До присяги на вірність “ЛУКОРу” будь готовий!

Влітку працівники ЗАТ „ЛУКОР” відчули, що грядуть якісь зміни: їм наполегливо рекомендували не приходити на роботу у шортах, кросівках, шльопанцях, одне слово — одяг повинен був мати майже офіційний вигляд. Кажуть, декого просто не допускали до роботи, якщо він не відповідав неписаним стандартам. Скоро, за даними „Вікон”, ці вимоги набудуть цілком цивілізованого вигляду, а значить — і обов’язковості для порушників вже писаних правил: готується до прийняття Корпоративний кодекс ЗАТ „ЛУКОР” — своєрідна моральна Конституція (читай — Біблія) кожного „лукорівця”. Кодекс закріпить не тільки місію і принципи діяльності товариства, але й усі без винятку вимоги до морального, ділового та зовнішнього вигляду персоналу. Скидається на те, що скоро „ЛУКОР” буде не тільки лідером нафтохімічної промисловості, але й острівцем…ідеального суспільства, де всі люблять, шанують, поважають одне одного і ходять тільки у костюмах та з ідеальним макіяжем.
Переглядів: 705

До корпоративної культури будь готовий!

Нещодавно представники усіх структурних підрозділів ЗАТ „ЛУКОР” отримали на розгляд проект Корпоративного кодексу. Як зазначають укладачі цього документу, „викладені в Корпоративному кодексі норми і правила потрібні для того, щоб консолідувати зусилля працівників з освоєння кращих зразків ділової поведінки та міжособистісної взаємодії і за допомогою цього прискорити досягнення мети і завдань Товариства”.
У проекті сформульована і стратегічна мета „ЛУКОРу” — до 2010 року увійти у число лідерів підприємств лідерів ЗАТ „Лукойл-Нафтохім”. Саме для цього, мовляв, і необхідна так звана корпоративна культура, якій присвячено 9 з 11 сторінок проекту Корпоративного кодексу ЗАТ „ЛУКОР”.
Читаючи окремі пункти проекту кодексу, я чомусь пригадала усе своє жовтенятсько-комсомольське (а більш поважні працівники ЗАТ — мабуть, і комуністичне) минуле. Адже одним з принципів, на якому повинна базуватися єдність „ЛУКОРу”, відзначена солідарність. А це:
„— почуття причетності, залучення кожного працюючого до справ Товариства, сприяння своєю сумлінною і зацікавленою працею до його процвітання і розвитку;
— гордість за товариство, відданість, вірність його інтересам і цінностям, захист їх від несумлінних конкурентів і інших недоброзичливців;
— утвердження принципу, що добре для товариства — добре для мене, а що добре для мене — добре для товариства…”
Автор проекту, наче біблійні пророки, у перелік умов, необхідних для працівників ЗАТ „ЛУКОР” у ділових стосунках, заклали „шляхетність та чуйність”. Уявляю картину: „Петре Степановичу, чи не були б Ви такі люб’язні взяти оту балку і дати собі нею по крижах, бо Ви такий добрий начальник, що моя шляхетність та чуйність не дозволяє мені самому вгріти Вас помежи ребра!”
Поряд з усіма якостями, необхідними для справжнього ком…, ой, „лукорівця” (ретельності, сумлінності, пунктуальності), визначені і неприйнятні дії. До них, зокрема, відносяться: брутальність, погрози і насильство і… нецензурна лайка. Цікаво, чи користуються таким Корпоративним кодексом працівники російських аналогів „ЛУКОРу”, адже звідки, як не з Росії-матінки, і пішла ота нецензурщина?

Про Нью-Париж і „Вартову башту”

