Уляна Паньо презентує «Шевченко у національно-визвольній боротьбі українського народу». Фото Марти Галкіної 4 квітня було представлено виставку «Шевченко у національно-визвольній боротьбі українського народу». Її було проведено у приміщенні Центру технічної творчості учнівської молоді зустрічаються директор музейно-виставкового центру Уляна Паньо та голова історико-просвітницького товариства «Меморіал» Богдан Яневич. Проводять гостей до підвального приміщення.
Серед гостей — заступник начальника управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради Леся Піцик, керівник виставкової зали Галина Турчик, вчителі та учні, які займаються у гуртках Центру технічної творчості учнівської молоді.
Вивчати родовід Тараса Шевченка голова історико-просвітницького товариства “Меморіал” Богдан Яневич почав давно. Цікавиться цією постаттю з різних сторін та глибинно вивчає його біографію.
— Коли Шевченко навчався у школі, його у журналі записуваоли Шевченко-Грушівський, — розповідає Богдан Яневич. — Дослідники схиляються до того, що це був шляхетський рід. Поки на Черкащині населення не було закріпачено, там жили вільні люди. Кріпацтво відновила Катерина ІІ, яка видала указ про закріпачення сіл, які оточували центральну Україну. Через Потьомкіна ці села перейшли у власність Енгельгардта.
Богдан Яневич цитує вірш Тараса Шевченка “І виріс я на чужині”. Наголошує, що кріпацтво — було відносно недавнім лихом для українського народу, який звик жити вільно. Саме з такого середовища вільних козаків походив Тарас Шевченко. крім того, історик має підтвердження, що по материній лінії Тарас Шевченко був із Галичини.
— Катерина ІІ нищила на Галичині документи, тому важко сказати, звідки вони походять, але мати Тараса була за прізвищем — Бойко. Вона була із наших країв. Під час повстання Богдана Хмельницького, на Калущині таке повстання очолив Богдан Грабів. Ці війська долучилися до військ Хмельницького. Тут організовували повстанські рухи. Частина перейшла на Волощину, це Молдавія, а частина пішла, як тоді казали, на Лисянщину. Село Лисяни — поряд із селом Моринці. Досліджують такі регіони, що там багато польських прізвищ, близько 900. Це, можливо, був якийсь полк.
Історики припускають, що саме з такого роду переселенців походила мати Тараса Шевченка Катерина Бойко.
Дослідники наголошують на мистецькому таланті Тараса Шевченка, який міг стати одним відомих художників свого часу. Зокрема, він міг бути достатньо забезпеченою матеріально людиною.
— Якби він не писав вірші, він міг би стати кращим художником, ніж поетом, бо від природи був наділений неймовірними здібностями до малювання, — наголосила Галина Турчик.
Мистецтвознавець нагадала, що після викуплення із кріпацтва, став одним із найуспішніших учнів Академії мистецтв, роблячи карколомну кар’єру. За навчання Шевченка у Академії платили великі кошти.
— Єдиний із учнів Бррюлова, він зміг уникнути епігонства, — зазначила Галина Турчик.
Намалювавши 20 перших портретів, Шевченко отримав неймовірну популярність у Санкт-Петербурзі, і мав достатньо коштів, щоб поїхати на навчання до Італії. Однак замість цього він поїхав в Україну. Тут він малює портрети на замовлення багатих знатних громадян.
— Він міг створити сім’ю і жити спокійно, як усі інші, — каже Галина Турчик. — Але це — не для Шевченка. Він починає писати вірші… Він отримав звання класного хдоджника. Це нгарантоване фінансове забезпечення. Щоб отрмати таке звання у царській Росії, треба було народитися із високим соціальним статусом. Він два роки працював на державній службі. Але — він висміяв царицю. Після повстання декабристів у неї був нервовий тремор. (вірш «Сон». — Авт.). За ці слова Шевченка дуже суворо покарали. Шевченко звертався, просили і відомі люди, але цар заборонив йому писати і малювати. Перед арештом Шевченко досягнув неймовірних вершин у творенні портрета. Це рахується вершиною портретного живопису. На засланні він не малював олією, а малював аквареллю. Аи перед арештом рівень був такий, що після нього він міг створити зовсім інший стиль. Кажуть, він міг стати родоначальником імпресіонізму. Однак — не судилося.
Маючи такий хист до малювання, Шевченко однак включився до національно-визвольної боротьби. Це — неабиякий здобуток для українського національного міфу, хоч Шевченко зробив це ціною особистого здоров’я і життя, відмови від особистого щастя та матеріальних благ, наголосили науковці. Не востанню чергу зрозуміти Шевченка можна, вивчаючи його походження, біографію та родовід.
Довідка. У жовтні торік завдяки спільним зусиллям «Меморіалу» та науковців музейно-виставкового центру місто отримало музей «Калуська в`язниця». Він розташується на вулиці Дениса Січинського. Музей здійснює збір, обробку і аналіз свідчень про репресії на Калущині, а також широку культурно-просвітницьку діяльність.