Кожна четверта дитина у місті не пройшла дослідження реакції Манту

Триває 15-й рік епідемії туберкульозу в Україні.  Його називають інфекційною хворобою із соціальними передумовами. Але нею хворіють не тільки люди із соціально незахищених верств. Усе більше захворювання вражає освічених і заможних людей. І все більше серед нововиявлених форм туберкульозу — такі, що не піддаються на лікування відомими препаратами. Проблему туберкульозу обговорювали минулого тижня на спільному засіданні міськрайонної міжвідомчої координаційної комісії з питань протидії захворюванню на туберкульоз у Калуші та районі.
Переглядів: 407

Ситуацію із захворюваністю  на цю небезпечну недугу у місті та районі визнано напруженою, без динаміки до поліпшення. Калушани в основному заражаються повітряно-крапельним шляхом. Минулого року недугу виявили у 103 жителів міста та району. У 50 випадках констатовано важку  відкриту форму захворювання. Лікарі переконані: важливе не тільки лікування туберкульозу, але і його профілактика та підтримання задовільного стану здоров’я у тих осіб, яким уже діагностували туберкульоз і залікували його. На сьогодні саме повернення людини у звичне, часто — небезпечне — оточення, провокує чимало випадків ремісій.

Після 30 років паличка Коха є у кожного
Як зазначила на засіданні координаційної комісії головний лікар Калуського обласного протитуберкульозного диспансеру Ольга Кузик,  лікування туберкульозу — пріоритетна галузь охорони здоров’я. Тому ріст захворюваності більшою мірою залежить від культури людини й усвідомлення необхідності слідкувати за своїм здоров’ям:
— Наразі у місті та районі створені усі умови для ефективного лікування та оздоровлення хворих на туберкульоз. Тобто, залікувати захворювання легше, аніж потім підтримати організм у такому стані, щоб не траплялися ремісії. До прикладу, людина, яка проживає у соціально неблагополучній сім’ї, або ж у неналежних санітарно-гігієнічних умовах, після стаціонарного лікування повертається у звичне, замкнене середовище — і хвороба прогресує знову. Після 30 років паличка Коха (збудник туберкульозу. — Авт.) є практично у кожної людини. Але те, чи прогресуватиме туберкульоз, — залежить від інших факторів. Ризику піддаються люди із ослабленим організмом, або ж ті, хто пережив стреси.
Ще одним фактором, що збільшує можливість захворювання туберкульозом, є спадковий фактор. Цю недугу називають спадково детермінованим. Це означає, що ризик розвитку захворювання збільшується, якщо хтось із родичів хворів чи хворіє туберкульозом.
Велику небезпеку становить також і хіміорезистентна форма туберкульозу.
— Це нечутливість збудника до всіх основних препаратів, які використовують у лікуванні хвороби. Якщо хвороба дає відсіч дії 15 основних препаратів, то ми можемо говорити про хіміорезистнентну форму туберкульозу. Раніше такими формами інфікувалися переважно люди, які тривалий час перебували за кордоном. Тепер почастішали ці складні випадки туберкульозу. Загалом, за минулий рік виявлено 11 випадків резистентного туберкульозу. І спостерігається тенденція до прогресування стійкого виду цього захворювання, — стверджує Ольга Кузик.

Непопулярна діагностика
У нашому місті можна безкоштовно обстежитися на флюорографі у кожній медустанові. Починають вони з’являтися й у сільських фельдшерсько-акушерських пунктах. Проте, нарікають медики, проблема – не стільки у нестачі обладнання, скільки — у низькій популярності заходів із діагностики і профілактики захворювання. Люди знаходять можливості не робити флюорографію навіть при влаштуванні на роботу, виробленні санітарних книжок та народженні дітей. Ольга Кузик наводить приклад виявлення туберкульозу у молодої калушанки, яка вперше пройшла флюорографічне обстеження тільки за підозрою на туберкульоз у 22 роки. До того часу дівчина навчалася, працювала у закладі громадського харчування та народила дитину. До лікарів звернулася тільки тоді, коли відчула істотне погіршення здоров’я. При обстеженні лікарі виявили у неї важку двосторонню форму туберкульозу.
У ще гіршому становищі — діагностування за допомогою реакцій Манту. Незважаючи на те, що вартість проведення однієї ін’єкції цього року зросла і становить близько 37 гривень, держава покриває витрати на діагностику кожної дитини. Проте, батьки школярів дедалі частіше відмовляються від таких проб. Цього року не сприяли масовому проведенню реакцій Манту і погода, й епідемія.
— У зв’язку з епідемією грипу, а потім – і з погодно-кліматичними умовами, школи тривалий час перебували на карантині. Тому кампанія із проведення реакцій Манту виконана тільки на 70-75%. Це означає, що кожна четверта дитина у школах – не обстежена. Якщо у дитини позитивна реакція Манту, то у кращому випадку вона повинна пройти 3-місячне профілактичне лікування. Таке лікування рекомендоване і тим дітям, які перебували в одному колективі із дитиною.  Натомість маємо ситуацію, коли батьки під впливом активної інформаційної кампанії відмовляються від проведення щеплень та реакцій Манту. Так, це право їхнє та дитини. Але якщо дитина перебуває у колективі, то, окрім прав, вона має там й обов’язки. Таким є і не чинити потенційної загрози здоров’ю інших членів колективу, — переконана лікар-інфекціоніст Ірина Нітух. — Наші діти саме прибули до “Артеку”. Тому страшно було відправляти у табір тих дітей, у медичній картці яких запис про останню реакцію Манту датований, наприклад, 2002 роком. Важко навіть уявити реакцію тамтешніх медиків на таку ситуацію.
Оскільки цієї зими звичну профілактику та діагностику пройшли не всі школярі і дорослі, то медики прогнозують, що слід чекати сплеску захворювань. Якщо до відсутності спеціального захисту додасться ще і загальне послаблення організму та традиційний зимово-весняний авітаміноз, то, ймовірно, уже у травні до медиків із симптомами туберкульозу звернеться значно більше людей, ніж приходить на даний час.