Протягом кількох останніх років комунальне господарство міста перебуває у стані постійної реорганізації: одні підприємства зникають, на їхньому місці утворюються нові. Але на якість компослуг це поки що позитивно не вплинуло. То для чого тоді ця вся метушня?
Що нам робити з „комуналкою? Це питання в Калуші, мабуть, ніколи не втратить актуальності. Особливо, коли на чергову сесію вкотре виносять питання про необхідність отримання чергового банківського кредиту. Про те, що не все гаразд, свідчать і регулярні нагадування про можливість залишитися без опалення чи водопостачання, і звернення жителів міста до нашої газети як до останньої інстанції, де темою №1 є неможливість вирішення тієї чи іншої побутової проблеми. І при цьому чомусь завжди виходить, що головна біда „комунальників” — ми з вами, тобто споживачі, які не хочуть вчасно платити за послуги. Ще є тема невідповідності тарифів реальній вартості компослуг — вони є нижчими і тому комунальні підприємства, виявляється, надають послуги собі на збиток. Інших причин комунальних проблем або взагалі не існує (мовляв, ви нам тільки заплатіть), або, якщо і є, то вони, судячи з усього, настільки дріб’язкові і малозначущі, що не варті уваги.
Але це твердження, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Тому що, як би добре ми не платили, в кінцевому рахунку ми не знаємо, куди йдуть ті гроші. Численні нарікання і скарги на „комунальників” давно вимагають відповіді. Більше того, робота усіх підприємств могла б і, переконана, мала б бути цілком прозорою: калушани мають мати доступ до інформації про те, скільки грошей збирає те чи інше підприємство, які послуги воно надало мешканцям міста і у скільки все це обходиться. На жаль, що робиться за вивіскою „КП”, загал, як правило, не поінформований. Про це можна лише здогадуватися.
Цього не знають навіть депутати і керівництво міста. Після дачі дозволу на черговий комунальний кредит думка перевірити „комуналку” нарешті з’явилася і у депутатів.
З’явилася і відразу матеріалізувалася. Ще в грудні минулого року Калуська міська рада своїм рішенням створила і затвердила склад тимчасової депутатської комісії, яка протягом двох місяців вивчала ситуацію в житлово-комунальному господарстві нашого міста. Очолила її Наталія Бабій. Всього до складу комісії увійшло 12 депутатів міськради.
Проблема „комуналки” (і на цьому торік зійшлося переважна більшість депутатського корпусу) настільки болісна і важлива для калушан, що потребує більш об’єктивного, ніж доповіді самих комунальників, стороннього дослідження. За результатами депутатської перевірки тоді навіть планували провести окрему сесію, де мали прозвучати думки членів комісії разом з поясненнями-відповідями керівників усіх комунальних підприємств Калуша. Але, вочевидь, за ті кілька місяців, що пропрацювала депутатська комісія відбулися докорінні зміни у відношенні до проблеми з боку керівництва міста: замість окремої сесії, звіт комісії чомусь включили до порядку денного чергової сесії, разом ще з 43 (!) питаннями.
Кому цікава калуська „комуналка”?
„Те, що робиться в комунальній галузі міста, наших керівників цікавить мало,” — перша думка після знайомства з порядком денним. Невже висновки тимчасової комісії (а депутати і справді доклали чимало сил і часу і знайшли багато цікавого) є настільки малозначущими, що їх намагалися обмежити у часі розгляду питання і включили під номером „39”?
Організатори сесії пішли ще далі і зробили спробу взагалі знизити рівень доповіді комісії про отримані результати: у порядку денному записали, що про роботу житлово-комунальних підприємств доповідає начальник УЖКГ Юрій Рекунов, а Наталія Бабій як голова комісії зі своїм звітом є тільки співдоповідачем. На щастя, таке формулювання не пройшло — сенс роботи комісії якраз і полягав у неупередженому вивченні ситуації в УЖКГ, а доповідь Юрія Рекунова за таких умов виглядала б як чистий формалізм.
Вже в день розгляду питання, 1 квітня, міський голова здійснив ще одну спробу обмежити депутатів, відвівши на обговорення архіважливого питання всього дві години. Мовляв, люди з автобази прийшли виступити зі свого питання і недобре їх затримувати. У кінцевому варіанті зійшлися на трьох годинах обговорення. Надто мало як для всебічного розгляду „комуналки”.
Потім Роман Сушко роздратовано зауважив, що під звітом немає підписів усіх членів тимчасової комісії і відсутній проект рішення. На це Наталія Бабій, яку за величезну, зроблену разом з колегами роботу, не тільки не похвалили, а й змусили ще й виправдовуватися, відповіла так: „На спільному засіданні комісія свій звіт вирішила не підписувати. Нам делеговані повноваження вивчити ситуацію і довести її до відома депутатського корпусу. Своє завдання, вважаю, ми виконали. А приймати будь-які рішення і підписувати документи — прерогатива сесії. Усі наведені дані мають документальне підтвердження, кожне слово у звіті — правда”. Щодо проекту рішення, то його, як виявилося, підготували. Але меру він також не сподобався.
