Міське телебачення не зникне з екранів калушан Державна студія “Калуське міське телебачення” претендувало на виділення частот для ведення цифрового мовлення. Хоча, у конкурсі на виділення частот у серпні минулого року — не перемогло. Однак, поразка у першому конкурсі не означає, що ДС “Калуське міське телебачення” з 2015-м роком припинить свою діяльність. Концепцію на майбутнє телевізійники представили у Програмі розвитку Калуського міського телебачення на 2012-2015 роки. Для впровадження програми проект має пройти обговорення у комісіях міської ради з питань гуманітарної роботи, соціального захисту та молодіжної політики та з питань соціально-економічного розвитку, планування бюджету і фінансів. Зрештою, програму має підтримати і депутатський корпус Калуської міської ради. Однак, наразі програма — вихід зі становища. І, — у порівнянні з програмами упровадження цифрової ефірної мережі мовлення, — недорога. Більше того, як стверджують телевізійники, вони не мають наміру зупиняти мовлення в аналоговому форматі, допоки не завершиться термін дії ліцензії. А це — грудень 2016 року.
Телевізійний андеграунд
Цифрове мовлення відрізняється способом “транспортування” сигналу, і може бути ефірним, супутниковим, кабельним чи передаватися інтернет-каналом. Тобто, це — шлях, який має подолати телевізійний продукт від виробника. У нашому випадку — від студії ДС “Калуське міське телебачення” безпосередньо до споживача інформації. Наразі, у більшості випадків телеглядачі отримують ефірний аналоговий продукт.
У перспективі телебачення передаватимуть у цифровому ефірному сигналі. Однак, концепція “КМТ”має кардинально інший напрямок. При тому, що суттєво не зміниться алгоритм роботи творчого персоналу телебачення, воно, як передбачає Програма розвитку Калуського міського телебачення на 2012-2015 роки, стане доступним виключно у мережах кабельного телебачення та у мережі Інтернет. Що стосується якості, то і “кабельне” “КМТ”, й обласні мовники, які виходитимуть у “цифрі”, фактично, не відрізнятимуться за якістю.
— Якість передачі аналогового сигналу наразі часто бажає бути кращою. Якісні характеристики під час передачі аналогового сигналу, переважно, погіршуються. З’являються так звані “шуми”, які і погіршують якість прийому телевізійного сигналу, а, отже, картинка на екрані часто не тішить. Однак, і цифровий ефірний сигнал, і сигнал кабельної мережі, фактично, виключають шуми і погіршення якості зображення і звуку. Тому якість цифрового ефірного і кабельного телебачення — однакова, — переконує директор ДС “Калуське міське телебачення” Віталій Крохта. — Проте, аналоговий сигнал не може забезпечити належну якість зображення на таких телевізорах. Однак, із усіх каналів, які отримали ліцензії на використання цифрових ефірних частот, тільки кілька столичних телеканалів задекларували готовність забезпечувати якість HD. Забезпечувати таку якість зображення — не по кишені, практично, всім місцевим мовникам.
З іншого боку, реорганізація, технічне оновлення і переоснащення дозволить міському телебаченню і надалі претендувати на отримання цифрових ефірних частот на додаткових конкурсах. Адже на сьогодні розподілені ще не всі частоти, які може забезпечувати збудована по всій України мережа цифрових ретрансляторів. Відтак, упровадження програми дозволить і не втратити свого глядача, і, водночас, готуватися до переходу у цифровий формат, який, сподіваються телевізійники, таки буде запроваджений.
Програма, зокрема, передбачає перехід телебачення в кабельні мережі та в Інтернет, а також — переформатування місцевого телемовника у регіонального. Це, зокрема, передбачає створення кореспондентських пунктів в основних районах області з тим, щоб зробити наголос на регіонах області.
— Наразі сегмент телеринку, який робить наголос на обласних новинах, є повістю заповненим. Як не дивно, на обласних телеканалах основний наголос робиться на подіях в обласному центрі, тоді, коли висвітлення подій у всій області залишає бажати кращого. Можливо, це зумовлене тим, що у них немає кореспондентів на місцях. У цих умовах централізації ми хочемо “поставити” на децентралізацію. Тобто, стати і справді регіональним мовником, якого цікаво було б послухати в обласному центрі і в містах обласного підпорядкування, і мешканцям районів, і міст області. Тут, думаю, нам буде легше працювати, адже “Калуське міське телебачення” незмінно буде розташоване у Калуші, і ми будемо безпосередньо відчувати всі тенденції і проблеми регіонів: Долини, Надвірни, Рожнятова, Галича та інших, — переконаний Віталій Крохта.
24 години — 7 днів на тиждень
Наразі завдання №1 для телевізійників — запровадження цілодобового мовлення. Для цього замало як технічних, так і людських ресурсів, а також — змістового наповнення ефіру.
Цілодобове оновлення для невеликих телестудій ускладнене і тим, що 100% ефірного часу має бути заповнене власним або придбаним продуктом. Разом із тим, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України відмовилася від практики надання одних частот для двох телекомпаній, з тим, щоб вони пізніше ділили ефірний час.
