У неділю, 13 жовтня, у районному Будинку культури Калуша відбулася презентація книги Катерини Куйбіди «Піснями скріплюємо волю». До двохтомника увійшли особисті вірші поетеси та твори із її пісенної скарбниці — всього близько двох сотень віршів та пісень. У книгу включені тексти пісень із долученими до текстів наспівами, неопубліковані раніше музично-фольклорні матеріали. Культурний захід було організовано однією із політичних партій і приурочено до дня 71-ї річниці створення УПА, який в Україні відзначають 14 жовтня.
Презентацію провів Василь Куйбіда, голова Народного руху України. Він привіз до Калуша документальний фільм, присвячений творчості його матері — поетеси Катерини Куйбіди, яка прожила 77 років. За свій вік зібрала сотні українських пісень регіону Прикарпаття — Болехівщини, багато із яких сама виконувала, маючи співацький хист. Фільм складається зі світлин, інтерв’ю відомих людей, Катерини та Степана Куйбідів, документів.
13.30. Народний дім. Звучить пісня «Чорнобривців насіяла мати». Швидко збирається повний актовий зал. Голова Братства УПА Степан Петраш передає слово Василю Куйбіді. До участі у заході приєдналися, зокрема, члени Союзу українок, Народного руху, «Свободи», УНА-УНСО, КУНу.
Катерина Куйбіда була депортована до таборів суворого режиму у місті Інта. Її катували, вчинивши провокацію і звинувативши у причетності до УПА.
— Катерина Куйбіда була типовою галичанкою. Типовий для галицьких сімей, на жаль, шлях для галицьких сімей довелося їй пройти, — розповів Василь Куйбіда. — Була обдарованою дитиною. Але не мала змоги закінчити навчання, хоч дуже любила вчитися. У війну хата згоріла. НКВД вбив її батька, вважаючи його харчовим (так називали тих, хто забезпечував партизанів провіантом. — Авт.). Мала тільки чотири класи освіти. Але сама вчилася. Свої університети пройшла у таборах. Сама вивчила польську, литовську, естонську та французьку мови, і перекладала з них. Там познайомилася з колом письменників, якими ми гордимося.
У продемонстрованому фільмі Катерина Куйбіда розповідає про свій полону в’язниці, коли внаслідок катувань їй приходили думки про самогубство. Катерина Куйбіда (тоді ще — Мандрик) побачила видіння, де їй явилася Матір Божа.
— Це була Божа Матір Гошівська, — розповіла Катерина Куйбіда Львівському телебаченню. — Я не могла підняти руку, щоб перехреститися. І тільки, коли побачила Божу Матір Гошівську, змогла зробити знак хреста, а потім — спромоглася встати.
Працював із Катериною Куйбідою і поет та композитор Олесь Дяк, який готував до друку книгу «Антологія краю», куди входила творчість земляків Катерини Куйбіди із Долинщини та Болехівщини.
— Мені запам’яталося із фільму, як гарно пані Катерина розповідала про своє рідне село Сукіль, — ділиться враженнями із «Вікнами» Віра Пілянська, учасник Союзу українок Калуша.
— Був дуже цікавий фільм. Що ж до віршів, то із них видно, що справді Катерина була однією із нас, пройшла такий самий шлях, як і мільйони українців. Це достойно похвали, що її син упорядкував спадщину своєї матері, бо кому іще це робити? — каже Мирослава Мазур, член Товариства політв’язнів і репресованих.
— Молода людина сьогодні мало знає про учасників національно-визвольного руху, у тому числі про Катерину Куйбіду, — додає Мирон Олійник, член Братства УПА. — А це можна робити, співаючи мелодійні українські пісні та читаючи гарну поезію. Наприклад, у шкільних гуртках, музичних школах. Бо як інакше?
У роботі над книгою допомагав ректор Львівської національної музичної академії Ігор Пилатюк. Він піклувався допасуванням частини мелодій до збережених текстів пісень.
— Я переконаний: ніколи ті, кого ви чули у тому фільмі, не говорили би про мене добрих слів, якби я не перейняв від вас вашу затятість, вашу віру і вашу переконаність у нашій правді. Слава Україні! — закінчив презентацію Василь Куйбіда.
Книги Василя Куйбіди та Катерини Куйбіди, які були виставлені на презентації, швидко розбирають гості. Трьохтомник Катерини Куйбіди можна придбати у Союзі українок Калуша.
