Але оскільки задекларований дохід від сплати калушанами благодійних внесків становить приблизно 5 тис. гривень на місяць, то до підтримки калуського хворого будуть залучені також підприємці міста. Орієнтовний термін, до якого добровільні пожертви мають бути скасовані, — 16 червня.
Головний лікар міської поліклініки Михайло Гаврилишин стверджує, що остаточно це питання з міським головою ще не погоджено. Взагалі положення про сплату благодійних внесків у міській поліклініці було прийняте ще у 2003 році. Як стверджує Михайло Гаврилишин, з того часу ні умови процедури, ні суми коштів не змінювалися. Так. благодійні внески приймаються від фізичних та юридичних осіб один раз у півроку в розмірі 3 гривні. Крім того, встановлені благодійні сплати на окремі види діагностично-лікувальних послуг. Зокрема, найдорожчі медичні послуги — рентген та кабінет масажу (по 5 гривень) та біохімічні дослідження (4 гривні).
Чи доцільно відміняти благодійні внески?
Найбільшими благодійниками минулого року були ЗАТ “ЛУКОР” та “Карпатнафтохім”, які надали міській поліклініці 44 тис. гривень добровільної допомоги та ПП Сергій Селюх, який допоміг при ремонті приміщення для денного стаціонару. Загалом минулого року до скарбнички поліклініки надійшло 74 тис. гривень добровільних сплат від калушан, а за перше півріччя цього року — трохи більше 32 тис. гривень. Проте чи не основним джерелом для забезпечення нормального функціонування медичної установи залишаються спецкошти, отримані від медоглядів (28 гривень) та за обслуговування медпунктів “Карпатнифтохіму”. Окрім того, у поліклініці з минулого року проходять медичну комісію водії, які за це сплачують по 60 гривень.
Довідка “Вікон”. Минулого року за допомогою у поліклініку калушани звернулися 210618 разів, а за перший квартал цього року — 81 792. Із міського бюджету, за розрахунками головного лікаря, на одного хворого передбачено 3 коп. на одне відвідування при необхідності 3 гривні 20 коп. На медикаменти у місяць виділяється 1000 гривень при необхідності 5 тис. гривень. Загалом з початку року місто виділило медичній установі для закупівлі медикаментів майже 5 тис. гривень. Вдвічі більша сума коштів пішла на ці потреби зі спецфонду поліклініки і ще 7260 гривень — з благодійних внесків громадян. Через поліклініку пільговим категоріям населення було відпущено ліків на суму 75 тис. гривень.
Проте існують, за словами Михайла Гаврилишина, інші проблеми фінансового характеру. Зокрема, на балансі міської поліклініки знаходяться 3 санітарні машини, які проте не забезпечуються належною кількістю пального для якісного та своєчасного надання медичних послуг. Керівник поліклініки каже, що, попри деякі труднощі, не заперечує проти скасування благодійних внесків, якщо буде правильна альтернатива. Планується, що добровільні сплати буде відмінено на всі види медичних послуг, окрім діагностичних (це за словами Михайла Гаврилишина). Однак міський голова Ігор Насалик стверджує, що благодійні внески будуть скасовані повністю, без будь яких винятків.
Про позитиви
та плани на майбутнє
На сьогодні уже ні в кого не виникає сумніву, що статус юридичної особи, який має міська поліклініка, приносить додаткові дивіденди цьому медзакладу. Завдяки цьому поліклініка може частково заробляти на себе. За минулий рік. каже Михайло Гаврилишин, ситуація у медичній установі значно покращилася. Зокрема, власними коштами умеблювали 10 кабінетів, закупили 5 комп’ютерів, 3 холодильники, новий комп’ютер УКГ та комп’ютерну спірографію, інструментарій на кожен кабінет. Окрім того, закупили інсулін імпортного виробництва для інсулінозалежних дітей, яких у Калуші є 10 та укомплектували лабораторію необхідним обладнанням. До речі, поліклінічна лабораторія зайняла перше місце з якості в області.
