загрузка...

На Городенківщині вшанували пам’ять одного з керівників ЗУНРу Лева Бачинського. ФОТО

Квіти до погруддя відомого громадського діяча Галичини Лева Бачинського поклали представники районної влади, виконкому сільської ради, громадськості району, вчителі, учні


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

На Городенківщині вшанували пам’ять одного з керівників ЗУНРу Лева Бачинського. ФОТО

Дата публікації: 2016.01.22 | Коментарів: 0 | Переглядів: 1629

У Серафинцях на Городенківщині відбулося вшанування пам’яті віце-президента ЗУНРу Левка Бачинського. Квіти до погруддя відомого громадського діяча Галичини, посла Австрійського парламенту, уродженця Покуття поклали представники районної влади, виконкому сільської ради, громадськості району, вчителі, учні. Панахиду відправив місцевий священик Михайло Івасюк.

Минуло 97 років, але галичани не забувають тієї вікопомної дати, коли на велелюдному всеукраїнському вічі біля Святої Софії в Києві було урочисто проголошено Акт Злуки двох частин України – Західної і Східної. Народ, роз’єднаний кордонами двох монархій – царської Росії та цісарської Австро-Угорщини, оголосив про незламну волю жити в одній суверенній державі. Відбувся великий історичний акт – Західноукраїнська Народна Республіка, що постала волею народу після розпаду Австро-Угорщини, й Українська Народна Республіка, яка виникла на руїнах царської Росії, стали єдиною державою з центром у Києві. Незважаючи на те, що ця держава проіснувала недовго, акт проголошення злуки двох частин України мав і має велике значення в історії національно-державного життя України, повідомляють ”Вікна” з посиланням на прес-службу Городенківської РДА.

Одним з натхненників цього державного акту від Західноукраїнської Народної Республіки був Левко Бачинський. А народився великий син українського народу 14 липня 1872 року в багатодітній родині сільського інтелігента – директора народної школи. Початкову освіту здобув у рідному селі, потім було навчання в Коломийській гімназії. Тут він починає товаришувати з Василем Стефаником, Лесем Мартовичем, тут формується його світогляд. Бачинський свою науку продовжив на юридичному факультеті Чернівецького університету і поступово втягується у громадсько-політичну діяльність, стає діячем Українсько-руської радикальної партії.

Здобувши вищу освіту,  ставши  доктором  юриспруденції, він  належить до радикальної партії „Громадський голос”. З 1898 року входить до правління партії спільно з І. Франком, М. Павличком і Макухою. При підтримці демократичних сил 1907 року стає  послом від Станіславського округу в Австрійському парламенті. 13-14 червня 1912 року тринадцять годин без перерви виголошував опозиційну антиурядову промову. В парламенті активно відстоює інтереси селянства, бореться за рівні права українців у монархії. В період Першої світової війни опікується долею українців. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році стає членом  Української Національної Ради, яка проголосила утворення на землях Галичини, Буковини і Закарпаття української держави.

25 жовтня делегація в складі Петрушевича, Левицького, Бачинського, Трильовського, Василько, Лукашевич, Окуневського заявила українському урядові про утворення української  держави на західноукраїнських землях.

3 січня 1919 року Л. Бачинський був обраний заступником президента Ради Є. Петрушевича і членом правління. Таким чином, він, голова радикальної партії, взяв на себе і свою партію співвідповідальність за діяльність уряду молодої держави, її внутрішню і зовнішню політику. Державні інтереси України стають у центрі його уваги. А найдужче турбувала його проблема об’єднання двох частин України, де утворилися свої уряди.

21 січня 1919 року делегація від ЗУНР у складі шістдесяти п’яти осіб на чолі з Левом Бачинським приїхала до Києва. На 22 січня було призначено врочисту історичну подію — проголошення свята Злуки двох частин України в одну Соборну Українську Державу.

Пройшло багато літ, але серафинчани гордяться своїм земляком. Нині у селі проживає велика родина Лева Бачинського. Як стверджує Дарія Рашковецька, її батько, старший син Омелян Шлемкевич, навчаючись у Відні, вступив у Січові Стрільчі. А дід Микола Шлемкевич при великій допомозі свого близького родича Лева Бачинського організував велике товариство Січових Стрільців у Серафинцях, яке було створене раніше, ніж будь-які січі у Галичині. На підтвердження цьому є дуже багато старих світлин тих часів і спогадів старожилів.

загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: