Життя по-новому

Як зробити українців заможнішими? Переважна більшість з нас вважає це питання головним з-поміж тих, відповіді на які повинен знайти новий глава держави. Чи спроможний він буде це зробити? Результати економічних досліджень говорять, що так. За умови кардинального перегляду державної політики.
Переглядів: 456

Щоб стати заможнішими, ми маємо зрозуміти, чого ми бідні. Перша причина полягає в тому, що після розвалу СРСР Україна зазнала катастрофічного спаду економіки та гіперінфляції, яка зжерла всі заощадження. За оцінками експертів, у 1999 році виробництво товарів і послуг становило лише третину від рівня 1990 року. Це завдало непоправного удару по добробуту більшості з нас.
«У 1989 році я за 133 карбованці пенсії міг спокійно добре жити», — згадує 75-річний житель села Шпиченці Житомирської області Леонід Раківський. «Тепер я зі всіма добавками одержуватиму 242 гривні. Але за купівельною спроможністю це небо і земля!».
Початок на сторінці А
Для того, щоб наші доходи зростали, повинна постійно збільшуватися економіка України. «Лише економічне зростання дасть можливість підвищувати зарплати», — говорить директор Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Гальчинський.
Що для цього потрібно? Насамперед, економісти називають захист підприємців від корупції та сваволі. Новий президент повинен створити незалежні суди, які захищатимуть права чесних підприємців.
«Корупція підриває бажання займатися бізнесом. Фактично у нас не працюють головні ринкові закони. Інститут власності не захищений. Сила контрактів — лише на папері», — каже економіст Василь Юрчишин.
Також необхідна податкова реформа. Зокрема, уряд повинен скоротити оподаткування заробітної платні, яке змушує бізнес йти в тінь.
Зростання економіки не вирішить проблеми повністю. Випуск товарів та послуг збільшується від другої половини 1999 року. Але доходи більшості з нас підвищуються дуже повільно. Причина в несправедливому розподілі плодів економічного зростання. В основному їх з’їдають найбагатші.
«За період спаду відбулося різке розшарування доходів людей. І воно не зменшується за період час зростання», — говорить Юрчишин.
Біда не в тому, що багаті багато заробляють, а в тому, що їх дуже мало. За даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи», в липні лише 3% українців заявили, що їм вистачає на все, і вони щомісяця відкладають гроші. 50% сказали, що зводять кінці з кінцями, але нічого не відкладають. 24% повідомили, що грошей не вистачає на найнеобхідніше.
Як боротися з майновим розшаруванням? Розвивати малий бізнес. Для цього його потрібно убезпечити від пожежників, санепідемстанцій та бандитів, відкривши доступ до дешевих кредитів. Підприємництво невеликих масштабів породить український середній клас.
«Сьогодні крупні промислові підприємства в регіонах диктують низькі зарплати. А піти людям нікуди. Малий бізнес дозволить їм більше заробляти плюс підніме зарплати тих, хто залишиться на заводах. Тому що буде конкуренція», — каже київський бізнесмен Лев Парцхаладзе.
Поза сумнівом, Президент має знищити практику роблення грошей за допомогою влади. Саме таким чином олігархи сьогодні відрізають найкрупніші шматки пирога. Випадки корупції мають нещадно переслідуватися прокуратурою. Велику роль у боротьбі із зловживаннями влади зіграє незалежна преса, якщо її створити шляхом демонополізації ЗМІ та захисту журналістів від цензури.
Для надбагатих мають бути запроваджені підвищені податки. Зокрема, економісти підтримують ідею податку на нерухомість, який примусить власників вілл та апартаментів сплачувати до бюджету більше.
Бюджетну сферу також треба міняти. По-перше, чітко визначити, хто насправді є бідним, і допомагати лише їм. Для цього економісти одностайно радять перейти до системи адресної грошової допомоги. Прибічники збереження пільг мають подумати, наскільки ефективно надавати пільги всім без винятку. Наприклад, пенсіонери, на відміну від молодих сімей з дітьми, мають пільги в транспорті. Але дослідження свідчать, що бідних серед молодих сімей більше! Розумніше було би ліквідувати сліпі пільги, розподіливши заощаджені бюджетні кошти між дійсно бідними людьми похилого віку та молодими батьками.
По-друге, потрібні масштабні реформи освіти, охорони здоров’я, культури. Один урядовець підрахував, що з 2002 року обсяг фінансування медицини подвоївся. Ви це відчули? У бюджетну сферу, що залишилася від СРСР і яка існує вже в умовах ринку, гроші йдуть наче в пісок. Тому економісти вітають пропозиції деяких кандидатів запровадити платну страхову медицину із збереженням гарантованого мінімуму безкоштовної лікарської допомоги.