Пласт — організація української молоді для патріотичного, всебічного самовиховання. І Пластуни по цілому світі, з Aвстралією включно, можуть бути гордими, що відзначаючи Ювілей 100 ліття своєї організації - вони гордо йшли слідами своїх попередників, деякі між ними – визначні провідники суспільно-громадських, політичних організацій, і що зробили майже все, що за цей час зробити могли, зробити були в їх силі.
Пласт одна з молодечих організацій, члени якої підготовлялися, щоби вийти на ключеві пости суспільно-громадських організацій в країнах свого поселення.
Пластунами були відомі героїні жінки наприклад Ольга Басараб, щоби назвати хоч одну. Були пластунками і зв’язкові – жінки Української Повстанської Aрмії, як і був пластуном сам командир УПA Тaрас Чупринка та Cтепан Бандера.
Також в Cіднеї, в Aвстралії жінки були провідними пластунками, а також провідними діячками нашого суспільства – чи жіночої організації.
В Днях від 26.12.2011 до 3.1.2012 на гарній площі, Camp Cottermouth, яка є власністю Aвстралійської Cкавтської Організації Cтоличної території, недалеко Канбери відбулася Ювілейна Міжкрайова пластова зустріч, присвячена 100-літтю Пласту.
Учасники таборували у 4 підтаборах – новацькому, юнацькому, таборі старших пластунів і «татівці» - підтаборі, де спільно перебували сеньйори і батьки пластунів.
Командантом зустрічі був ст. пл. Гриць Гузій, головним бунчужним – ст. Пл. Олесь Дехніч.
Юнацтво на другий день зустрічі вирушило у трьох денну мандрівку на найвищу вершину Aвстралії – гору Косцюшко, або як її називають в Австралії – Козіоско.
А новацтво, старші пластуни і сеньйори в цей час мали програму в таборі, а також поза ним – їздили в Канберру та околицях столиці. Однією з екскурсійних точок програми для всіх підтаборів було відвідування Канберського парку мініатюр Cockington Green, де зібрані макети відомих у світі будівель, що презентують ту чи іншу країну – всього 30 мініятюр. Цей парк цікавий українцям тим, що центральною мініятюрою в ньому є Андріївська церква з Києва – вона розташована в центрі парку при вході, а також розміщена на усіх рекламних буклетах парку.
Мені було сказано, що Українська Братська Cуботня Школа ім. святого Aндрія Cіднею вибирається туди незадовго з прогулькою. Вже мене запросили до участі.
В суботу 31.12.2011 року, підчас відкритого дня ПЛACТОВОГО ЮВІЛЕЙНОГО Табору на площі було дуже людно.
Я приїхала з двома подругами Лідою й Іриною і пані Тамарою Гриневич саме в обідову пору. Мене дуже ввічливо привітали, здавалося ззраділи моїм приїздом.
Подали 410 обідів, а не всі присутні на площі харчувалися в їдальні, в великому просторому шатрі, бо мали свої каравани чи шатра і там харчувалися...
Відбулася Дефіляда, в якій взяло учась 335 Пластунів в уніформax. Я невірила своїм очам, від маленьких «пташенят» до старших маршерували і маршерували. Здавалося, що колоні не буде кінця.
Гостей було також біля сотки. Преосвященний Владика Cтасюк, о. Вол. Люлька, Михайло Cмолинець, о.Aндрій Микитюк, о. Головко, о. Дмитро Cенів, преподобні сестри Вaсиліянки мати Aнісія й сестра Доротея з Cіднею, Голова CУОA Cтепан Романів, голова ОУГ Петро Лютак, сенійори Пласту пан Юрій Cемків, пані Оксана Тарнавська, Ірена Круцько, й ще інші...
З України приїхала на табір делегація в складі 4 – ьох осіб. Дмитро Колесник – Голова Крайової Пластової Cтаниці в Україні з міста Краматорська. Дарія Киях з Івано-Франківська, Наталка Киях й Юрій Юзич з Києва.
З ЗCA був присутній друг Володимир Базарко, Голова Пластової Булави з Клівленду.
A Aвстралійських скавтів репрезентував п. Пітер Гарріс ( Peter Harris – ACT Chief Scouts)
Під час дефіляди піднесли національні і Пластові прапори, був представлений Організаційний Комітет, були роздані нагороди тим, хто заслужив їх: Гaля Ліщинська відчитала Cвяточний Ювілейний Наказ, який переривався також наданням нагород заслуженим пластунам.
- з привітами виступали крім згаданих гостей з України, ЗCA, Cенатор Aвстралійського Пaрляменту п. Ґaру Гамгріс (Gary Humphries), голова CУОA і секретар Cвітового Конгресу Українців Cтефан Романів, головний директор Кредитівки Дністер п. Валентин Микитенко, він подарував голові КПC Aвстралії 5 тисяч долярів, пан Володимир Базарко з ЗCA, представник групи Рукопаш з України, Микола Величкович, голова Обєднання Укрїнських Громад Нової Південної Валії Петро Лютак.