Особливе захоплення у поціновувачів ділового стилю одягу викликали б вимоги проекту кодексу до зовнішнього вигляду правдивого „лукорівця”:
„Для чоловіків рекомендується діловий костюм (або піджак і штани) строгого, бажано класичного стилю і спокійного тону. Сорочки — переважно світлі й однотонні. Краватка обов’язкова. У спекотний час допускається носіння сорочки з коротким рукавом без піджака. Не допускається носіння кросівок, джинсів, светрів, футболок і т. д.
Для жінок рекомендується костюм — із спідницею або брючний, блузка із спідницею або штанами, плаття з довгим або коротким рукавом. Не допускається використовувати яскраві і крикливі кольори в одязі, а також носити відкриті і прозорі блузки і плаття, дуже короткі спідниці і плаття, строкаті штани, шорти, бриджі, кросівки, джинси, футболки і т. п. Прикраси і макіяж повинні бути помірними і гармоніювати з верхнім одягом. Колготи (панчохи) обов’язкові.
Правила зовнішнього вигляду обов’язкові для виконання ВСІМА (виділено мною. — Авт.) працівниками, діють для усіх без винятку і протягом усього робочого часу…”
Я вже це бачу: кутюр’є з усього світу відкривають свої бутіки в Калуші… Калуш автоматично стає Нью-Парижем, а калушанки — провідними топ-моделями… Усі ходять зачаровані і дарують один одному „Вартову башту”...

Критика „ЛУКОРу” — зрада Корпоративного кодексу?

Те, що „ЛУКОР” не любить критики і не звик до неї — відомо. Тепер критика товариства, очевидно, буде заборонена офіційно: „Працівники роблять усе, щоб захистити Товариство, відстояти його інтереси. Працівник ніколи не скаже нічого поганого про Товариство стороннім”. Шановні панове, невже ви для дотримання кодексу будете вводити систему суцільних доносів?
Дуже точно автори проекту Корпоративного кодексу вловили особливості українського характеру або, як модно зараз говорити, ментальності, коли виконання роботи заміняється фразами на кшталт „забув”, „зараз зроблю”, „я думав, що це може зачекати”... У проекті пропонують просто ввести заборону на такі вислови:
„Я хотів, але не вийшло”; „Хотів, як краще”, „А я думав…”;
„Не знаю”, „Не передавали”, „Не чув”, „Перший раз чую”, „А мені ніхто не говорив”;
„Дзвонив, не додзвонився”, „Хотів зателефонувати, але не було можливості”, „Шукав, але не знайшов”...

Свобода слова по-лукорівськи

Особливо хочу зупинитися на розумінні авторами Корпоративного кодексу свободи слова і відкритості у спілкуванні з представниками засобів масової інформації. Вже зараз отримати інформацію із ЗАТ „ЛУКОР” практично неможливо. З прийняттям кодексу журналістам, очевидно, доведеться взагалі забути, що таке спілкування з працівниками „ЛУКОРу”:
„Працівникові ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ (виділено мною. — Авт.) сп
ілкуватися з представниками засобів масової інформації тільки після погодження з генеральним директором Товариства. Починаючи бесіду з представником ЗМІ, працівникові варто представитися, назвавши свої прізвище і посаду, з’ясувати мету телефонного дзвінка і предмет майбутньої бесіди. При спілкуванні з представником ЗМІ співробітник Товариства дотримується норм етики і поведінки з тим, щоб дати можливість в очах журналіста виглядати професіоналом і знавцем своєї справи. Працівник повинен грамотно представити офіційну інформацію про Товариство і забезпечити нормальні взаємини зі співрозмовником. При цьому працівник повинен твердо і впевнено захищати інтереси Товариства. Він не повинен торкатися і критикувати діяльність конкурентів і вищестоящі керівні і контролюючі органи.
Працівник повинен розуміти і завжди пам’ятати, що будь-яка, висловлена ним інформація, точка зору, насамперед, співвідноситься із самим Товариством.
У випадку, якщо бесіда стосується спірної інформації про товариство, перекрученої, непідтвердженої керівництвом Товариства інформації або конфіденційних питань — працівник зобов’язаний чемно вибачитися перед представником ЗМІ, не вступаючи в суперечку, делікатно порекомендувати звернутися в Прес-службу Товариства. У випадку, якщо працівник не впевнений у своїй компетентності щодо конкретного питання представника ЗМІ, він домовляється про точну дату надання перевіреної, коректної й офіційної інформації з викладеного запиту, за підписом керівництва підприємства…”
За нашою інформацією, керівники структурних підрозділів подали свої зауваження та пропозиції щодо доопрацювання Корпоративного кодексу, зауваживши, до речі, і ті огріхи, які побачили „Вікна”. Віримо, що є надія на те, що автори Корпоративного кодексу врахуються зауваження і дослухають просто до здорового глузду.