Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Тату: з Древнього Єгипту — до…Калуша!

Дата публікації: 2003.10.14 | Коментарів: 0 | Переглядів: 25557

Важко сказати, коли саме людина вперше нанесла малюнок на свою шкіру. Але достеменно відомо, що історія татуювання нараховує не менше 4 000 років. Найдревніші татуювання знайдені при розкопках єгипетських пірамід. Муміям біля чотирьох тисяч років, але малюнки на висохлій шкірі добре збереглися. Однак з’явилося татуювання набагато раніше -при первіснообщинному ладі. Воно слугувало не тільки прикрасою, але і знаком племені, роду, тотема, вказувало на соціальну приналежність її власника, а крім того, наділялося магічною силою.

Різні види  татуювань практикувалися у світлошкірих народів усього світу, а в темношкірих замінялися рубцюванням. Татуювалися усі - різні племена Європи й Азії, індіанці Північної і Південної Америки і, звичайно, жителі Океанії. Саме індійські племена Індонезії і Полінезії, де практика тату безупинно передається з покоління в покоління, служать кращим антропологічним доказом соціальної значимості татуювань. Чи не всі сторони життя цих людей пов’язані з тату - від народження до смерті,- і, звичайно, немає такої частини тіла, над якою не потрудився б місцевий художник.
Магія тату використовувалася не тільки «дикунами». У XVІІІ-XІ століттях британські моряки зображували на своїх спинах величезні розп’яття в надії, що це відгородить їх від тілесних покарань, що широко практикувалися в англійському флоті. В арабів найнадійнішим захисним талісманом вважалося татуювання з цитатами з Корану.
З поширенням християнства звичай татуювання став безжалісно викорінюватися, як складова частина язичницьких обрядів, і практично згас. Але, за іронією долі, коли християнські місіонери відправлялися в далекі країни перетворювати у свою віру «дикі» племена, моряки з їхніх кораблів обзаводилися там шикарними татуюваннями на пам’ять про подорожі.
У 1891 році американець О’рейлі винайшов  електричну татуювальну машинку, що замінила всілякі саморобні інструменти і пристосування. Все ж усю першу половину XX століття і Європа, і Америка ходили зі стандартним набором нехитрих картинок. І тільки завдяки могутньому сплеску молодіжної культури 50-60-х років з’явилося нове покоління татуювальників, творчі амбіції і сміливі експерименти яких знову звели тату в ранг мистецтва.  І у сучасній Україні з’явилися салони тату. На жаль, поки що такого немає у нашому місті, але фанати тату є.
Знайомтеся: Артур, калушанин, 20 років, художник від природи. Мріє про власний тату-салон, а наразі виконує малюнки на тілі друзів і знайомих у власній квартирі.
— Артуре, розкажи про свою першу роботу: як це було і чим ти користувався?
— Я давно мріяв зайнятися нанесенням татуювання. Коли мені було 15 років, ми з батьком виготовили інструмент, за допомогою якого я мав би наносити тату. Звичайно, з того часу  я переробляв так звану машинку сотні разів, адже фірмова коштує 150 доларів. Першим моїм клієнтом був мій однокласник. Я цілими днями читав спеціальну літературу, адже треба було вивчити все до найдрібніших подробиць. Малюнок вдався не дуже якісним, тоді я почав експериментувати на собі.
— У тебе, мабуть, усе тіло розмальоване?
— Та ні! У мене одне тату. А так, я роблю собі непомітні крапочки. Треба ж було вивчати, чи довго гоїться рана, чим її потрібно обробляти, щоб не було ускладнень після роботи.
— А що, були вже скарги?
— Слава Богу, ні. Надіюсь, що їх і не буде. А взагалі це ризикована робота і потребує максимальної уваги. Під час нанесення тату голка повинна потрапляти саме під шкіру і не більш як на 2 міліметри. А загоювання рани залежить від організму, типу шкіри, та у будь-якому випадку малювати потрібно дуже обережно.
— Скільки часу потрібно для нанесення тату  і як задовго заживає рана?
— Час роботи залежить від складності малюнка і його розміру. Наприклад, на тату розміром завбільшки сигаретної пачки може піти до трьох годин. А загоювання триває до трьох тижнів, і чим ширші лінії малюнка, тим довше він буде загоюватися. До речі, все залежить від клієнта: чим точніше він буде виконувати вказівки щодо догляду за раною, тим якіснішим буде тату.
— А кольорові наколки теж „б’єш”?
— На жаль, ні. На це потрібні спеціальні фарби, а у мене таких ще немає. А взагалі я робив тату уже багатьом: друзям, знайомим, однокурсникам. Навіть дружина має тату вище ліктя у вигляді браслета. А в армії від бажаючих зробити тату взагалі відбою не було. Постійно щось „штампував”. Пам’ятаю, на уроках, а пізніше — і на лекціях постійно малював різні зображення та фігурки. Не перестаю користуватися спеціальною літературою, бував у салонах Києва, Львова; бачив і знаю, що потрібно для справжньої роботи. Там і машинки фірмові, ну і ціни відповідні: 1 квадратний сантиметр — 1 долар.
— А під час твоєї роботи ще ніхто не втрачав свідомість?
— Ні. Але один хлопець (до речі, спортивної тілобудови) ледь-ледь не зомлів, та перепочив трохи і відійшов. А ще я обов’язково попереджаю людей, щоб перед нанесенням тату не вживали спиртних напоїв та обезболювальних засобів: втрачається більше крові, довше загоюється рана, гіршою стає якість малюнка.
— Артуре, а тобі доводилося працювати на тій частині тіла, де мало хто робить собі тату?
— Так, я „бив” наколку збоку шиї. Це дуже важко, зате вийшло оригінально. А ще робив тату над сідницями і під пупком — це у жінок такі захцянки. Поки що роблю тату вдома, але мрію про свій салон.
— А яка твоя ціна на тату?
— Все залежить від складності малюнка — 2-3 гривні за квадратний сантиметр. Але і така ціна може викликати у когось підозру: мовляв, які гроші — така й робота. Я не хочу „здирати” з людей гроші. Якщо їм це подобається — будь ласка.
— Ти знаєш, що означає той чи інший малюнок, абревіатура?
— Звичайно. Але у кожній країні різні трактування, так само, як і у книжках. До речі, кожний малюнок має відповідати характеру людини. Кажуть, що добре „бити” східні ієрогліфи, що означають знаки Зодіаку — вони приносять удачу. А, приміром, черепаха з короною — символ довголіття, спокою; скорпіон і квітка — символ кохання, довгого сімейного життя; змія — це зло; голова тигра — образа на владу. „Зонівських” тату я не пишу.
— Вірю, Артуре, що до зонівських тату ти не дійдеш. А от мрія на рахунок свого салону — нехай збудеться. Цього тобі бажають „Вікна”!


Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: