Анонси нового числа газети «Вікна»: кому довіряє “вісімка”; 10 років “Вікнам”; Гори і люди

Сьогодні надійшло у продаж нове число друкованих "Вікон".
Переглядів: 481

Кому довіряє калуська «вісімка»?
Минулий тиждень остаточно окреслив коло конкурентів на виборах по Калуському мажоритарному округу № 85. До семи вже відомих, попри всі прогнози, таки додався ще один. Але — не Ігор Насалик. Відтак за перемогу змагатимуться загалом 8 конкурентів. 5 із них цього тижня зареєстрували своїх довірених осіб на виборах. Щоправда, не всі використали свою квоту сповна. Серед тих, кому найбільше довірятимуть народні обранці, – 3 безробітних й 1 пенсіонер.

10 років витримки
Цікава тема на першій сторінці, фото, бажано, із відомими обличчями, гороскоп, курси валют, гостре гасло. На останній сторінці — еротичне фото і новинки «у тему», а також — авторський кросворд. У проміжку — новини міста, політика, соціалка і трошки музики, бажано, альтернативної. Таким 10 років тому світ побачив перший номер «Вікон».Тож, святкуємо свій перший ювілей, хочеться вірити, не менш цікавими і не менш яскравими.

Серйозна справа – першокласник
Євгену 6 років виповнюється у листопаді, але до школи ми не поспішаємо. Син ще малий, а шкільна програма – важка, не хочу завантажувати дитину передчасно, – калушанка Наталя категорично не піддається на вмовляння знайомих записати сина до першого класу. Жінка впевнена, що поспішати до школи – не варто. Рік, який вона виграє, планує використати на всебічний розвиток сина, який, наполягає жінка, школа забезпечити не зможе. Калушанка геть не переймається тим, що 5-річний Євген не вміє читати і писати, її більше хвилює, що син погано знаходить спільну мову з однолітками через завищену самооцінку і зверхність. Ця проблема, кажуть психологи, нині є досить поширеною. Перед школою не варто налягати на вивчення грамоти, натомість, батькам радять зосередитися на соціальній та психологічній адаптації першачків. Як допомогти дитині адаптуватися до школи?

Гори і люди. Музика
Перспектив у гуцульських парубків іздавна було небагато: вівчарство, лісоповал чи… музика. Тому, коли у сім’ї підростав хлопчик, батьки з ранніх років намагалися дізнатися, до чого схильна дитина. Серед перших музичних інструментів — власноруч зроблена з дерева скрипка-«долобанка». Дешево і сердито. Якщо хлопчаку не подобалося — пряма дорога в одне із деревообробних училищ. Нині і для гуцульських парубків — чимало перспектив. А ось скрипок-«долобанок» не робить уже ніхто. Такі збереглися хіба що у музеї гуцульських інструментів Романа Кумлика у Верховині. Пан Роман, судячи зі здібності опановувати десятки музичних інструментів, свого часу іспит «долобанкою» пройшов успішно. Тепер показує Гуцульщину туристам у власному музеї.