Минулого тижня до редакції „Вікон” звернулася калушанка Іванна Євстахіївна Семанишин. Вона пред’явила рибні консерви, які перед тим придбала в одному із супермаркетів міста. Іванна Євстахіївна, як і багато інших пенсіонерів, має поганий зір. Тому, купуючи консерви, не звернула увагу на дату випуску. Вдома придивилася і виявила, що на кришці пробита дата, яка гласить, що консерви виготовлено у 2000 році. Термін придатності — 24 місяці. Чек, який засвідчував факт покупки, пані Семанишин, як це часто буває, не взяла. Тож у даному випадку самостійно захистити свої права споживача не може.
— Питання не у грошах, хоча і вони для пенсіонера мають значення, а у тому, що нас просто-напросто дурять, підсовують прострочений, неякісний, а, можливо, і шкідливий для здоров’я товар, — каже Іванна Семанишин. — Ніде простий народ нічого не доб’ється. Усюди обдурять, тим більше, коли покупець — пенсіонер, який погано бачить.
З придбаними консервами Іванна Семанишин звернулася до спеціаліста обласного управління захисту прав споживачів Василя Микицея. Раз на тиждень, у п’ятницю, він проводить прийом громадян Калуша і Калуського району. Жінка написала заяву і у визначений законом термін має отримати відповідь.
Супермаркети —
одні з кращих
З порушеннями своїх прав як споживачів стикалася, напевне, більшість, якщо не усі калушани. У тому числі і у супермаркетах. Типова історія: ходить людина по супермаркету і зауважує у принципі потрібний, але не запланований для покупки продукт. Цінник гласить, що ціна його на кілька копійок нижча, ніж деінде. А вже на товарному чеку пробивається зовсім інша ціна. Як правило, на кілька копійок вища, ніж у сусідній крамниці (або на ринку). У голові — різні версії, найпростіша з яких — може, щось там на ціннику не додивився чи сплутав. Через кілька копійок починати скандал якось незручно, тому більшість покупців у таких випадках жодної реакції не проявляють. Одна моя знайома переконана, що все побачила правильно, зауважила такий момент (по суті, це є зразок недобросовісного відношення до споживача та ошукування його) і отримала наступну відповідь: вибачте, забули (можлива версія: не встигли) поміняти цінник.
Свого часу до редакції також зверталася пенсіонерка з Калуша і про свої пригоди у супермаркеті повідомила наступне: товару набрала багато, тому звірити усі позиції з товарного чека відразу після покупки просто фізично не встигла. А вже вдома (очевидно, жінку насторожило те, що сума покупки виявилася на 5 гривень більшою, ніж вона попередньо прикинула. — Авт.) з’ясувалося, що у чеку фігурує „сир російський”, якого жінка не купувала і в очі серед своїх покупок не бачила.
Василь Микицей, у свою чергу, зазначив, що супермаркети у плані дотримання законодавства про захист прав споживачів, все ж є одними з найкращих з-поміж інших продавців продуктів харчування. Хоча скарги на роботу супермаркетів і бувають, проте дуже рідко.
— Продавець не зацікавлений маніпулювати з ціною, — коментуючи випадки, коли на ціннику і у чеку вартість товару не збігається, зазначив спеціаліст управління захисту прав споживачів. — Адже від цього він не отримує жодної копійки. Адміністрація супермаркету, як правило, також не зацікавлена обдурювати клієнтів, адже на таких махінаціях можна заробити копійки, а втратити репутацію і покупця. Тому, гадаю, такі факти — наслідок не злого умислу, а халатності і неуважності.
Щодо іншого випадку, то тут контролюючі органи безсилі: докази відсутні і ніхто не зможе довести, що не купував, скажімо, сир, пред’явивши претензії через деякий час. Тому єдиний рецепт для того, аби не платити за чужі покупки — відразу на місці ретельно перевіряти чек, особливо, коли озвучена сума більше, ніж ту, яку очікував заплатити покупець.
Щодо якості продуктів харчування та дотримання усіх санітарних норм їхнього зберігання, супермаркети, переконаний Василь Микицей, — оптимальний і найкращий варіант. Значно більше скарг надходить на малі магазини та павільйони. Тут покупець має бути особливо уважним, адже нерідко йому пропонують прострочені продукти або такі, термін придатності яких ще не вичерпався, але зберігалися вони у неналежних умовах. Крім того, саме у павільйонах на ринках найбільший ризик бути обваженим. Висиль Микицей зазначив, що раніше мало не кожна точка обважувала споживачів на 100-200 г. Сьогодні можна стверджувати, що 70% продавців на ринках своїх клієнтів не обважують.
Основна
проблема — мобільні телефони
Ще кілька років тому серед скарг з боку споживачів домінували скарги на якість продуктів харчування та комунальних послуг. З „комуналкою”, каже Василь Микицей, цього року пішло на краще: різко зменшилася кількість скарг на якість тепла та з інших питань роботи міських комунальних підприємств. Це є свідченням того, що ситуація у комунальній сфері Калуша і справді поліпшилася.
Натомість дуже багато скарг споживачів — на якість придбаних товарів промислової групи. На першому місці — на неякісні мобільні телефони та побутову техніку.
Самозахист
Краще, що може зробити кожен споживач, — бути максимально уважним та обізнаним зі своїми правами. У першу чергу, перед покупкою перевіряти, чи не завершився термін придатності того чи іншого продукту. Варто також придивитися до умов, у яких він зберігається. Для того, аби мати можливість захистити свої права споживача, потрібно не забувати чеки на касі у крамницях та супермаркетах. Більше того, кожен споживач має право вимагати товарний чек навіть, коли купує взуття на базарі, оскільки це є основний документ, який засвідчує факт покупки.
У будь-якому випадку порушення своїх прав варто звертатися до управління з захисту прав споживачів. Немає жодного сенсу приносити сюди прострочені консерви чи неякісну ковбасу. Навіть при наявності чека це не вважається доказом порушення прав споживачів з боку виробника чи продавця.
Василь Микицей зазначив:
— Якщо споживач вважає, що його права порушені, і має намір їх захистити, він повинен звернутися з письмовою заявою до управління з захисту прав споживачів. Згідно із законодавством про звернення, заява має бути перевірена протягом місяця і людина отримає відповідь. Для визначеного кола пільгових категорій громадян передбачено першочерговий розгляд їхніх заяв.
Якщо (як у випадку з рибними консервами, придбаними Іванною Семанишин. — Авт.) йдеться про прострочений чи неякісний продукт, спеціалісти управління проводять контрольну закупівлю і таким чином роблять офіційні висновки. Якщо скарга підтверджується, залишки недоброякісно товару вилучаються і накладається штраф у розмірі 200% від їхньої ціни. Заявникові повертають кошти, витрачені на придбання цього товару.
У принципі, споживач, заява якого підтверджена, може звертатися до суду за відшкодуванням моральних збитків. Але це вже індивідуальна справа. Варто додати, що довести моральні збитки зазвичай важко. Хіба що людина з’їла прострочений чи неякісний продукт і через це завдала шкоди своєму здоров’ю.
Загалом за один прийом, повідомив Василь Микицей, за захистом своїх прав споживача у середньому звертається 5-6 мешканців міста та району. Більшість їхніх скарг підтверджуються, проте бувають і сфабриковані заяви. Скажімо, комусь не сподобався рівень обслуговування чи присутній якийсь особистий конфлікт. Але у кожному разі заявник відповідь отримає.
Щодо Іванни Семанишин, то вона не дуже вірить у те, що її скарга буде підтверджена і супермаркет нестиме відповідальність. Тим більше, що консерви, які вона придбала, є дешевими і тому користуються великим попитом серед пенсіонерів. Тож цілком ймовірно, що за тиждень-два їх у магазині вже не виявиться. Василь Микицей пообіцяв, що, зважаючи на обставини, перевірить заяву пенсіонерки найближчим часом.
Ватикан: коли час зупинився