Два роки тому у Калуші було використано досить велику суму на капітальний ремонт доріг: приблизно 12 млн. гривень (кошти, які були профінансовані). З них КП “Калушавтодор” отримав 1 млн. 889 тис. гривень за поточний ремонт 61-ї дороги, доріг житлових масивів Хотіня та Загір’я та вул. Каракая. Решту між собою “розділили” приватні фірми. Найбільший коефіцієнт корисної дії в освоєнні бюджетних грошей — у львівської фірми ТОВ “Будімекс Автодор”. Підприємство відремонтувало вулиці Долинську, Винниченка, Шевченка, Франка, Січинського та проспект Лесі Українки на загальну суму майже 5,3 млн. гривень. Упритул до нього — фірма НВПП “Комбі”, яка належить депутату міської ради від НРУ Роману Бігуну — приблизно 4 млн. гривень за ремонт вулиць Євшана, Грушевського, Пушкіна, Глібова, Сагайдачного.
Загалом, за два попередніх роки НВПП “Комбі” майже зрівнялося в освоєнні коштів із львівською фірмою й отримало майже 5 млн. гривень, ремонтуючи калуські дороги і тротуари. А КП “Калушавтодор” — 3 млн. 328 тис. гривень, провівши поточний ремонт 61-ї вулиці у 2010 році та 31-ї — торік, капітальний ремонт кількох вулиць та відновлюючи тротуари. Крім того, комунальне підприємство відповідає за утримання доріг: упродовж двох років комунальники отримали майже 1,2 млн. гривень на зимове утримання доріг та придбання сумішей для посипання доріг. До ремонту доріг було задіяно і багато інших підприємств. Проте, питання полягає в іншому: чому міська влада не зацікавлена у розвитку власного комунального підприємства? Адже, освоюючи потужні бюджетні гроші, КП могло б отримати не тільки розвиток і бути самоокупним, але і заробляти для бюджету та економити громадські кошти.
Проте, поки що КП “Калушавтодор” не може бути повноцінним конкурентом на ринку цих послуг, бо не володіє відповідною матеріально-технічною базою: технікою та асфальтним заводом.
Асфальтний завод — не вигідний
У січні 2004 року міська рада прийняла рішення про ліквідацію комунального підприємства “Дорожник” і передачу в оренду всієї техніки приватному підприємству “Пімет”. Уже за два роки нова міська влада прийняла рішення створити КП “Калушавтодор” для того, щоб забезпечити будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт доріг комунальної власності міста. “Калушавтодор” — аналог ліквідованого “Дорожника”. Проте, якщо “Дорожник” володів потужним технічним господарством, то “Калушавтодор” розпочав практично з “нуля”. Попри те, згідно із рішенням міської ради від грудня 2007 року, новоствореному комунальному підприємству передали на баланс все дорожньо-мостове господарство міста. Приватнику ж залишилася вся матеріально-технічна база. Тож, маючи власний асфальтний завод, місто змушене було закуповувати асфальт у приватних фірм, — у тому числі — й у ПП “Пімет”, яке цей завод орендувало. Дорожники ж із нетерпінням очікували, коли завершиться договір оренди і вони отримають такий очікуваний асфальтний завод, що дозволить їм стати більш конкурентоздатними.
Між тим, у 2009 році депутати міської ради погоджують “Пімету” викуп майна. У тому числі місто продає й асфальтну установку. За словами міського голови Ігоря Насалика, майно, яке приватник повернув з оренди, у такому стані, що відновити його неможливо. Легше — продати і купити нову асфальтну установку. Як варіант — взяти у лізинг. Вартість обладнання — близько півмільйона гривень. До слова, згідно зі звітом ПП за 2009 рік, стан асфальтозмішувальної установки визнано задовільним. Міський голова також озвучив ідею створити на базі КП “Калушавтодор”спільне підприємство, у якому інвестор отримає не менше, як 50-відсоткову частку. За ідеєю, новостворене підприємство одноосібно освоюватиме кошти, виділені з міського бюджету на будівництво та ремонт доріг, і, водночас, інвестуватиме у технічний розвиток. “Для чого ми повинні платити приватним, а то і взагалі не калуським фірмам, якщо ми можемо створити своє комунальне підприємство”, — аргументував тоді міський голова.
Між тим, досі у місті не були реалізовані плани щодо створення СП, міська влада вже забула про асфальтний завод та не дає розвитку своєму КП. Хоча, за словами директора КП “Калушавтодор” Миколи Барченка, купувати сьогодні асфальтний завод уже нерентабельно. Тим більше, що сума у півмільйона гривень була актуальна 3 роки тому і стосувалася б/у майна.
— Асфальтний завод — це не все. Потрібні ще бітумні ями, під’їзна колія, — стверджує Микола Барченко. — Колись у нас була колія, якою проходило 7 вагонів. Проте, асфальтний завод проданий, тож, не залишилося і колії. Сама тільки колія коштує близько 2 млн. гривень. Плюс — витрати на асфальтний завод та бітумні ями. Проте і це — ще не все. Адже потрібні асфальтоукладчик, потужні катки, тягач. У нас зараз є маленькі катки. Підприємство, в основному, займається поточними ремонтами та утриманням доріг. А є потужні мобільні фірми, у яких — багатотонна техніка.
Зараз КП “Калушавтодор” купує асфальт в Івано-Франківську, Долині та Львові.
— У теперішній час ставити асфальтний завод нерентабельно. Наприклад, Івано-Франківський завод може забезпечити продуктом усю область. У Чернівцях завод виробляє 200 тонн асфальту на годину (для асфальтування 100 кв. метрів дороги товщиною 5 см потрібно 12 тонн асфальту). Але немає великих ринків збуту.
Директор комунального підприємства стверджує, що 10 млн. гривень до статутного фонду підприємства на початок вистачило б для того, щоб дати комунальникам поштовх.
Поки що комунальникам дали тільки 2% від цієї суми. Згідно із останнім рішенням сесії міської ради, статутний фонд КП “Калушавтодор” поповнився на 200 тис. гривень. Міський голова Ігор Насалик не заперечує, що для того, щоб стати конкурентоспроможним, підприємству потрібна техніка. Однак, очільник міста бачить позитив уже у тому, що новостворені комунальні підприємства не є збитковими.
— Асфальтний завод коштує півмільйона євро, — повідомив у коментарі “Вікнам” Ігор Насалик. — Нормальний асфальтоукладчик — приблизно 2,5 млн. гривень. Це — значні суми. “Калушавтодор” зараз також виконує ремонти доріг і не є збитковим. Взагалі, всі комунальні підприємства, які були створені при мені, нормально працюють і не є збитковими. Інше питання — капітальний ремонт доріг і якість самих робіт. Був навіть такий випадок, коли я просив “Комбі”, щоб він у нас робив, а він ішов на “ЛУКОР”. Нам навіть довелося “тягнути” фірму з іншого району. Проте, якщо взяти львівську фірму (очевидно — “Будімекс Автодор”. — Авт.), то якість виконання робіт у них дуже висока. Навіть не порівняти із тим, як роблять калуські підприємства.
За кошти, якими поповнився статутний фонд калуського дорожнього підприємства, за словами міського голови, закуплять деяку техніку. Звісно, це поліпшить матеріальну базу КП, але — не кардинально. Якби кілька років тому місто придбало (чи взяло у лізинг) асфальтний завод, або хоча б не продало старий, знищивши і всю базу до нього, то, можливо, зараз би йшлося про зовсім інший рівень “Калушавтодору”. А так міська влада, хоча і тримає комунальне підприємство “на плаву”, проте, на передову не допускає.
