Рішення тендерної комісії — нонсенс
Перший конфлікт навколо тендеру на пасажирські перевезення, який проводить Калуська РДА, розгорівся у грудні 2001 року, коли відбувся попередній конкурс з визначення перевізників, які в наступні три роки мали обслуговувати внутрішньорайонні маршрути. Саме через таку тривалу перспективу, а ще через дотацію з державного бюджету і тривала вперта боротьба. Дійшло до того, що від конкурсу був відсторонений найбільший перевізник Калущини — ВАТ „Калуське АТП”.
А боротися було за що, адже тільки 2003 року приватні перевізники отримали через районний бюджет 190 тис. грн. відшкодування за перевезення пільгових категорій населення, у 2004 році — 360 тис. грн. Такої суми ВАТ „Калуське АТП” не отримувало за всі роки незалежності України, перевозячи незрівнянно більшу, ніж інші приватні перевізники, кількість пільговиків. За неперевіреною інформацією, рівно половина щоразу була сплачена керівництву РДА.
ВАТ „Калуське АТП” не змирилося з результатами тендеру-2001, адже підприємство фактично позбавили усіх перевезень у районі, а значить — і можливості отримати дотацію з державного бюджету. Впродовж року тривали затяжні суди, крапку у яких поставив Львівський Апеляційний Господарський суд. Рішення конкурсного комітету Калуської райдержадміністрації про розподіл внутрішньорайонних маршрутів було визнано недійсним. Суд не зважив на жоден з аргументів РДА. Боротьба була затяжною і впертою, адже довелося долати рішення Івано-Франківського Господарського суду, який став на бік РДА.
Якими ж були наслідки такого рішення? А ніяких. Ніхто не компенсував ВАТ „Калуське АТП” збитків, яких зазнало підприємство впродовж трьох років, маючи тільки 1 „сільський” маршрут — „Калуш-Перевозець”. Тільки приблизні підрахунки щодо втрат ВАТ „Калуське АТП” впродовж двох років судової тяганини свідчать, що РДА „заборгувало” ВАТ не менше 260 тис. грн.
Тоді ВАТ „Калуське АТП” не продовжило відстоювання своїх прав у суді, адже це потребувало і сил, і коштів. А вони не є безрозмірними навіть у такого потужного підприємства.
Ось як коментує голова правління ВАТ „Калуське АТП” Василь Любас тендери на пасажирські перевезення, які проводить Калуська РДА:
— На тендерну комісію на право перевезення пасажирів у районі, засідання якої відбулося 10 грудня минулого року, ми подали заявку лише на один маршрут — „Калуш - Старий Угринів”. Для цього ми підготували пакет усіх необхідних документів, технічні характеристики транспортних засобів, а саме — двох автобусів „Ікарус-260”, які ми запланували на цей маршрут, графік руху автобусів. Звичайно ж, після судового процесу 2004 року щодо незаконності рішення тендерної комісії, який ми виграли у Калуської райдержадміністрації, за логікою речей можна було надіятися на позитивний результат. Але якою логікою користувалися восьмеро з 13 членів тендерної комісії, які проголосували проти надання цього маршруту нашому АТП — невідомо. Значною мірою таке рішення — нонсенс, адже наш парк визнано одним з кращих не тільки в західному регіоні, але й в Україні в цілому. Зрештою, наші „Ікаруси” є набагато „молодшими” від тих автобусів та „бусів”, які виграли цей тендер.
Довідка „Вікон”. За минулий рік від ВАТ „Калуське автотранспортне підприємство” до бюджетів всіх рівнів надійшло близько 1 млн. 200 тис. грн. податків. Натомість, від „приватників” до бюджету району „капнуло” аж близько 3,5 тис. грн. При цьому з державної казни через районний бюджет „приватники” отримали 360 тис. грн. субвенції.
Продовження на сторінці Б
Початок на сторінці А
Негативно оцінює грудневий тендер і приватний перевізник Аарон Бак:
— Моя думка щодо тендеру, який провела РДА, негативна. Ще 8 грудня о 15.00 в кабінеті заступника голови РДА Василя Качмаря відбулася нарада за участю самого Качмаря, голови РДА п.Дзундзи та директора ПП „Західавтотранс” п.Манелюка. Саме тоді і відбувся справжній тендер, на якому голова РДА повністю задовольнив усі вимоги п.Манелюка, а тим самим — і свої. У мене відібрали усі маршрути, які я мав до цього тендеру. І це незважаючи на те, що я 3 роки ремонтував дороги, надавав спонсорську допомогу на святкування різних державних свят, возив дітей з сіл, які обслуговував мій транспорт, на екскурсії в Калуш. Крім того, мої автобуси фактично безкоштовно підвозили учнів до шкіл. А на облаштування комп’ютерного класу у Войнилівській школі я перерахував 1000 грн. Перелік добровільно-примусового спонсорства можна продовжити. У мене є багато подяк від підприємств та організацій за надану допомогу.
