Голова клубу "Виноградарі Прикарпаття" Дмитро Семенів свій перший виноград посадив у 1986 році. Фото з clubvp.if.ua Чергове засідання клубу “Виноградарі Прикарпаття”, яке відбулося в Івано-Франківську, за основне питання обрало моніторинг сортів — своєрідне підбиття підсумків виноградного сезону. Із пакунків витягають фантастичні грона винограду. Якщо б пересічній людині сказав, що такий можна виростити просто в Івано-Франківську, то повірив би не кожен. Головне, знати, який сорт і з яким підходом вирощувати. Насправді, виноградарство — це ціла наука. І, попри те, що виплекати сонячне гроно — величезне моральне задоволення, це ще і здоровий, смачний продукт, непідробне вино і навіть — заробіток.
ДОЗВІЛЛЯ БІЛЯ ЛОЗИ
На своєму обійсті у Сівці Войнилівській на Калущині Богдан Стефанюк має більше сотні сортів винограду.
— Виноградарством зацікавився у молоді роки. Але, поки працював, займатися ним не мав часу, адже часто їздив у відрядження. А ось останнім часом вирощую здебільшого — столові сорти. Вони більше годяться для споживання у їжу. Наприклад, дуже смачний сушений кишмиш. Тільки і встигаю дітей відганяти. Зі столового винограду можна робити вино. Але більш придатні для виноробства технічні сорти. Їх я тільки починаю вирощувати, — розповідає ”Вікнам” Богдан Стефанюк. — В Україні “виноградний” пояс — це Запорізька, Дніпропетровська, Луганська, Хмельницька області, ну і, звичайно, Миколаївщина і Крим. І — Закарпаття. Так що Івано-Франківщина мала б, логічно, замкнути цей пояс. То, думаю, що із часом виноградарство у нашій області буде таким же розвиненим, як і на Закарпатті. Тим, паче, що у нас є всі умови для того, щоб вирощувати якісний виноград. Щоправда, багато вологи. З одного боку, без вологи виноград не хоче рости (за винятком кількох технічних сортів). А від надмірної вологи ягоди тріскають. Як кажуть, сад не вирощують. Його — викохують. І виноград треба кохати. Буває, що на лозі — всього одне гроно. А буває і по 15-17 грон. Мій особистий рекорд — гроно Болотнянського вагою у 2 кілограми. А ось на Хмельниччині бачив грона, які мають по 4 кілограми!
Наразі виноград уже збирають. І тільки поодинокі сорти все ще — на лозі. Важливо уберегти виноградну лозу від морозу. Найбільш поширений спосіб — прикрити лозу, попередньо її підготувавши, звичайним шифером. Попередньо грунт варто обробити купоросом — мідним чи залізним. За словами голови клубу “Виноградарі Прикарпаття” Дмитра Семеніва, так виноградна лоза нормально витримує до 20 градусів морозу. Тим паче, коли немає снігу, під шифером вона нормально провітрюється. Якщо на вулиці — поза 30 градусів морозу, варто утеплити її гілками ялини чи листям дерев. Особливо хвалять горіхове листя. А ось загортати лозу, навіть у агроволокно, — не варто: від того вона може “запаритися”.
Прикарпатські виноградарі — учасники численних “смачних” свят
— Те, чи виросте виноград, залежить, у першу чергу, від бажання людини. Є чимало інформації в інтернеті, літературі, можна говорити із досвідченими виноградарями. Важливо, правильно добирати сорти. На Прикарпатті чудово почуваються суперранні, ранні, а також — середні сорти. Проте, не варто садити пізні сорти — вони тут не “дійдуть”. Загалом, розрахувати, чи визріє виноград — не складно. Наприклад, популярний сорт Гарольд дозріває за 95 днів. Це — надранній сорт. Неважко передбачити, що у нас — добре визріє. Є і сорти, які мають 110, 145 діб дозрівання. Тут уже може виникнути питання — чи дозріють, — застерігає Дмитро Семенів. — Цього року погода не дуже посприяла виноградарям. У серпні видалися холодні ночі. А, коли температура опускається нижче 10 градусів тепла, виноград перестає рости і розвиватися. Не вибагливий виноград і щодо грунту. Шкодить йому хіба що надто кислий грунт. Найбільш адекватна кислотність — 5. І — щоб не була сама глина.
Дмитро Семенів на власній ділянці вирощує понад 100 сортів винограду. Цією справою займається вже 13 років. Гордиться рекордним гроном Аркадії у 2,2 кілограми. Цей сорт, каже, можна застосовувати і новачкам, адже він — досить невибагливий і добре плодоносить. Починати вирощувати виноград радить зі старих класичних сортів — Восторг, Аркадія — білі, а темні — Агат Донський, Плевен, Дружба, Гарольд. Технічні виногради для новачків — це Гурзуфський рожевий, Цитронний магарача, Родіна, Медіна.
Хоча, виноградар Богдан Стефанюк стверджує, що нині до послуг виноградарів — незліченна кількість сортів на всі уподобання. Десь із 2000 року у виноградарстві відбувся бум селекції. Світовий лідер — Китай. За ним — Україна і Російська Федерація. Тому обрати сорт — не проблема. Набагато важче — його виростити, обрати систему формування лози, підживлювати і навіть — змайструвати систему поливу. Проте, результат не змусить себе чекати. Наприклад, Богдан Стефанюк за рік продає кількадесят кілограмів винограду.
