На початку ХХ століття у Калуші було два тенісних корти

Зараз на часі — сформувати нове обличчя міста. Виставка під такою назвою днями відкрилася в історико-краєзнавчому музеї Калущини і показала: обличчя міста формуємо саме ми. Тим Калуш і відрізняється від Львова, що у ньому немає пам’яток архітектури державного значення, тому наше місто — чистий аркуш паперу для архітекторів і просто небайдужих калушан.
Переглядів: 535

— Фото дитини на овечій шкурі — це і є обличчя міста. Дитина — невизначеного віку і невизначеної статі. Фото дитини на шкірі демонструє той факт, що сім’я була заможною, — вважає провідний науковий співробітник історико-краєзнавчого музею Калущини Уляна Паньо. — Наше місто мало своє обличчя до 1944 року, поки не знищили велику частину корінного населення міста і його архітектури: комплекс старого калійного заводу є тепер приватним. Тому краєзнавці не мають до нього доступу. Недобудована Ратуша є цікавою хіба що для дітей, які лазять туди бавитися з ризиком для життя. Уже багато років стоїть занедбаним будинок товариства “Сокіл”, зруйнований пожежею.
Виставка покликана розвіяти міф про радянський “порядок і розвиток”. На противагу безликим сірим вулицям, замоклим стінам, нерівним дорогам, непривабливим вітринам крамниць, які відвідувач виставки зможе побачити на світлинах 50-80-х років минулого століття, є і нечисленні пам’ятки архітектури початку ХХ століття. Приміщення районного будинку культури, яке було колись будинком “Просвіти”. Попри те, що чимало з калушан вважає його будинком заможних панів, його будували прості “просвітяни”, і грошей на це у них було обмаль. Зовсім не такий вигляд мала і будівля теперішнього костьолу. На прикладі старих будинків можна спостерігати і якість будівництва того часу: будинок Шельца (приміщення колишнього соцзабезу, навпроти супермаркету “Фуршет”. — Авт.) уже кілька років стоїть без даху, але стіни майже зовсім не зруйнувалися.
Радянськй генплан міста, який виставили на огляд у музеї, — неточний. Набагато краще зберігся кадастральний план початку ХІХ століття.
Уже на пізніших картах видно, що місто активно забудовували і того часу. Так, наприклад, у 1939 році у Калуші було два тенісних корти: біля гімназії і школи, і біля приміщення ТЕСПу. Детальні плани міста склав Карл Штрьомех.
Промислове обличчя міста почало формуватися з початком будівництв хімічних підприємств та інфраструктури. Рідкісні фото будівництва сучасної поліклініки, ПК “Юність” та ряду інших об’єктів інфраструктури міста можна також побачити на виставці.