міським головою та редактором газети «Дзвони Підгір’я» та позиція видання під час виборів минулого року і є мабуть, суттю запланованої медійної реформи. У іншому випадку і сама реформа готувалася б по-іншому: спочатку — вивчення фінансової діяльності підприємств, економічного та морального ефекту об’єднання, концепція розвитку комунальних підприємстві. Зрештою, після визначення її доцільності — пошук варіантів втілення. А порівнявши фінансову діяльність двох медійних комунальних підприємств, міській владі варто було б задуматися, на базі якого ЗМІ провадити реформу…
Ігор НАСАЛИК, міський голова Калуша:
— Як телебачення, так і газета міської ради виконують єдину функцію — інформаційну. То чому не можна їх об’єднати у єдину структуру? І рекламний простір також стане у них єдиним. Таким чином, думаю, комунальні ЗМІ стануть привабливішими для рекламодавців. На найближчій сесії міської ради плануємо заслухати звіт головного редактора газети «Дзвони Підгір’я». Можливо, директор КМТ також прозвітується. У такий спосіб депутати міської ради зможуть скласти собі думку щодо фінансового стану медійних засобів.
Газета, за попередніми планами, входитиме до об’єднання як окрема юридична особа. Голова цього об’єднання займатиметься рекламною та видавничою діяльністю. Ми свою функцію, як засновники, виконуємо, тобто — виплачуємо дотацію. Жодним чином як міський голова у діяльність комунальних ЗМІ не втручаюся. Також не матиму жодного стосунку до призначення керівників — це прерогатива міської ради. Тільки редактора газети призначатиме міська рада за поданням директора всієї об’єднаної структури. Зрештою, думаю, журналістам газети буде навіть цікаво спробувати себе у ролі тележурналістів. Тим більше, що на телебаченні можуть відбутися зміни. Скажімо, Міністерство надзвичайних ситуацій підтримало нашу пропозицію щодо того, щоб виділити Калушу безкоштовну цифрову частоту як зоні надзвичайної екологічної ситуації. А ми могли б охоплювати мовленням не тільки нашу, але і сусідні області. Думаю, через об’єднання проблем із ліцензією у КП «ДС «Калуське міське телебачення» не виникне. Зрештою, ми вже отримали роз’яснення від представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Івано-Франківській області про те, що «у зв’язку із організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата він зобов’язаний упродовж 10 робочих днів подати до Національної ради заяву про переоформлення ліцензії. А зміна назви КМТ є підставою для здійснення переоформлення діючої ліцензії». Тобто — через реформу ТБ ліцензію не втратить.
Зрештою, хочу заперечити чутки про те, що реформа має єдину мету — змінити редактора газети. Якби для цього були підстави, то, принаймні, керівник комунальної газети звітувався б значно частіше. А так це буде його перший звіт за 2 роки.
Олександр ЗУБ, головний редактор газети «Дзвони Підгір’я»:
— Можу припустити, що я можу бути навіть двома руками «за» об’єднання, або ж мати свої зауваження до реформи. Однак — після того, як побачу проект реформи. Зараз говорити про це ще занадто рано: ми не знаємо, які варіанти пропонують.
Минулого літа міський голова говорив про роздержавлення комунальної газети, тобто про те, що міська рада відпустить нас у вільне плавання. Зараз про це вже не йдеться, натомість — з’явилася ідея про об’єднання. На мою думку, міська рада як засновник повинна мати газету як повноцінну самостійну структуру. Реорганізація не може відбутися зі збереженням юридичної особи. Адже тоді дві окремі юридичні особи — газета і ТБ — повинні мати над собою, як надбудову, ще одну структуру. Тож, виникає питання у доцільності такої реорганізації.
Якщо ж ТБ «підімне» під себе газету, то «Дзвони Підгір’я» перестануть бути повноцінною газетою, а стануть «бойовим» листком. Адже редакційна політика залежатиме від стосунків директора структури із засновником чи розпорядником коштів. Чи підпише у такому випадку журналістський запит до міської влади директор? Або ж, припустімо, у газеті з’явився критичний матеріал. Хто відповідатиме, якщо будуть до газети судові претензії? Чи захоче директор об’єднаної одиниці мати неприємності через діяльність частини очолюваного ним підприємства?
Міська рада має визначитися, чи потрібна їй газета із демократичною позицією, чи — «кишенькове» ЗМІ.
Віталій КРОХТА, директор КП «ДС «Калуське міське телебачення»:
— Питання створення єдиного медіацентру в Калуші мусується не перший рік. Варіантів створення цього центру звучало багато. Але питання щодо ліквідації газети ніколи не звучало і не обговорювалось.