Зберігають виноград у підвішеному стані. Усе, знову ж таки, залежить від сорту. Сорти Мерцешор і Молдова, які, щоправда, більш придатні для південних широт, можуть зберігатися до березня. Але, окрім смачного десерту, виноград — це ще і чудова сировина для вина, і — не тільки.
До речі, пристойне вино можна знайти й у крамницях. Але ціна за пляшку нормального вина не може бути нижчою за 50 гривень
ДО ТЕМИ
Секрети карпатського сухого
Клуб “Виноградарі Прикарпаття” виділив виноробству окремий “підрозділ”. Адже воно — дуже специфічна гілка виноградарства. В Івано-Франківську можна знайти і хороші винні дегустації, і хороших виноробів-аматорів, навіть — із династії виноробів. Серед них — і куратор секції виноробства клубу Михайло Лучин.
— Виноробством почав займатися із 1983 року. Тоді успадкував від батька великий виноградник. Раніше виноградом і вином займався він сам — із 1971 року, коли наша родина переїхала із Львівщини до Івано-Франківська. За моїми підрахунками, йому — близько 80 років. А, взагалі, виноградна лоза може плодоносити і 200, і 300 років. Наразі переважна більшість мого винограду, як і вина, стара-добра Кадарка. Але починаю освоювати нові сорти. За сезон виготовляю 50 літрів вина. Для мене — непоганий показник. А ось виноградарі Закарпаття із цього, напевне, сміялися б, — каже Михайло Лучин. — Досі зажди виготовляв десертні столові вина. Здавна возив вино на дегустаційні з’їзди, і завжди привозив призи. Проте, останнім часом почав більше вникати у цю тематику, і зрозумів, що увесь світ надає перевагу сухим винам. Тож, тепер більше виготовляю саме сухого вина. Більше того, вірю, що, якщо вживати цей продукт у невеликих кількостях, то він чинить позитивний вплив на організм. Зокрема, мене здивувала статистика, згідно із якою кількість серцево-судинних захворювань у Франції у чотири рази нижча, ніж в Україні. Думаю, що це — тому, що там вживають вино. І, до речі, там вино не прирівняне до сильних алкогольних напоїв. Тому і ставлення до нього — інше.
Наразі у пана Михайла — три сорти вина: Кадарка, Мускат донський і Лівадійський чорний. Каже, що надає перевагу червоному вину. Його виготовляти — легше. Із білим можуть виникнути певні технологічні труднощі.
Працює із вином у власному погребі. Якість вина забезпечує хорошим настроєм, із яким приступає до його розробки.
— На дегустаціях я жартую, що якість вина залежить навіть від характеру жінки винороба. Сам вино смакую, але — тільки на свята. Щоб куштувати його щодня, не вистачає. До речі, пристойне вино можна знайти й у крамницях. Але ціна за пляшку нормального вина не може бути нижчою за 50 гривень. Усе те, що дешевше, швидше за все, із “порошка”, — застерігає Михайло Лучин.
Застереження виноробам-початківцям стосуються хіба що “ізабельних” сортів винограду. Вони містять багато пектину, який у вині може перетворюватися на метиловий спирт. А ось основний показник, за яким визначають придатність винограду для вина — цукристість. Її визначають спеціальним приладом — рефрактометром. Він вимірює кількість цукру у винограді у бріксах. Один брікс рівний 6% спирту у вині. Слід розрахувати вміст цукру так, щоб у вині було 11-12% спирту. Тоді воно буде нормально зберігатися. Тобто, для вина придатні виногради із цукристістю 21-22 брікси.
— Цей рік не дуже придався до вирощування винограду. Далися взнаки холодні ночі у серпні. Хоча, 22 вересня ми провели тестування на цукристість. І ось приблизні результати: Мускат — 27 бріксів, Гарольд — 20, Талісман — 18, кишмиш Юпітер — 21. Мушу визнати: за цукристістю дещо не дотягують до норми. Не посприяла серпнева погода. Хоча, це — столові сорти. А ось технічні сорти продемонстрували досить непогані показники. Дуже добра цукристість у сорту Б’янка — 22 брікси. І сік не окислюється. Також — Розіна. Цукристість — 20 — не надто багато. Але на смак цей виноград — просто чистий цукор. Адже там немає кислоти, — каже Дмитро Семенів.
До речі, цукристий виноград не завжди солодкий на смак. Якщо він містить багато кислоти, він може мати кислий смак. Проте, кислота для виноробства — також небажана. А, якщо виноград на смак — просто сильно солодкий, без яскраво вираженого аромату, його “купажують”, тобто, шляхом додавання соків інших виноградів створюють букет ароматів — купаж. Хоча, винороби легко перебирають досвід іноземних колег. Приміром, за прикладом італійських колег, перед вичавлюванням соку виноград радять трішки підв’ялити, або ж хоча б підсушити. Вино із такого соку має більш насичений смак.
А із жому, розкривають секрети чоловіки, вдається непоганий самогон.