Зустріч організували брати-фарнцисканці та присвятили її рокові віри. До невеличкого селища кілька днів перед святом сотні кілометрів пішки йшли молоді паломники. Із великими рюкзаками на плечах та з молитвою на устах. Піші паломництва Миру і поєднання. цього року вирушили зі Снятина, Заболотова, Івано-Франківська, Києва, Львова та з Тернополя. Хтось приходить в Більшівці вже кілька років, хтось тут познайомився, одружився і навіть дітей народив. У кожного паломника своя історія, свій шлях до віри і до Бога. Цим вони діляться з іншими.
«Кілька волонтерів приїхали з Польщі, від фундації «Брат сонця». Вони приїхали трохи раніше та прибирали, готували їжу і допомагали в організації і прийомі паломників,—говорить настоятель більшівецького костелу Гжегож Цимбала.— Молоді люди із різних міст сусідньої країни та до цього касу навіть не були знайомі, але відгукнулися на інтернет-заклик братів-францисканців з Кракова та прибули до Більшівців».
Польська молодь почуває себе, як вдома, хоча багато з волонтерів ніколи не були в Україні. «Тут дуже привітні та відверті люди, чудова атмосфера, думаю, що повернуся сюди разом зі своїми друзями, аби побачити більше Україну, аби познайомитися із цікавими ровесниками, — мовить волонтерка Сильвія.
Девізом цієї зустрічі є такі слова: «Віриш? Ти не сам». Аби наочно показати це гасло, в костелі вивісили символічну картину із…рук. Усі — сині, а одна — червоного кольору. Це може бути долонька кожного, хто прагне до Бога, хто кричить серед натовпу, серед цього важкого життя: «Я тут, почуй мене, Господи!», — розповідає отець Гжегож Цимбала. А Поважними гостями на зустрічі були архієпископ та митрополит Львівський Мєчислав Мокшицький, єпископ із польського міста Сосновєц Гжегож Кашак, ректор університету Івана-Павла ІІ з Кракова Владислав Зузяк. «Вони раділи, що молодь має живу віру, ентузіазм, бажання щось змінити, що не бояться свідчити про свої особисті зустрічі з Богом, адже це дуже важливо для інших. Бо маємо багато знань, наприклад добре знаємо хто такий Бог, хто Христос, але це ще нічого не означає, бо коли немає особистого сприйняття Ісуса в житті кожного, то що варті такі знання? І цими переживаннями треба ділитися з родичами, знайомими і не зовсім людьми», — додає брат-фрнцисканець Павло Одуй зі Львова.
А на недільні урочистості прибула Консул Генконсульства Республіки Польща у Львові Лідія Аньоловська з родиною, начальник івано-франківського обласного відділу у справах релігій Тетяна Лапка, представники Львувека Шльонського міста-побратима Галича, і районної влади. До костелу прийшло понад 300 людей. «Перебуваючи у храмі, мене зачарувала старовинна архітектура, але найбільше та атмосфера добра, миру і поєднання людей різних конфесій, різних національностей, — говорить Консул Лідія Аньоловська. — Адже ще здавна на цих землях мирно сусідили, зустрічалися та разом святкували, допомагали одні одним поляки, українці, євреї, вірмени, німці. Це була Європа і мініатюрі. І відрадно, що вона вже давно є в Більшівцях, а ще коли над усім цим витає дух віри і любові».
Після Літургії багато священиків парафіян пройшлися з процесією через селище. Колись їх зустрічали інші християнські конфесії, із якими парафіяни костелу могли разом молитися. І хоча зараз ще такого із певних причин немає, проте багато місцевих жителів і гостей селища вийшли, аби привітати римо-католицьку процесію.
Згодом був християнський концерт, бесіди у невеличких молодіжних групах. Чудовою традицією, яку цього року започаткували в Більшівцях, стало благословення малих дітей, які народилися завдяки молитвами у цьому храмі. Зробив це священик-францисканець помічник настоятеля францисканців з Кракова Броніслав Ставоровскі. Таких немовлят наразі є двоє, наступного року має бути значно більше, адже отець Броніслав благословив багато молодих подружніх пар.
