Якщо виникне НП, половина калушан навіть не почують сигналу небезпеки

Про стан цивільного захисту населення в Калуші на засіданні виконавчого комітету міської ради у вівторок доповідав в.о начальника управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської міської ради Георгій Бардас.
Переглядів: 399

Треба сказати, що у царині попередження і ліквідації наслідків різних нещасть в Україні паралельно діють воєнізовані структурні підрозділи Міністерства надзвичайних ситуацій та цивільні, які підпорядковуються органам місцевого самоврядування. Останні з-поміж іншого мають дбати і про матеріально-технічну базу попередження техногенних та екологічних катастроф.
Георгій Бардас повідомив, що в Калуші є 7 хімічно-небезпечних підприємств, 16 — пожежо-вибухово небезпечні. Ще на 4 виробництвах мають справу з радіоактивними речовинами.
Але найбільшу потенційну загрозу становить ЗАТ „ЛУКОР”. Так, в управлінні змоделювали аварійну ситуацію і визначили, що при виливі тільки однієї стандартної 60-тонної цистерни з хлором зона хімічного ураження матиме радіус 30 кілометрів і впритул наблизиться до обласного центру. Якщо ж до довкілля потраплять 2 тис. тонн хлору (що є максимально можливою кількістю), то забруднена зона сягне Коломиї. Не меншу потенційну небезпеку становить і аміак. Так само постійної уваги потребує і проблема просідання землі над підземними порожнинами (вже нині 43 будинки перебувають у небезпечній зоні) та зберігання відходів на хвостосховищах. Нещодавно на хвостосховищі №2 до вилиття розсолів, а отже і екологічної катастрофи у всьому басейні Лімниці, залишилося всього кілька сантиметрів. А є ще можливі у нас повені, аварії на комунальних об’єктах та епідемії. Не слід забувати і про можливість терористичних актів.
Тому ніхто не заперечує проти того, що в Калуші має бути централізована чітка система запобігання та реагування на надзвичайні події. На жаль, через недостатнє фінансування ця, доволі вже застаріла система, нині перебуває у вкрай жалюгідному стані. Так, в місті є гучномовці та електросирени для екстреного оповіщення населення. Електросирен, радіус звучання яких становить 800 метрів, з 16 залишилося тільки 5. Число ж гучномовців, які чути на віддалі до 50 м, скоротилося також до 5. Вся апаратура, що ще функціонує, вже прослужила понад 20-30 років. І за нинішніх обставин добра половина калушан у випадку небезпеки навіть не почує сигналу тривоги.
Щодо найбільш небезпечних територій в самому місті, то тут Георгій Бардас відзначив західну його частину, яка є найближчою до промислової зони: у випадку викиду хлору, отруйна хвиля навіть за мінімального вітру буде тут вже за годину-дві. Інша біда загрожує мешканцям Підгірок, Загір’я та Хотіня — тут є великий ризик паводків.
Загалом торік в Калуші зафіксовано 5 надзвичайних ситуацій. Три з них пов’язані зі знахідками снарядів часів ІІ Світової війни. Ще дві аварії трапилися на промислових об’єктах: на ЗАТ „ЛУКОР” загалом постраждали шість працівників, троє з яких загинули. Так само загинув минулого року і один працівник ДП „Калуська ТЕЦ”.
Серед першочергових потреб управління надзвичайних ситуацій міської ради названо кілька пунктів. Так, служба не має ні транспорту, ні ксерокса, ні принтера до комп’ютера. Недоукомплектовано сам штат управління (немає навіть начальника). З особливих потреб — принаймні один човен та ехолот (який коштує приблизно так, як і комп’ютер, і дозволяє рятувати людей на воді та шукати потопельників).
Начальник управління надзвичайних ситуацій облдержадміністрації Микола Паламарчук окремо зауважив, що саме через хімічне виробництво в Калуші наша область віднесена до найвищої категорії з хімічної небезпеки. Він попросив змінити підхід до фінансування міського управління: обладнання не підприємствах з кожним роком стає все менш надійним, а отже зростає й імовірність аварій.