Тільки 9 грудня я дізнався, що у мене забрали майже усі обслуговувані маршрути. Я прийшов до голови РДА і сказав йому про це. Він запевнив мене, що у мене неправильна інформація і все буде добре.
Серед членів тендерного комітету були і такі, яких я добре знаю і з якими перебуваю у дружніх стосунках. Отож 10 грудня, за їхніми словами, усі маршрути були розписані наперед. Я знаю, що мої опоненти можуть сказати про те, що усі маршрути були віддані ПП „Західавтотранс”, тому що воно є базовим автопідприємством району. Але це просто нісенітниця. Якщо на Калущині і є автопідприємство, яке має повну матеріально-технічну базу і виконує інші умови, передбачені Законом України „Про автомобільний транспорт” та іншими нормативними документами, то це тільки ВАТ „Калуське АТП”. ПП „Західавтотранс” є штучно створеним підприємством, яке неправомірно об’єднало 15-20 підприємців, які самі за себе платять усі платежі та внески і ще окремо платять директору ПП за надані маршрути, бо їх примусово загнали під цей „дах”.
Та найголовніше, що п.Манелюк, володіючи майже всіма маршрутами у районі, забирає і майже усю субвенцію, яка надходить у район з Держбюджету. А це — від 300 до 500 тис. грн. на рік.
На даний час є велика кількість перевізників, які хочуть об’єднатися з метою визнання результатів тендеру РДА незаконним. Надіємося позитивно вирішити це питання з приходом нової демократичної влади.
Долю перевезень у районі вирішила „трійка”
Підприємець Мирослав Хемій особисто не брав участі у тендері, адже, за його словами, у районі є лише кілька осіб, „наближених до імператора”. Тобто кілька перевізників, завдяки „сприянню” яких можна виграти тендер на районні автоперевезення, адже вони мають близькі стосунки з головою РДА Василем Дзундзою. Серед них — Манелюк, який є власником „Західавтотрансу” — автотранспортного підприємства, якому належить до 70% перевезень у районі. Проте, за словами Мирослава Хемія, самому Манелюку з 25-30 автобусів належить щонайбільше 5. Решта — власність різних підприємців, які вимушені оформляти свій транспорт на Манелюка, щоб здійснювати перевезення у районі.
— Так був вимушений був зробити напередодні тендеру і я, — стверджує підприємець Мирослав Хемій. — Крім того, тільки у „Західавтотрансі” працюють механік і лікар з відповідними сертифікатами, які повинні випускати автобуси в рейс. Хоча насправді таких перевірок не відбувається: автобуси тільки рахуються за фірмою Манелюка, а кожен з підприємців утримує свій транспорт, випускає на маршрути і т.д. Проте у РДА заяву на ті маршрути, у конкурсі, на які я хотів взяти участь, навіть не прийняли. Тут усе вирішує не тендерна комісія і навіть не її голова, заступник голови РДА Василь Качмар, а особисто голова райдержадміністрації Василь Дзундза. І хоча напередодні тендеру і в день тендеру він офіційно перебував на лікарняному, без нього жоден маршрут не був розподілений. За моєю інформацією, усі маршрути просто поділила „трійка” у складі Дзундзи, Качмаря та Манелюка.
Запис розмови - 1
зроблений одним з підприємців в управлінні сільського господарства РДА в кабінеті Василя Качмаря (П — підприємець, К — можливо, Василь Качмар).
П: — Добрий день, Василь Ярославович. Як там наші справи?
К: — Присідай, зараз тобі розкажу. Вчора тут, в цьому кабінеті, ми вирішували питання тендеру і маршрутів. Був Дзундза і Манелюк. Ось подивись таблицю. Бачиш, все розприділено. Тобі дістався Мислів і Яворівка. Це буде додатковий маршрут. А пізніше його затвердять як основний.
П: — Але ж ми з Вами домовлялися про зовсім інші маршрути. Розмова була про Завадку і Збору.
К: — Не знаю, так сказав Василь Степанович (очевидно, голова РДА Дзундза. — Авт.). Якщо хочеш щось змінити, говори з ним. Я нічого не вирішую.
П: — А де я можу його знайти?
