Жодної інформації з міжрайвідділу СБУ довідатися не вдалося, крім того, що проводиться розслідування. Керівник управління по зв’язках з громадськістю ЗАТ „ЛУКОР” Анатолій Гетьманчук повідомив, що все, зазначене вище, сталося не з вини підприємства: навчання на території залізничного господарства проводили виключно правоохоронці. Ніяких деталей не зміг повідомити і начальник управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення міськвиконкому Іван Дембич.
Вчора в обласному центрі, де проживав Петро Кисилиця, відбувся його похорон за участю начальника управління МВС генерала Кирницького, інших міліцейських керівників області та міст Прикарпаття.
Капітан Петро Кисилиця, за інформацією заступника директора Калуського територіального медичного об’єднання Зеновія Стуса, був доставлений машиною гірничорятувального загону ЗАТ „ЛУКОР” минулої п’ятниці, 18 липня, об 11.50: йому максимально була надана невідкладна допомога, накладено джгут, обезболено. Подібних поранень медики навіть зі стажем не пам’ятають. Кульові поранення були, але щоб від вибухівки… Травма, несумісна з життям — так кількома словами можна охарактеризувати ті травми, яких зазнав старший експерт УМВС: відрив правої китиці руки, рвані рани лівої китиці, закрита травма грудної клітини з пошкодженням легені і серця, закрита травма живота з пошкодженням печінки і селезінки, опік тулуба та верхніх кінцівок. Внутрішні органи були вщент розтрощені, ніби людина падала з 6-7 поверху.
Медики надавали усю необхідну передопераційну та операційну допомогу, яка через три години Петру Кисилиці не знадобилася. З півдороги до Калуша повернувся в Івано-Франківськ терміново викликаний торокальний (судинний) хірург.
Петро Кисилиця, за інформацією колег, був фахівцем з вибухових пристроїв найвищого ґатунку, приймав участь у найскладніших розміновуваннях на території України. Вирісши у багатодітній родині, знав ціну праці, був скромною і гарною людиною, хорошим спеціалістом, люблячим чоловіком, батьком двох донечок-близнючок.