24 години мовлення, здавалося б, є непосильними для “КМТ”, на якому наразі працює 15 осіб. Проте, за два етапи заплановано створити мережу кореспондентських пунктів в усій області.
У проекті Програми, розмішеному на офіційному Інтернет-сайті Калуської міської ради, передбачено “доставити” сигнал і створити кореспондентські пункти, зокрема, в Івано-Франківську, Богородчанах, Долині, Бурштині, Галичі та Надвірні. Уже — до червня 2012 року. На другому етапі будівництва телевізійної мережі КМТ охопить Коломию, Косів, Рожнятів, Городенку, Тисменицю та інші.
— Насамперед, плануємо як пілотний проект, — створення такого кореспондентського пункту у Долині. Там ми вже встигли підшукати кваліфікованих людей і укласти угоду про попередні наміри із міською і районною владою. Щодо решти, то, це звісно, за потреби, можна досягти за домовленостями. Що стосується приміщення, де працюватимуть ці люди, то, приміром, його можна знайти за сприяння органів місцевого самоврядування, уклавши угоду на висвітлення їхньої діяльності. Разом із тим, провайдери кабельних мереж можуть посприяти у доступі до мережі Інтернет та інших технічних можливостях, — сподівається Віталій Крохта. — Тим часом, ми уже маємо домовленості на трансляцію у кабельних мережах із усіма провайдерами, які забезпечують кабельне телебачення області, крім одного. Проблема полягає, радше, у тому, що не кожен район області має систему кабельного телебачення. Воно відсутнє, до прикладу, на Рожнятівщині.
Разом із тим, українські реалії показують, що навіть для першого кроку, тобто, для переходу на цілодобове мовлення, наразі є чимало перешкод. Головна з яких — кошти. Проект програми до кінця року передбачає майже 180 тис. гривень, плюс — дотація із міського бюджету, яка для ДС “КМТ” становить цьогоріч майже 600 тис. гривень. Рекордні кошти підуть, в основному, на технічне переоснащення студій. Уже сьогодні телевізійникам катастрофічно не вистачає обладнання. Необхідно обладнати хоча б дві студії, забезпечити технічні можливості для цілодобової роботи і реалізації творчих ідей. Разом із тим, передачі можна зробити максимально наближеними до кожного регіону. Тож, уже найближчим часом на телестудії розпочнеться технічне переоснащення.
За крок до “цифри”
Переходячи у кабельну мережу, телебачення може втратити великий сегмент глядачів. Зокрема, мешканців приватних мікрорайонів і віддалених сіл, які не мають кабельної мережі, і людей похилого віку, які не є користувачами Інтернету. Хоча, разом із упровадженням цифрового телебачення, виникла чимала колізія. І — не тільки у калуських телевізійників. Із 2015 року, за офіційними повідомленнями, на території України буде відімкнене аналогове ефірне мовлення. Разом із тим, ДС “КМТ” має ліцензію на ведення такого мовлення до грудня 2016 року. Як — і чимало телекомпаній України. Тут, за словами Віталія Крохти, йдеться про невиконання умов договору саме з боку держави.
— Нещодавно представники “КМТ” мали нагоду відвідати семінар, організований Єврокомісією спільно з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення України. За роз’ясненнями, які дали європейські фахівці, у такому випадку саме держава має забезпечити можливості для роботи телекомпаній, термін ліцензії на ведення аналогового ефірного мовлення яких закінчується вже після запровадження цифрового мовлення. Тож, якими будуть ці можливості, наразі сказати важко. Однак, ми не маємо наміру зупиняти мовлення в аналоговому форматі, допоки не завершиться термін дії ліцензії на ведення ефірного аналогового мовлення. А це — грудень 2016 року, — запевнив директор ДС “Калуське міське телебачення”.
Разом із тим, калуські телевізійники переконані: програма ніяк не заважатиме упровадженню цифрового ефірного телебачення. Із 64 каналів, які для України передбачені міжнародною угодою “Женева-2006”, наразі розподілено рівно половину. Решта каналів — вільна, але рано чи пізно буде розподілена. І, як тільки запропонують покриття підходящого регіону, Калуське міське телебачення буде претендувати у конкурсі на виділення частот. Разом із тим, запровадження програми підвищить конкурентоздатність міського телебачення порівняно з іншими телекомпаніями. Більше того, у разі, коли телебачення таки отримає частоти, воно буде абсолютного готовим до моментального переходу на таке мовлення.
— Програма, яку ми запропонували до розгляду, — реальний альтернативний вихід із ситуації. Якщо ми поки що не можемо вести мовлення у цифровому ефірному форматі, варто шукати вихід. Не закриватися ж нам після 2015 року, — апелює Віталій Крохта.
Із іншого боку, не варто кидатися і на цифрове телебачення. У Європі, за словами іноземних колег, воно давно вже не просто не є новинкою, а має сильного конкурента — Інтернет. Чимало з каналів відмовляються від використання цифрового сигналу, і працюють у режимі он-лайн.