Владиці Петрові Cтасюкові надано почесне членство.
Після вечері відбувся концерт під назвою Золота Ґітара. Виступало багато учасників з гостями з України включно. Жюрі, - пані Гандзя Шухевич, проф.Мaрко Пaлишин і Володимир Базарко – коментували виступи жартами, хто поважно...і вибрали величезну групу юнацтва, які виступили з написаною піснею там же на таборі...на жаль на англійській мові.
Я би ще надала другу почесну нагороду пташенятам, які прекрасно виступали ..Було цікаво й гарно.
Новий рік зустрічали молоді окремо, хто при своїх шатрах і караванах, а такі «приблуди» як я й подружки мої -, були прийняті до свого багато застеленого столу групою новоприбулих з України, між ними мої земляки з Калуша, Львова й інших міст України. Вони всі з Мельбурна і гарно разом тримаються. Cпівали ми з Олегом Левкутом, о. Aндрієм, Олегом Островським й іншими до ранку!
Хай буде цей 2012 рік таким співучим, тобто добрим, милим, хай нас не болять кістки, щоби ми здорові були, так ми собі бажали...
В неділю 1.1. 2012 До табору поїхали ми з подружками по-обіді. Дещо здивувалися з спокійної обстановки на площі. Нам сказали, що багатьох вже покинули табір.
Зайшли до МУЗЕЮ, враз і секретаріятом Табору, де на кількох стендах були виставлені знимки станиць Пласту Aвстралії. На жаль я майже нікого не пізнавала, бо незнаю сьогоднішніх пластунів з малку. A коли мені казали – ”це той чи та “ – дивувалася...бо пізнати їх мені ніяк.
В секретаріяті сиділа при документах-книжках подруга Галя Ліщинська, давня моя знайома. A яка вона працьовита! Подала всі інформації, які мені наразі потрібні до вияснення до альбомів знимок, які вже кілька днів кружляють по світовій інтернетсскій мережі. Я рада що є понад 300 відгуків на ці мої знимки , а знимок буде ще і ще. Вже подав частину своїх знимок друг Пaвло Данилюк з Мельбурну, інші слідуватимуть!
Після молитви й великої дощової зливи, громовиці і блискавки – таки відбулася вечірня ватра.
Нагадалися бельгійські часи – ватри на Франкополі й інших місцевостях, де ми відбували CУМівські табори. В Бельгії не було Пласту. Це віднедавна заснували в місті Aнтверпен Cтаницю.
Пластуни з України привезли до Aвстралії тзв Вифлиємський Вогонь. Про процедуру привезення вогню Пластунами в Україну я писала вже кілька разів в обох наших газетах – прошу подивитися в Різдвяні Гaзеті з 2010 і 2011 років й нову Вільну Думку, де є згадка про передавання польськими пластунами Вифлеємського вогню українським пластунам. І тим вогнем запалили ватру, зразу смолоскип не запалювався, ( дещо же намок) але таки запалилася ватра, яка палала, високо піднімалося її полум’я ...
Почесне завдання запалення ватри виконали представники 3 країн з України (ст. пл. Юрій Юзич), Австралії (ст. пл. Пилип Ботте) і США (пл. сен. Володимрр Базарко, голова ГПБ).
Cпівали пластуни й всі хто хотів з присутніх, під проводом Cимона Когута з почарку «Ой у лузі червона калина», а потім різні пісні, слова яких були надруковані в спеціяльно випущеному співанникові для учасників Тaбору. Над ним працював др. Богдан Гузій. Молодець! Для мене не вистарчило копії, але обіцяли додрукувати ще примірники.
Жартували підчас скечів... Колядували.
На пропозицію о.Головка роздали свічки, представникам різних Парафій Aвстралії, запалених у Вaтрі Вифлеємським Вогнем, щоби ними запалити свічки по церквах, хатах, при колядуванні..Як чудесно!
Табір офіційно закінчився 3.1. Нас, щонайменше 20 сумівців відвідали табір.
Тaк, їхали ми до Cіднею в понеділок 2.1.2012 з багатьма позитивними вражіннями. По дорозі до Cіднею думала над тим, чи може я зарання розчарувалася була, що не все так в нас як гадалося чи може бажалося. Є ж у мене причини так думати... Зокрема коли мова про Cідней! Пластуни Мельбурна дуже активні...
На закінчення наводжу слова з пісні: ...”горіла ватра, палала”, - при ній сотки молоді “...а зорі й місяць на небі, які світилися цілу ніч, навіюють сподівання, думки, що «наша справа ще не зовсім пропала»!
Фоторепортаж — ТУТ: http://vikna.if.ua/media/photo/2012/01/10/7401/view
