На «тихому» полюванні прикарпатця вполював… ведмідь

Восени у гори виїжджають і чимало калушан. У пошуках грибів заходять доволі далеко. Верховинський і Косівський райони — рай для бувалих туристів і грибників-«професіоналів». Саме там можна зустріти ведмедя. Кажуть, що зустріч, за умов грамотної поведінки, не принесе загрози. Але вже утретє за два місяці від ведмежих лап у Карпатах потерпають люди.
Переглядів: 1694
Зустріти ведмедя у лісі — не "подаруночок". Фото із сайту tsn.ua

На щастя, потерпілих серед калушан немає. Усі троє — місцеві мешканці, які чудово знають гори і не бояться відійти далеко у ліс. Ведмеді нападали зовсім недалеко — за кількасот метрів від населеного пункту. І, якщо два попередні випадки обійшлись «малою» кров’ю, то цього разу маємо важкий випадок.

У неділю у реанімаційне відділення Косівської районної лікарні привезли мешканця села Уторопи Косівського району. У чоловіка — перелом щелепи, вибране око, та пошматоване обличчя.

Чоловік пішов до лісу за грибами. Не відійшов і п’ятисот метрів від дому як потрапив до лап хижака. Чоловік поводився дуже мужньо і навіть побував чинити опір, відбиваючись від дикої тварини маленьким ножичком для грибів. Коли тварина віддалилась, чоловік почав кликати на допомогу, повідомляє інетрнет-видання pravda.if.ua.

— На своєму житті я дуже багато бачив. Навіть і під час бойових дій в Афганістані, були моменти всякі, ну такого я не бачив у плані того, що зробив ведмідь з жителем Косівського району із обширними ранами, кусаними і дефектом лицевої частини кісток черепа, відкритим перелом правого передпліччя, — прокоментував головний лікар Косівської районної лікарні Іван Фазан.

Сільський голова Утороп стверджує: трагедія шокувала всіх мешканців села. Досі зустріч і ведмедями описували тільки на словах.

— Наскільки пригадую, це перший випадок нападу ведмедя на людину у нашому селі. Досі траплялося, що люди розповідали про зустрічі ведмедів у горах. Пригадую, що минулого літа таких випадків було два. Одного разу молодий чоловік пішов до лісу із дитиною. Побачив ведмедя. Проте, тварина його не чіпала. Не траплялося і такого, щоб ведмедів бачили безпосередньо біля людських хат. Хоча, час від часу, розповідають, що біля селянських господарств бачили сліди — після дощу, — розповів «Вікнам» сільський голова Утороп Олег Ніжевський. — Мешканці нашого села, практично, щодня ходять до лісу. Вочевидь, за грибами у неділю вранці подався і потерпілий мешканець. Безпосередньо біля лісу випасають і худобу. Тож, якщо ведмідь був би агресивним чи головним, то, думаю, нападав би, у першу чергу на худобу. Хоча, і таких випадків не пригадую. Тож, на моє переконання, ведмідь міг напасти на мешканця або від ефекту несподіванки (причому, як для ведмедя, так і для людини). Або ж могло таке бути, що ведмідь здобув тушу якоїсь тварини, прикопав її з надією запастись харчем. А чоловік чисто випадково натрапив на те місце. І ведмідь міг накинутися на нього, щоб захистити здобич. Наразі від звістки усе село — шоковане. Старші люди кажуть, що, якщо одного разу ведмідь уже спробував людської крові, то — втрачає страх перед людиною і стає агресивним стосовно неї. Тож, ми будемо звертатися у відповідні служби і розглядати можливість знешкодження ведмедя. Хоча, і тут можуть виникнути труднощі, бо ліси на території сільради входять до природоохоронного парку, тож, полювання тут заборонене.

Не надто вірить перетворення ведмедя після людської крові голова Калуського осередку мисливців і рибалок Василь Фединяк. На переконання мисливця, якщо людина не втручається у природу, то природа живе у гармонії із людиною.

— Я вважаю, що ведмідь просто так не може накинутися на людину. Перед тим його треба навмисне чи ненавмисне потривожити, потурбувати. Першим ведмідь не нападе на людину безпідставно. Бо ж, якщо б він був першочергово налаштований проти людини, то регулярно полював би на людину. Тим паче, що у цю пору року ведмеді — не голодні. Більше того, вони запасають вагу на зиму. Ці тварини — всеїдні. Вони можуть їсти як м’ясо, так і рослинну їжу. А зараз у лісі багато ягід: малина, ожина. Це — чудова їжа для ведмедів. Це ж — не вовк, який без м’яса із голоду вмирає! — запевнив «Вікна» Василь Фединяк. — Я не вірю у забобони стосовно того, що, раз спробувавши людську кров, ведмідь стає агресивним щодо людини. Особисто я не знешкоджував би цього ведмедя.  Хоча, серед мисливців ведмідь — дуже солідна здобич. Особисто я ніколи не стикався із ведмедями. Хоча, із літератури знаю, що ця тварина — доволі хитра. Наприклад, вона може, буквально, ходити позаду мисливця у лісі. Зайве й казати, що вона — дуже небезпечна. Одним ударом лапи ведмідь може відірвати голову. Є такий жарт, що від ведмедя добре відбиватися мокрими штанами.

Якщо серйозно, то, якщо вже зустріли у лісі ведмедя, намагайтеся не турбувати тварину і повільно йдіть назад (не розвертаючись). У жодному випадку не можна бігти. Це може спонукати тварину, і вона поженеться за вами (ведмеді бігають набагато скоріше за людей).

Не варто також дивитися ведмедю в очі. Якщо немає змоги втекти, слід виявити акторські дані. Необхідно повільно впасти на землю і прикинутися мертвим. При цьому можна чимось накритися. Підійшовши, ведмідь може порухати вас лапою або зубами і потом відійти, радить у своєму блозі турист Сергій Матвієнко .

Часто зі страху зустрічі з хижаком люди вилазять на дерево. Слід пам’ятати, що ведмеді лазять по деревах ліпше, ніж люди. Тому слід скинути деякі речі на землю, наприклад наплічник або куртку. Це може відвернути увагу тварини і вона порухавши ці речі, може піти. Коли ведмідь почне лізти за вами на дерево, то тут можуть допомогти вогонь та ліхтарик, якими можна його відлякати. Якщо заходи виявилися безрезультатними, і ведмідь таки напав на вас, треба відбиватися. Намагайтеся вдарити палицею тварину у ніс. Це може допомогти відігнати тварину.