“Агентство ЛУКОМ-А-Україна”: охорона “ЛУКОРу” чи дисбат?

Проблеми у працівників охорони ЗАТ “ЛУКОР” розпочалися не сьогодні. Про них знав ще від липня минулого року тоді прокурор міста Юрій Тацюн, але на звернення більш як 50 працівників охорони тоді вже ТзОВ “Агентство Луком-А-Україна” відповів двома реченнями, суть яких зводиться до двох слів: порушень нема. Але досі охорона ЗАТ “ЛУКОР” не має своєї профспілки (а пройшло більше року, як їх перевели з “Енергозахисту” до “ЛУКОРу”, а потім в “Луком-А-Україна”); досі працівники охорони не отримують розшифровки своєї зарплатні; досі не затверджено Колективного договору; досі тут поводяться з людьми, як з другим сортом.
Переглядів: 1193

То про що ж знав екс-прокурор Юрій Тацюн? А писали працівники охорони ЗАТ “ЛУКОР” про те, що після припинення діяльності ТзОВ “Енергозахист” їх перевели на роботу в управління охорони та режиму ЗАТ “ЛУКОР” згідно з написаними 17.01.2002 р. угодами цивільно-правового характеру. Така угода навіть не передбачає запису у трудовій книжці. Згідно з такою угодою не встановлюється розпорядок роботи. А він згідно з наказом керівництва був встановлений, а значить угода була однією з форм Колективного договору. А значить — мали бути встановлені оклади, надбавки, записи у трудових книжках. Охоронці були звільнені з ТзОВ “Енергозахист” 17 січня 2002 року, а наступний запис у їхніх трудових книжках з’явився тільки 1 липня (в охоронців нафтопроводу — 1 червня) того року.
Що ж представляла собою ця угода розміром в один друкований аркуш? 4 пункти — предмет договору, три — розмір і порядок оплати, один — відповідальність сторін (і це на стратегічному підприємстві області!) і один — умови розірвання договору. Такі договори укладають на одноразові роботи: просапку буряків, побілку приміщення, вставлення шиби. А тут — охорона усього цінного майна ЗАТ “ЛУКОР”! Зарплата для, приміром, охоронця становила 480 грн. на місяць за умови повного відпрацьованого місяця, а одноразова винагорода — у розмірі 100 грн. Щодо останньої, то в угоді було вказано: “… замовник МОЖЕ щомісячно виплачувати”. Жодних прав, чітко розписаних обов’язків у такій угоді не обумовлювалося. Крім того, людей змусили підписати… порожні бланки угод без проставленої зарплатні! Працівників охорони запевнили, що вони будуть отримувати зарплатню у тому ж розмірі, що і в “Енергозахисті”. До того ж керівництво стверджувало, що воно отримує таку ж заробітну плату, що і звичайні охоронці і працюють за такою ж цивільно-правовою угодою. Крім цього, досі переважна більшість працівників охорони ЗАТ “ЛУКОР” не отримала свого примірника угоди. А премії, згадані в угоді, практично не виплачувались.
Згідно з поданою прокурору скаргою, заяви на оформлення в управління охорони та режиму ЗАТ “ЛУКОР” писалися теж з порушеннями — вже заднім числом і з місячним випробовувальним терміном! Пізніше працівників охорони повідомили, що вони повинні переписати заяви уже з 1 квітня 2002 року на працевлаштування у Західну філію ТзОВ “ЛУКОМ-А-Україна”. І це в той час, коли документи (зокрема, накази, які є в розпорядженні редакції) свідчать, що “Агентство ЛУКОМ-А-Україна” діяло на “ЛУКОРі” вже у квітні. І знову були чисті бланки заяв без підписів і окладів. Аналогічну заяву охоронці переписували уже 1 травня 2002 року, а згодом і 1 червня, щоправда зі змінами місця роботи — в Івано-Франківській та Львівській областях.
Протягом кількох місяців працівники охорони не отримували відомостей з бухгалтерії про суму отриманої зарплати, а довідку для нарахування субсидії старший охоронець Богдан Данчин за власним наполяганням отримав аж з Києва за підписом генерального директора ТзОВ. Оце комерційна таємниця! А довідку про його зарплату у липні він отримав від директора Калуської філії “Луком-А-Україна” рівно 3 грудня минулого року. Відомостей про нарахування зарплатні з бухгалтерії понині охоронці “ЛУКОРу” не отримують, що є звичайним для охоронного товариства порушенням трудового законодаства, зокрема ст. 30 Закону України “Про працю”.
На той час профспілка, яка існувала на попередньому місці роботи охоронців — у ТзОВ “Енергозахист”, — припинила своє існування і зовсім не діяла. Охоронцям згідно з так званими угодами не оплачували надбавок за роботу у нічні, вечірні, святкові дні, як і лікарняних. Працівникам охорони не надавали відпусток, а на той час (липень 2002 року) деякі з них не відпочивали більше двох років.
Охорона “ЛУКОРу” поділена на охорону об’єктів ЗАТ “ЛУКОР” і охорону нафтопродуктопроводу “Калуш-Дрогобич”. Працівники останньої (так званої “труби”) вже з 1 травня отримали зарплатню згідно з новими тарифами, які перевищували зарплатню їхніх колег з охорони “ЛУКОРу” більш як у два рази.
“Просимо вас провести розслідування по даній справі, встановити справедливість, вплинути на наше керівництво… Більшість працівників охорони бояться вказувати свої прізвища у зв’язку з боязню переслідування з боку керівництва, так як такі випадки уже були і їм доводился оскаржувати рішення в суді…”, — так писали наївні охоронці прокурору міста. Що ж у відповідь?
