У2005 році відбулися зміни до Конституції України. Зокрема, тривалість повноважень місцевих рад визначили на п’ять років (раніше було на чотири. — Авт.). Водночас, у ту частину статті Конституції, де йдеться про міських, селищних та сільських голів, зміни не внесли: там залишили термін повноважень чотири роки.
Відповідно, виникла колізія: ради обрали на п’ять років, а голів — на чотири. Оголошені на травень вибори місцевих рад якраз і були підведені під вибори міських, селищних та сільських голів, щоб не розпорошувати виборчий процес. Проте, ухваливши постанову про скасування місцевих виборів, Верховна Рада тепер має визначитися, що робити із очільниками міст, селищ і сіл, перебування яких на посадах більше чотирьох років — протизаконне.
Так, 22 квітня спливає термін повноважень міського голови Ігоря Насалика. Однак, поки немає наступника, йому, вочевидь, доведеться працювати. Сам міський голова вже неодноразово заявляв, що не має наміру вдруге балотуватися на посаду міського голови Калуша, а скасування виборів, на його думку, є несправедливим по відношенню до громад, які делегували повноваження місцевим радам і міським головам на конкретний термін.
Натомість голова районної ради Василь Прокопів переконаний, що відміна виборів 30 травня дає шанс Україні наблизитися до європейських норм.
— У 1997 році наша країна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування. Однак, за 13 років до світових стандартів ми так і не наблизилися. Ми навіть не змогли ліквідувати адміністрації, на які у нас покладено виконавчі функції, тоді як у світі — контрольно-наглядові. Це — неправильно. Адже на практиці складаються ситуації, коли, скажімо, районна рада приймає певне рішення, готова втілювати його у життя, а райдержадміністрація з певних причин не фінансує цей проект. Або інший момент: районна рада, яка має представників від усіх сільських рад, не може розпоряджатися землею, оскільки це питання — у компетенції адміністрації. То хіба можна говорити у такій ситуації про місцеве самоврядування? З огляду на це, відміну виборів 30 травня я розглядаю як реальний шанс шляхом законодавчих змін наблизитися до європейських стандартів. Зокрема, найперше, що, очевидно, зробить Верховна Рада, — зрівняє терміни повноважень сільських, селищних та міських голів і відповідних рад. Для цього доведеться повноваження перших продовжити ще на рік, щоб ні у кого не виникало сумнівів щодо легітимності цих посадовців. А далі, найімовірніше, нас чекає ще ціла низка законодавчих змін. Відтак, як на мене, виборів слід чекати у березні 2011 року.
Таку ж дату, як найбільш імовірну, називає і народний депутат Руслан Князевич, який днями побував у Калуші. Зокрема, нардеп зазначив, що минулої п’ятниці парламент прийняв рішення 14 квітня провести слухання і вирішити, що робити з місцевими виборами.
— На засідання, очевидно, будуть запрошені фахівці Конституційного Суду, від рішення якого, власне, і залежить подальший розвиток цього питання, — наголосив Руслан Князевич. — Не менш важливо у цій ситуації і те, яка перспектива затвердження бюджету. Напевне, до 14 квітня, принаймні, з цим буде зрозуміло. Адже уряд узяв на себе зобов’язання протягом місяця (до 11 квітня. — Авт.) внести бюджет. Якщо у ньому будуть передбачені кошти на вибори на цей рік, то це — одна розмова, якщо ні — то інша. Тож, не виключено, що саме 14 квітня у результаті цих двох складових у парламенті з’являться якісь пропозиції і щодо дати місцевих виборів.
Насправді, спрогнозувати, у який спосіб Конституційний Суд буде приймати рішення, — складно, бо колізія справді існує: не зрозуміло, на який термін усе ж таки обирали місцеву владу. Виходить, що мери — на один термін, а ради — на інший. Зараз парламент пробує піти шляхом внесення змін до Конституції, щоб синхронізувати ці терміни. Відтак, одночасне обрання місцевих рад та голів може відбутися вже у березні наступного року. Хоча не виключено, що, якщо щось буде змінено і суд прийме інше рішення, а до того ж — з’являться кошти у бюджеті, то вибори можуть відбутися і цієї осені.
— Але, що робити мені? — апелював народному депутатові Ігор Насалик. — 23 квітня я — вже не легітимний. Як я буду дивитися в очі своїм виборцям, які обирали мене тільки до 22 квітня?
— Згідно із Конституцією, поки новий керівник не вступить на посаду, його попередник здійснює свої повноваження у повному обсязі. Причому — без жодних приставок “в. о.”. Адже виконуючий обов’язки (аналогічна колізія нещодавно була і щодо Кабінету Міністрів) призначається тоді, коли керівник покладає на когось обов’язки на певний період часу. Із цим проблем не повинно виникати. Адже така норма поширюється і на Президента, і на парламент, і на судову гілку влади. Скажімо, маємо приклад керівника Вищого господарського суду, який вже третій рік так працює. До речі, Віктор Ющенко ще 24 лютого підписував укази про звільнення і нагородження.
Ватикан: коли час зупинився