— Цей список можна продовжувати, однак найбільшим досягненням вважаю відкриття денного стаціонару без залучення бюджетних коштів, — каже Михайло Гаврилишин. — На його відкриття було витрачено 10 тис. гривень, половина з яких — благодійна допомога.
Стаціонар розрахований на 30 місць. Проте охочих проходити курс лікування тут завжди є більше. Пацієнти денного стаціонару, в основному — калушани, умовами перебування задоволені, незважаючи на те, що благодійний внесок тут на порядок вищий, ніж за інші медичні послуги і становить 15 гривень. Для пільгових категорій населення перебування у стаціонарі безкоштовне. Основним недоліком денного стаціонару є холод, однак виправлення цієї проблеми у вигляді встановлення пластикових вікон — недалека перспектива.
Щодо планів на майбутнє, то основними і наймасштабнішими є введення страхової і сімейної медицини та розширення мережі денних стаціонарів, які, на думку головного лікаря, виправдали себе як економічно вигідні та найбільш ефективні у лікуванні.
Отож особливих негараздів від скасування благодійних внесків за умови, що цю суму покриватимуть вкладеннями міський голова і підприємці міста, міська поліклініка не відчуватиме.
Про районну владу та невиконані зобов’язання
Незважаючи на всі декларативні заяви та щасливі посмішки при відкритті пологового та дитячого відділень у Підгірках, схоже, що холодна війна у медицині триває. Зокрема, головний лікар міської поліклініки звинувачує керівництво ЦРЛ у порушенні домовленостей та навіть… крадіжці лікарні.
Михайло Гаврилишин вказує, що у зв’язку з тим, що адміністрація ЦРЛ, урозріз із домовленостями (поліклініка тепер обслуговує також жителів Хотіня, Підгірок, Височанки) не передала міській поліклініці два автомобілі, постала гостра потреба у ще одній санітарній машині, вартість якої приблизно 45 тис. гривень. Нагадаємо, що минулого року за кошти бюджету та частково поліклініки одна машина уже була закуплена.
— Я вважаю, — говорить Михайло Гаврилишин, — що районна влада вкрала у міста лікарню у Підгірках. Цей здоровенний об’єкт, який будувався для потреб міста, район забрав.
Головний лікар також висловлює свою незгоду з переведенням пологового будинку до Підгірок, аргументуючи це тим, що діти і матері мають бути подалі від інфекційних хворих. — Це все робилося під виглядом економії бюджетних коштів, у результаті стало не краще, а тільки гірше, — стверджує Михайло Гаврилишин. — Цікаве питання: куди тимчасово розмістять породіль та новонароджених у разі спалаху інфекції? Раніше таким запасним приміщенням була лікарня у Підгірках або райлікарня. Район навіть досі не отримав дозволу санепідемстанції на відкриття пологового та педіатричного відділень.
Крім того, головний лікар вказує на масштабне фінансування ЦРЛ як з міського, так і з районного бюджетів. До прикладу, на міську поліклініку місто з 12 млн. гривень, виділених на медицину, фінансує 2 млн. 469 тис. гривень (з них 2 млн. 368 тис. гривень йде на зарплату та комунальні послуги). Решта коштів отримує ЦРЛ. Взагалі є чутки, що медики ЦРЛ насправді не були у безплатних відпустках, як стверджував головний лікар цієї структури Василь Семаньків. Василь Михайлович нещодавно просив дозволу у депутатів районної ради “перекинути” буцімто зекономлені на зарплаті медиків, які “сиділи” у безплатних відпустках, 300 тис. гривень (у тому числі 700 гривень — на своїй зарплатні) на ремонт приміщень районної поліклініки. Виходить, що насправді медики справно отримували заробітну плату, просто у бюджет на медицину були закладені завеликі кошти, які потрібно потратити. Невже Василь Семаньків говорить неправду і він не зекономив на собі на благо медицини 700 гривень? Схоже, що протистояння між містом і районом за медицину має всі шанси отримати нове дихання.
Ватикан: коли час зупинився