Пішов до ЗСУ добровольцем: на фронті загинув Тарас Пришляк із Рогатина

Тарас Пришляк на початку повномасштабної війни пішов до ЗСУ добровольцем. Брав участь в боях за Ірпінь, Чернігів, Бахмут, воював на Авдіївському напрямку. 28 березня на Донеччині відбувся останній бій Захисника. Без рідної людини залишились дружина, дві доньки та дві сестри.
Переглядів: 1670
Вічна пам’ять і шана Герою!

Про смерть Захисника повідомила Рогатинська територіальна громада, інформують "Вікна".

Тарас Васильович Пришляк народився 4 листопада 1973 року у Рогатині. Навчався у Рогатинській ЗОШ №2. Після дев’ятого класу продовжив здобувати освіту у Перемишлянському училищі за спеціальністю «Столяр». Пройшов військову службу в армії.

Був люблячим і турботливим батьком двох доньок Віталіни та Ірини. І як би важко не було на фронті, старався зателефонувати їм бодай на кілька хвилин, розпитати, як справи, порадіти успіхам. Бо й сам молодим залишився без батьківської підтримки.

Непростим виявилося життя Захисника. У молодому віці Тарас Пришляк втратив тата і молодшого брата. Тож став надійною опорою для матері, сестер Зеновії і Лесі. А під час пандемії відійшла у вічність його найрідніша людина мама.

У мирний час Тарас Пришляк працював різноробочим. Мав золоті руки. Заробляв на життя в Україні й за кордоном. Рідні згадують Тараса як дуже товариську і добру людину, двері будинку якого завжди були відкриті для близьких та друзів.

24 лютого, коли війна в Україні стала ще страшнішою і росія продовжила масово обстрілювати мирні міста, чоловік розумів: якщо не зупинити її, то дійде сюди. Тож вирішив добровольцем взятися за зброю. Пішов служити у складі 71 окремої єгерської бригади. 

На початку весни 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ. Брав участь в боях за Ірпінь, Чернігів, Бахмут. Згодом разом з побратимами Тарас Пришляк, стрілець-санітар 3 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти, воює на Авдіївському напрямку, де старається відбити нескінченні напливи ворожих військ.

28 березня 2024 року відбувся останній бій хороброго воїна. Його серце перестало битися від смертельного поранення під час авіаційного обстрілу населеного пункту Терни Краматорського району, Донецької області.

Побратими назавжди запам'ятають Тараса Пришляка як хорошого воїна, людину доброї душі, яка завжди була готова підтримати, прикрити у бою.

Без рідної людини залишились дружина, доньки та дві сестри.