Чи потрібне об’єднання для КМТ? Звичайно, якщо розглядати приєднання з МІЦом, адже це прийнятний варіант, щоб не надавати щорічні дотації для комунальних ЗМІ. Варіант без МІЦу, враховуючи дотаційність КМТ і ДП, є у фінансовому плані гіршим.
Мені на цей час невідомо, який варіант буде розглянуто. А тому щось оцінювати досить важко. Якщо це буде єдина структура, то, швидше за все, буде єдиний журналістський колектив.
Однак у будь-якому випадку повинні бути головні редактори телебачення і газети — люди, які відповідальні за випуски даних ЗМІ. Гадаю, що завдяки збільшенню журналістського колективу якість даних ЗМІ повинна б зрости.
Механізми призначення головного редактора газети наразі мені невідомі. І взагалі невідомо ще, яке буде керівництво медіа-центру і структура його управління.
Особисто для мене, як директора КМТ, реорганізація без МІЦу не є потребою часу.
Щодо варіанту збільшення колективу, то проблеми у цьому не вбачаю. Наприклад, на обласному телебаченні «Галичина» працює набагато більше 20 чоловік. ТРК «Вежа» (Івано-Франківськ) працює у комплексі — ефірне радіо і кабельне телевізійне мовлення. Є приклади у Калуші: ТРК «Калуш» та ТРК «Шанс» працюють як радіостанції та видають газети «Калуш Про» та «Західний вісник» відповідно.
Основні ризики: наявність ліцензій на КМТ та наявність реєстрації друкованого ЗМІ у «ДП». Можливо, будуть й інші — все залежить від варіанту реорганізації.
До теми
Медійна арифметика
Як свідчать відповіді на інформаційні запити «Вікон», очільники комунальних ЗМІ демонструють різні підходи щодо оцінювання власної і роботи своїх працівників.
Минулого тижня «Вікна» писали про конфлікт, який розгорівся на КП «ДС «Калуське міське телебачення». Працівники КП «ДС «Калуське міське телебачення» звернулися у прокуратуру та до інспекції праці через порушення їхніх прав. Директор ТБ видав наказ, яким позбавив телевізійників надбавки за інтенсивність. Водночас, 14 працівників міського ТБ уже 4 місяцs сидять без зарплати.
Загальна сума боргу за невиплачену заробітну плату (баз відрахувань та прибуткового податку) становить майже 80 тис. гривень. 17% від цього боргу — це заробітна плата директора ТБ. Упродовж усього минулого року до заробітної плати працівників міської телевізії нараховувался надбавка за інтенсивність та ненормований робочий день. Найбільше — майже 1300 гривень до зарплати щомісяця нараховувалося директору ТБ Віталію Крохті. Слідом за ним надбавку у розмірі приблизно 800 гривень отримала режисер ТБ Руслана Овсеєнко. На третьому місці — тоді головний редактор ТБ Олександр Смаль — більше 700 гривень. За січень цього року надбавки до заробітної плати за інтенсивність та ненормований робочий день отримали лише четверо осіб — включно із директором ТБ та новим головним редактором. І ще п’ятеро — включаючи прибиральницю та інженера — премії. Жоден журналіст КП «ДС Калуське міське телебачення» не отримав надбавки за інтенсивність та ненормований робочий день.
Має власний погляд керівник ТБ і на преміювання працівників. Скажімо, 14 листопада минулого року п’ятеро працівників міського ТБ отримали премії до Дня телебачення та радіомовлення та відповідно до виконаної роботи працівниками під час виборчої кампанії. Найбільшу премію — 2,5 тис. гривень (загального фонду преміювання становив 5,6 тис. гривень) — отримав сам Віталій Крохта. Із журналістів міського ТБ премію отримав тільки тоді головний редактор Олександр Смаль — 625 гривень. Роботу інших журналістів під час виборчого процесу директор КМТ не оцінив жодною гривнею.
Щодо редакції газети «Дзвони Підгір’я», то станом на сьогодні борг із заробітної плати становить майже 80 тис. гривень, при цьому 20% від суми міський бюджет боргує головному редактору видання Олександру Зубу. Минулого року вся редакція газети отримувала надбавку за інтенсивність праці. Найбільше — 1,5 тис. гривень — отримував головний редактор. На 200 гривень менше — заступник головного редактора Богдана Тимчишин. З цього року жоден із працівників редакції не отримує надбавки за інтенсивність праці. При цьому фонд заробітної плати зменшився на 5 тис. гривень щомісяця.
Щодо премій, то торік їх було виплачено на загальну суму 2,5 тис. гривень. При цьому головний редактор Олександр Зуб отримав 200 гривень.