К: — Я точно не знаю, але мені здається, що він у лікарні. Попробуй до нього додзвонитися. (Телефонує сам). Василь Степанович, тут у мене цей підприємець, про якого я вам вчора говорив, який має нові автобуси. Він не погоджується на ті маршрути, які ми йому пропонуєм, і наполягає на Завадці і Зборі. Ще він говорить, що оприлюднить інформацію, про яку я вам не можу сказати по телефону. То, може, відмінимо термін проведення тендеру і дамо йому те, що він хоче? Але краще переговоріть з ним самі…
У коментарі для „Вікон” голова РДА Василь Дзундза зазначив, що фальсифікації тендеру неможливі, адже у комісію входили компетентні спеціалісти і не тільки з РДА, але з податкової інспекції, депутати районної ради. Крім цього, Василь Степанович вважає, що не буде проблеми, якщо „чітко діяти по Закону”.
— Я взагалі не бачив матеріалів тендеру, — сказав Василь Дзундза в інтерв’ю „Вікнам” 11 січня.
На думку Мирослава Хемія, жодний інший аргумент, як стан автотранспорту, не може бути вирішальним при визначенні переможців аналогічних тендерів, які відбуваються в районі один раз на 3 роки, а значить — є дуже важливими для будь-кого з підприємців. А от до власне транспорту, який визначено тендерною комісією як найкращий для перевезень у районі, за твердженням Мирослава Хемія, може бути чимало запитань.
Владні структури (і Президент, і Кабмін) указами та постановами впродовж минулого року постійно стимулювали місцеву владу до використання на маршрутних перевезеннях нового транспорту. Адже резонансними були великі аварії, які трапилися в результаті технічних негараздів пасажирського транспорту. Та на Калущині до цього, здається, нікому нема діла. Чимало автобусів (на думку Мирослава Хемія, до 70%. — Авт.) взагалі не мали права брати участі в тендері, оскільки у них бензинові двигуни замінені на дизельні, що може мати серйозний вплив на безпеку руху та пасажирів. Крім цього, транспорт, в якому змінені конструкції, взагалі заборонений для експлуатації. Це, зокрема, ПАЗ, що курсує на Станькову, два ЛАЗи, що їздять у Мислів і Яворівку, транспорт на Збору та Завій. Перелік можна продовжити. Крім того, чимало транспорту, який в результаті проведеного тендеру знову курсуватиме дорогами району, має понад 10 років з часу випуску і їх не рекомендують взагалі брати на тендер.
За інформацією „Вікон”, стан автотранспорту, який був виставлений на тендер, спеціально ніхто не перевіряв. За словами керівництва ДАІ, у грудні Державтоінспекції було не до цього.
Коментує начальник відділення ДАІ Калуського МРВ УМВС, майор міліції Валерій Зінченко:
— На засідання тендерної комісії з питань транспортних пасажирських перевезень у Калуському районі працівники Державтоінспекції були запрошені. Щоправда, ми не мали змоги прийти на це засідання, адже, крім забезпечення нормального дорожнього руху на автошляхах міста і району, перша половина грудня у нас практично повністю була зайнята ще й такими першочерговими завданнями, як охорона виборчих дільниць, перевезення виборчих бюлетенів та іншими аспектами виборчого процесу.
В принципі, необхідності в присутності працівників ДАІ при визначенні маршрутів на транспортні перевезення пасажирів немає. Адже усі без винятку транспортні засоби проходять у нас обов’язковий технічний огляд, що унеможливлює допуск несправних авто на маршрути. Приміром, автобуси і мікроавтобуси перевіряються службою ДАІ 4 рази на рік. Тому визначати, який саме транспортний засіб і по якому саме маршруту курсуватиме — це виключно прерогатива керівників району, економістів, які вивчають транспортний потік, завантаженість пасажирами, особливості того чи іншого населеного пункту, куди мають здійснюватися ці рейси.
Аудіозаписи передані штабу Ющенка
Порушення і вседозволеність, які дозволяє собі керівництво районної державної адміністрації в економічну сферу, за словами підприємця Мирослава Хемія, стоять в одному ряду з втручанням і в політичний процес краю, зокрема, на виборах Президента. Як повідомляли „Вікна”, фальсифікації під час виборів були виявлені і зафіксовані у кількох селах району.
Зокрема, за інформацією голови Калуської районної ради Василя Прокопіва, найбільші порушення зафіксовано на виборчій дільниці у с.Пійлі, де голова дільничної комісії (до речі, представник провладного кандидата) незаконно видав 15 відкріпних посвідчень невідомим особам. А коли запахло паленим, замість того, щоб повідомити про факт порушення, голова комісії власноруч написав заяви буцімто від мешканців села, які отримали відкріпні посвідчення.