“По фактах викладених у Вашій заяві прокуратурою міста Калуша спільно з інспектором праці проведено відповідну перевірку на ЗАТ “ЛУКОР”, за результатами перевірки факти викладені  у Вашій скарзі не знайшли свого підтвердження, акти прокурорського реагування за результатами перевірки не вносились”. Відповідь датована 8 серпня минулого року.
Що ж змінилося з того часу? А нічого. От тільки тиск на працівників охорони та ігнорування їхніх прав ще більше посилилися.
Цього року працівники охорони отримали бланк заяви на ім’я гендиректора ТзОВ “Агентство ЛУКОМ-А-Україна” із таким формулюванням: “Прошу відпустити в РАХУНОК ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ комплект спецодягу”. Якщо ви думаєте, що це звичайна спецівка і черевики, то помиляєтеся: охорона “ЛУКОРу” і влітку, і взимку має зберігати фасон! У накладній на відпуск матеріальних ресурсів йдеться про костюм чоловічий, теніску, черевики, футболку, ремені, берети, куртку утеплену, напівкомбінезон утеплений, світер і шапку всього вартістю 487,49 грн.
Чи знає про те, що діється у Калуській філії охоронного товариства під керівництвом Андрія Шандера, який ще два роки тому очолював дисциплінарний полк (читайте витяги з “Фактів” на цій сторінці), дирекція у Києві? Якщо знає, то дуже вміло вдає, що ні.
До речі, очоливши Калуську філію, Андрій Шандер сказав, що приїхав у Калуш, щоб розрубати сімейні вузли і не допустити кланів. Проте зараз на підприємстві успішно діє майже родинний підряд: начальник управління №2 Павло Гільченко є учнем начальника відділу внутрішньої безпеки філії, колишнього начальника Калуського міжрайвідділу СБУ Василя Сороки. Крім того, заступник начальника управління Зеновій Борис є кумом Гільченка, як і начальник ГКСШР (групи контролю супроводження і швидкого реагування) Ігор Гуцул. І т. д., і т. п. І це лише частина “кумівського” лукомівського айсберга.
Адже 17 січня вже цього року на адресу директорів філіалу ТзОВ “Агентство “ЛУКОМ-А-Україна” (в тому числі на ім’я А.Шандера) надійшов лист від дирекції ТзОВ про необхідність виконання ст. 10 Закону України “Про охорону праці”, яка передбачає гарантію забезпечення працівників підприємства спецодягом. “Исходя из вышеизложенного, — вказує у листі гендиректор І.Судаков, — предлагаю обсудить с работниками предприятия вопрос о внесении дополнительно в Коллективный договор вашего предприятия выдачу материальной помощи сотрудникам для закупки летнего и зимнего обмундирования в Агентстве. В противном случае каждый сотрудник охраны будет вынужден производить закупку обмундирования за свои денежные средства. В этом случае из заработной платы охранника ежемесячно будет удерживаться по 50 грн. в течение 12 месяцев за обмундирование, переданное им в пользование… О результатах доложить до 23.01.2003 г.”.
Про який Колективний договір йдеться у листі, досі залишається загадкою, адже його в природі не існує у Калуській філії!
А що ж профспілка? А її просто у новому підприємстві не створено! У березні цього року з ініціативи керівництва філії збори профспілки мали відбутися за участю голови профспілки ще ТзОВ “Енергозахист”, тоді як необхідно було зібрати УСТАНОВЧІ збори профспілки Калуської філії ТзОВ “ЛУКОМ-А-Україна”! У ситуацію втрутився голова профкому ЗАТ “ЛУКОР” і ВАТ “Оріана”, депутат обласної ради, голова міськрайонної організації Конгресу українських націоналітсів Олег Кушлик. Конференцію відмінили, визнавши, що необхідно провести установчу профспілкову конференцію. Але на цьому все і закінчилося… Вже більше місяця зрушень у налагодженні роботи профспілки на охоронному підприємстві не спостерігається. Тільки у всіх бажаючих начальники загонів зібрали заяви на вступ у створювану профспілку. Що далі? Профспілкові боси “великої хімії” мовчать…
За деякими даними, з окремих охоронців за їхніми заявами вже стягнута сума за спецодяг. І це в той час, коли зарплата охоронців коливається в межах від 370 до 700 грн. Що вони після такого “придбання” принесуть додому дружині і дітям? А що принесуть дітям матері-одиначки, які теж є в охороні “ЛУКОРу”?

Інші щоденні порушення законодавства (як відібрання плитки для приготування їжі; звільнення з роботи за те, що охоронець сушив промоклі від розірваних черевиків ноги; написання документації на російській мові, поширення пам’ятки про правила поведінки з журналістами…) здаються на фоні жахливого ігнорування прав і свобод громадян України, якими є охоронці, просто дрібницями. Щодо порушення ст. 10 Конституції України і Закону України “Про державну мову”, то це питання було порушено у лютому на координаційній раді політичних партій при міському голові, а у пресі навіть з’явилася заява з приводу неприпустимості використання у Калуській філії ТзОВ “Агентство ЛУКОМ-А-Україна” документації російською мовою, а керівника філії Андрія Шандера навіть було зобов’язано прозвітувати про усунення недоліків. Але чи то рішення тої ради нічого не варті, чи пану Шандеру українські політики не указ, але досі ні звіту, ні реакції. Маю, хоч маленьку, але надію, яка не покидає і простих охоронців “Агентства ЛУКОМ-А-Україна”, що ця стаття, кожний факт якої має документальне підтвердження, знайде своїх вдячних читачів в особах працівників зацікавлених правоохоронних структур. Бо не може беззаконня бути голосним, а правда тихою!