Нема що додати: початок обговорення „комуналки” і справді видався досить дивним.
Що ж там у депутатському звіті?
Загальні зауваження депутатів до „комунальників” стосуються переважної більшості підприємств. Це, насамперед, управління. Виявилося, що є керівники компідприємств, які не мають ні відповідної освіти, ні досвіду, ні бажання ефективно працювати. Разом з відсутністю чіткої стратегії змін, коли спонтанно вирішують окремі нагальні проблеми, — усі спроби виправити ситуацію в „комуналці” зводяться нанівець. Для калушан все це часто обертається відсутністю послуг взагалі. Тим більше, що монополізм наших компідприємств необмежений. Так само, як і необмежені права їхніх керівників.
Таким чином, дійшла до висновків комісія, в Калуші відбувається тільки реорганізація комуналки, а жодних реформ по суті немає.
Треба сказати, що комісія до своїх обов’язків поставилася добросовісно: у звіті не тільки детально розібралися з кожним окремим підприємством, а й спробували надати рекомендації.
Виявляється, в Калуші є тільки одне прибуткове комунальне підприємство — „Міськсвітло”. Щоправда вартість освітлення вулиць міста (які особливо на периферії не освітлюються взагалі) цьогоріч зросла майже вдвічі. Цьому підприємству депутати радять залучити інвестиції на купівлю приладів обліку, зменшити витрати на придбання різних матеріалів та самотужки заробляти більше грошей.
Ще одна фраза зі звіту стосується вже „Зеленбуду”. Так, виявляється, на рік на утримання міських підземних туалетів виділяється 22 тисячі гривень плюс 5 тисяч на воду та каналізацію. Де ці підземні туалети?
Загалом проблема витрачання коштів — окрема тема. Виявляється, у нашому місті є ЖЕО, де на місяць йде 300-400 гривень на послуги мобільного зв’язку і майже стільки ж на міжміські переговори. У той час, як кількість послуг, які надають ЖЕО — мінімальна. По правді, з того переліку, який свого часу затвердив міськвиконком, і які мають отримувати калушани в рахунок квартплати, нині більш-менш прибирається прибудинкова територія, вивозиться сміття (своєчасність вивезення якого є окремою темою), частково ремонтуються під’їзди, покрівлі та обслуговуються ліфти. А в 30 коп. квартплати за кв. метр житла на місяць, між іншим, ще входить обслуговування внутрішньобудинкових мереж, прибирання під’їздів та підвалів і, що найнесподіваніше, виготовлення різних довідок.
„Коли ви приходили в ЖЕО і не платили у встановленому порядку за довідку, приміром, про склад сім’ї?” — запитували депутати.
Нерадісна картина в калуській „комуналці” стала цілком зрозумілою вже після виступу голови комісії Наталлії Бабій. Інші депутати внесли тільки окремі штрихи. Їм сесія дала 10 хвилин на виступ кожному. До речі, міський голова пропонував зекономити час і обмежити депутатів регламентом у 5 хвилин.
Пропонуємо вашій увазі думку міських депутатів — членів комісії про ситуацію в „комуналці”.
Володимир Кіндрат:
„Немає чіткого механізму до підприємців, які не платять комунальникам за послуги”.
Дмитро Кобилецький:
„14 років, не маючи стратегії розвитку „комуналки”, ми рухаємося в різні боки. Замість 9 комунальних підприємств, маємо 17 приватних. Загалом, депутати на сесії голосують за те, що пропонується керівництвом, а кому це потрібно, і чи доцільно взагалі? Ніхто не розбирається.”
Ігор Чернюк:
„На 70% робота комунальних підприємств залежить від керівника”.
Володимир Кузик:
„Маємо певний підсумок. Найгірше, що в „комуналці” немає ніякої відповідальності, нікого спитати.”
Надія Старцун:
„ЖЕО не надають послуг, які є в переліку. Не проводиться тендер на закупку обладнання, канцтоварів тощо. Таким чином, усе купується в одного продавця. Не факт, що за оптимальною ціною.”
Михайло Стечак:
„В Калуші немає легітимного заступника міського голови з житлово-комунальних питань. Тим часом, як штати багатьох комунальних підприємств невиправдано роздуті. Так, на „Водотеплосервісі” є і генеральний директор, і директор з охорони праці, і директор з техніки безпеки і з цивільної оборони. Приходимо в „Екосервіс”, а там дають інструкцію на поховання іноземною мовою, видану в 1968 році. „Комуналку” сьогодні можна назвати клановою: цілі родини працюють на одному підприємстві. Зустрів таке: бухгалтером працює перукар за освітою, заступник начальника має тільки середню освіту, а бухгалтер за освітою — паспортист. То ж якої ефективності можна чекати?”
Михайло Гаврилишин:
„Нам вдалося чітко сфокусувати увагу на недоліках. Але треба дати ще слово самим комунальникам.”
Ганна Володькіна:
„Ми провели анкетування серед калушан. Всього було поширено 600 анкет, з них 420 повернулося. Обробка показала, що ставлення калушан до „комуналки” є негативним. Більше половини вважають, що реформування „комуналки” не має жодних наслідків або позначилося на галузі негативно. Переважна більшість калушан якістю комунальних послуг незадоволені.”
Наталія Осташ:
„Перелік компослуг не виконується. Люди, для прикладу, самі замітають сходи в під’їздах. А в деяких конторах є все: квіти, „мобілки”, тепло, музика і відповідна зарплата”.
Михайло Коротич:
„В ЖЕО чомусь інженерно-технічних працівників приблизно стільки ж, як і робітників. Але загалом наше місто виглядає непогано.”
Комісія припинила роботу. Хай живе комісія
Спробу згладити гострі кути під час розгляду звіту тимчасової депутатської комісії зробив міський голова Роман Сушко.
Так, реорганізація комуналки, за словами міського голови, була цілком виправданою. Це був пошук рішень виводу міського господарства з кризи. Взагалі, за теперішніх умов, подвигом є вже те, що компослуги є — тільки половина міст України безперебійно мали тепло. Серед них і Калуш.
Роман Сушко визнав і кадрову проблему. Але зауважив, що в „комуналці” працювати не хоче ніхто. Віднині міський голова пообіцяв вимагати проведення тендерів на закупівлю потрібного обладнання та канцтоварів.
Виявляється, котельні були не тільки потрібними (а деякі депутати мають сумнів у доцільності їхнього будівництва), а й конче необхідними. Так, в травні „ЛУКОР” починає будівництво своєї теплогенеруючої станції. За півтора року її завершать й існування ТЕЦ може виявитися під загрозою. Тобто вже у 2007 році частина міста може взагалі опинитися без тепла. Дісталося і опитуванню, яке провела комісія. І справді, депутати — не соціологи і кваліфіковане дослідження провести не можуть. Але для того, аби дізнатись відношення калушан до рівня комунальних послуг, далеко ходити не треба: критику на їхню адресу можна почути в будь якій частині міста від випадкових людей. Я особисто, людей задоволених кількістю і якістю послуг ще не зустрічала.
Тимчасова депутатська комісія свій звіт підготувала ще на початку березня: 5 числа відбулася зустріч Наталії Бабій з міським головою. А 11 березня Роман Сушко створив ще одну балансову комісію міськвиконкому. З такими ж завданнями. Навздогін депутатській.
Наразі ця комісія вже перевірила два підприємства („Екосервіс” та ЖЕО №1). На своєму засіданні виконком вирішив звільнити директорів цих підприємств. Також прийняли рішення переглянути штати комунальних підприємств, активізувати роботу загалом і… ввести посаду заступника міського голови з питань реструктуризації ЖКГ.
Ключові пункти рішення міськвиконкому практично без змін увійшли до проекту рішення міської ради. Важливі ж позиції рішення, яке запропонувала тимчасова депутатська комісія, не прийняли. Зокрема, комісія під керівництвом Наталії Бабій пропонувала визнати роботу УЖКГ незадовільною. У кінцевому варіанті — її визнано недостатньою. Також депутати пропонували відмінити рішення про ліквідацію КП „Дорожник” (на думку членів комісії, це підприємство міськрада просто подарувала ПП „Пімет”) і КП „Ритуал”. Голосів „за” забракло. Зате вистачило їх ініціативі про посаду заступника міського голови з реструктуризації. Ще депутати пропонували провести незалежну аудиторську перевірку діяльності УЖКГ. Але з того знову нічого не вийшло: обмежилися запланованою перевіркою балансової комісії з депутатів та членів виконкому. У її незаангажованість повірити важко. Також у кінцевому рішенні — заклали 120 тис. на ремонт сміттєзбиральної техніки.
До речі, в міськраді існує ще й постійна депутатська комісія з питань УЖКГ, голова якої Ярослав Чорний (до речі, також керує комунальним підприємством) повідомив, що їм хотілося віддати ініціативу тимчасовій комісії. Щоб та попрацювала. На жаль, якихось висновків і пропозицій постійної комісії, яка давно мала з усім розібратися, досі ніхто не чув. І загалом, якби нормально працювала постійна комісія, потреби створювати тимчасову не було б.
P.S. На прес-конференції за результатами роботи тимчасової депутатської комісії її голова Наталія Бабій подякувала колегам за співпрацю, а на питання, що спонукало її зайнятися „комуналкою”, повідомила, що головним чином — відсутність реагування з боку комунальників на звернення депутатів. Щодо підтримки чи непідтримки сесією проектів рішень, то не останню роль тут відіграла і політика: більшість Калуської міськради у фракції „Наша Україна”, а „Наше місто”, багато депутатів якого увійшли до тимчасової комісії, мають у раді всього 11 голосів. Тому про голосування „за” чи „проти” міському керівництву хвилюватися було не варто. Все пройшло, як треба. Добре, якби ще на користь „комуналці” та калушанам загалом.