Ще голова райради зазначив, що є принаймні дві підстави вважати причетною до фальсифікації і голову Пійлівської сільської ради Наталію Савчук. По-перше, серед заяв для отримання відкріпних посвідчень „від виборців” є кілька, написаних головою сільради власноруч. А по-друге, коли члени дільничної комісії вже в день голосування 21 листопада виявили заяви від цілих родин своїх односельчан, яких, за логікою, не мало би бути взагалі, то вони пішли на перевірку. Тут все і викрилося: люди зізнавалися, що ніяких заяв не писали і відкріпних посвідчень не отримували, а деколи повідомляли, що до них заходила сільський голова і просила, щоб вони не йшли голосувати.
Сільський голова після інциденту на виборах написала заяву на звільнення за власним бажанням, яку сесія райради без зволікань задовольнила. А проти екс-голови прокуратура району порушила кримінальну справу. Вже найближчими днями суд має винести вирок.
Крім Пійла, сільського голову змінила і громада Голиня, яка збунтувала проти намагань підкупити виборців (за гроші треба було голосувати за провладного кандидата).
„З боку керівництва сільських рад були спроби вплинути на результати голосування і в інших селах району”, — стверджує Василь Прокопів.
Чому голови сільрад діяли таким чином і намагалися фальшувати на користь провладного кандидата? Адже сільський голова ніяк не міг підпорядковуватися, для прикладу, керівникам штабу Януковича. Зате на нього могла спокійнісінько впливати районна адміністрація. Виглядає на те, що вказівки „зробити” максимально можливу кількість голосів на користь Януковича були і надходили вони з кабінетів поважних районних чиновників. Проте є сумнів, що в ході судового розгляду випливе якесь конкретне прізвище.
— Для підприємців району нема сумніву в тому, що найвищі посадові особи РДА разом з керівництвом штабу В.Януковича були основними ініціаторами фальсифікацій, — вважає Мирослав Хемій. — Вони до Помаранчевої революції вважали себе повністю безкарними. Керівництво РДА почало подавати ознаки хвилювання тільки через 9 днів після другого туру і навіть взялося за сприяння організації поїздок у Київ. Смішно було дивитися, як на очах почалося суцільне перешивання. Високопосадовці РДА навіть були присутні на терміновому засіданні депутатів рад усіх рівнів, який у Києві проводив Анатолій Матвієнко. Проте Помаранчева революція, очевидно, все ж не вплинула на керівництво РДА. Навіть незважаючи на скандал з тендером 2001 року, райдержадміністрація повторила фальсифікацію вдруге 10 грудня 2004 року: маршрути були наперед розподілені, а засідання тендерної комісії було лише формальністю. Це що — вперта віра у безкарність чи керівництво РДА відчуло, що земля горить під ногами? За приблизними підрахунками (а перевізники тісно між собою спілкуються), керівництво РДА „вторгувало” за маршрути 20-25 тисяч доларів США.
Підприємці не сумніваються, що справедливість восторжествує. Адже учасники Помаранчевої революції боролися не тільки за право на волевиявлення українського народу, але і за демократію загалом. В тому числі і на Калущині. Аудіозаписи вже передані команді Віктора Ющенка у Києві, тому автоперевізники надіються на відповідну реакцію нової влади району і правоохоронних органів.
Запис розмови - 2
зроблений одним з підприємців у лікарні Калуського ТМО (П — підприємець, Д — можливо, голова РДА Василь Дзундза):
П: — Добрий день, Василь Степанович. Вибачайте, що турбую вас у лікарні, але обставини мене змушують це зробити. Ви вже знаєте, що я не погоджуюсь на пропозицію Мислів та Яворівка, тому що Качмар погодив зі мною Збору і Завадку.
Д: — Я вчора перший раз почув від Качмара про вас. Але це надто пізно. Ці маршрути я пообіцяв іншим людям і в даний час нічого не можу змінити. Якщо вам обіцяв Качмар, то нехай він це і виконує. Хоча я впевнений, що він нічого не змінить. Тут в районі все вирішую я. Ці перевізники в свій час нам допомагали воювати з Любасом і в нас є певні зобов’язання перед ними. А я взагалі на больничному і буду в стороні.
П: — Але ж це порушення закону про транспорт України. Вигравати на тендері повинні автобуси новіших років випуску та підприємці, які предоставляють кращі умови перевезення.
Д: — В районі закон — це я. І давайте закінчим на цьому полеміку…
Ватикан: коли час зупинився