У наших криницях вода буде…мінеральна,але зовсім не лікувальнаЗасолення грунтів на території міст

Актуальність питання екології, а тим паче у нашому місті, не зникає. Більше того, проблеми у природоохоронній галузі повинні турбувати не лише керівників структурних підрозділів ВАТ „Оріана” та ЗАТ „ЛУКОР”, які є найбільшими забруднювачами навколишнього середовища, представників місцевої влади, але й громадськість. Колись, ще наприкінці 80-их — початку 90-их років уже минулого століття проблеми охорони довкілля піднімалися настільки гостро, що й дозволяли в окремих випадках „підніматися” в очах виборців деяким політикам. Але з часом із зупиненням одних та зменшенням потужностей інших виробництв інтерес до стану природного середовища зник на усіх рівнях — від влади до громади.
Переглядів: 966

За екологію вболівають тільки діти?

Лише час від часу питаннями екології займаються на практиці деякі громадські організації. У цьому плані слід відзначити відчутну роботу дитячої волонтерської команди із „Еко-Гал-Оствінду” (керівник — Ігор Дидич), які перейнялися майбутньою долею малих річок (Сівки і Млинівки) та потічків. Наполегливості дітей і віри у потрібність своєї справи мали б позаздрити усі дорослі, зокрема, ті, що при «портфелях»  Щоправда. Вичищаючи береги річок від сміття, пляшок та іншого непотребу, юні природоохоронці без зайвої допомоги вирішують малесеньку часточку великомасштабної проблеми.
Річ у тім, що у нашому місті і районі існує реальна загроза розширення площі засолення грунтів, а відтак — і підземних вод, які є джерелом наповнення річок. У 90-х роках в межах ВАТ „Оріана” була розроблена система спостережних пунктів за станом вод в районі Домбровського кар’єру, солевідвалів, шахтних полів та хвостосховищ. За даними аналізу відібраних вод, будувалися карти забруднення вод та земної поверхні хімічними компонентами. Але востаннє такі роботи проводилися 10 років тому.
Ще тоді в районі солевідвалів було зафіксовано засолення вод на площі 140 гектарів з мінералізацією до 27,1 г на літр. Оскільки дослідження засолених грунтів, які здійснювали спеціалісти Калуського науково-дослідного інститут галургії, за браком коштів на даний час не проводяться, то залишається лише уявити собі, наскільки за 10-річний термін роширився ареал мінералізації.

Домбровський кар’єр — бомба уповільненої дії

— Найбільше насторожує те, — розповідає завідувач геологічною лабораторією інституту галургії кандидат геологічних наук Степан Корінь, — що площа засолення постійно розширюється в бік річки Лімниці та міських водозаборів. Потрібно визнати, що зараз міграція солей ніким не контрольована, а загроза надмірної мінералізації збільшується з кожним днем. При ліквідації рудника „Калуш” у підземні порожнини закачувалися висококонцентровані розсоли. Під тиском землі вони витіснялися у водоносні горизонти і в р.Сівку, де мінералізація води (у районі автопарку) досягала 53 гл.
На даний час аналогічним способом ведеться ліквідація рудника „Ново-Голинь”. Лише при пасивному спостереженні за процесом заповнення розсолами підземних галерей рудника, без аналізу інших факторів можна очікувати ті ж негативні наслідки, які спостерігаються зараз над колишнім рудником „Калуш”. У селах Сівка Калуська і Кропивник, які розташовані над шахтними полями рудника „Ново-Голинь”, розміщено 600 житлових будинків із населенням близько 2500 чоловік. Цей фактор вимагає постійного контролю за процесом ліквідації не лише у шахті, але й на поверхні.
Не меншої шкоди навколишньому середовищу завдають і хвостосховища, розташовані на захід від калійного заводу, де заскладовані відходи від переробки руди. Атмосферні опади постійно промивають ці техногенні відклади, розчиняють солі і виносять їх за межі даних об’єктів. Стан днищ і дамб хвостосховищ дозволяє витікати розсолам, концентрація солей у яких становить понад 400 гл.
Ну, а Домбровський кар’єр у цьому плані можна назвати екологічною бомбою уповільненої дії. За словами Степана Коріня, об’єм пустот кар’єру складає 52 млн. кубічних метрів. У його південній частині зібралося уже понад 5,5 млн. куб. метрів розсолу з мінералізацією, що перевищує 360 гл. Щороку об’єм штучно створених за рахунок атмосферних опадів розсолів збільшується на 1,2 млн. куб. метрів.
На території між кар’єром і р.Сівкою час від часу утворюються карстові провальні ями, що свідчить про активність руху води з Сівки у напрямку кар’єру. І це не дивно, адже природне русло річки проходить саме через Домбровський кар’єр. Тому зараз виникає необхідність локалізації цього явища, адже при умові прориву Сівки у кар’єр його котлован може бути затопленим протягом кількох діб. А це викличе екологічну катастрофу, яка вплине на стан вод у Лімниці та Дністрі. І це буде проблемою не тільки місцевого чи регіонального, але й міжнародного рівня.

Науковці володіють унікальною технологією, але не коштами

Калуські науковці наполягають на негайному відновленні лабораторних спостережень за станом вод у місті та районі і вважають за необхідне розробити спеціальну програму охорони вод і земель від забруднення. А ще спеціалісти інституту галургії мріють впровадити технологію утилізації концентрованих розсолів з одержанням низько концентрованих калійних добрив і технічної солі. Але для здійснення їхніх мрій потрібні насамперед розуміння глобальності даної проблеми і, звичайно ж, фінансова підтримка з боку державних органів влади.

В іншому випадку мешканці Калущини через деякий час черпатимуть зі своїх криниць воду не звичайну, а — мінеральну. Щоправда, лікувального ефекту від неї чекати не слід… Не дай, Боже, нам стати героями вже не можливого фільму жахів, а реального. Бо річку Лімницю вже давно ніхто не називає найчистішою річкою Європи. Але хай вона буде хоча б не отруйною!