Нічний розбійний напад на сім’ю відомого у місті бізнесмена вражає своєю цинічністю та жорстокістю. Випадок, поза всім, вразив методами, які застосовують злочинці: тортури та психологічне насильство, якому піддавали навіть неповнолітніх дітей.
Про те, що злочин ретельно готувався, можна судити із його виконання. Очевидно, злочинці не тільки сплановано вибирали “жертву”, але й обдумали деталі нападу. Будинок підприємця — всього за кількасот метрів від траси державного значення Івано-Франківськ — Стрий. Відтак, утекти зловмисники могли одразу ж після скоєного. Крім того, шум траси та людність місця дали додатковий звукоізоляційний та відволікаючий фон. Нападали зловмисники вночі — близько другої-третьої години, не з парадного входу, а — з боку “городів”. Й, очевидно, були детально ознайомлені із плануванням будинку. Приміром, за інформацією ”Вікон”, зловмисники швидко орієнтувалися у плануванні котеджу підприємця, не вмикаючи світла.
Насамперед, ізолювали неповнолітніх дітей та бабусю, зв’язали їх та закрили у своїх кімнатах, знявши із дверей ручки та приперши двері диваном. Підприємця та його дружину — побили. Говорять також про те, що і дітям погрожували зброєю.
До будинку ввійшли, попередньо усипивши двох великих “вовкодавів”. Собаки, за свідченням місцевих мешканців, досі були достатнім аргументом для того, щоб непрохані гості не могли навіть кроку ступити на подвір’я бізнесмена. Хоча сам будинок захищений погано: спереду — невисокий паркан, через який проглядається все, що робиться на подвір’ї. Від сусідів котедж відгороджений сіткою. Поряд із будинком бізнесмена — старенька хата, у якій ніхто не проживає. На вулиці — ще кілька закинутих будинків. Невідомо, чи перебував будинок під охороною та чи мав господар удома вогнепальну зброю. Але, якщо і припустити, що відповідний захист був, зловмисники спрацювали так оперативно, що господарі не встигли скористатися нічим. За інформацією “Вікон”, грабіжники забрали із собою велику суму грошей у валюті та — золото.
ПЕРШИЙ ДЗВІНОК
Перший розбійний напад трапився у липні цього року у Добрівлянах. На мешканку села Добровляни напали невідомі. Чоловіки у масках увірвалися у помешкання 42-річної жінки. Зв’язавши її та двох неповнолітніх дітей, зловмисники забрали з помешкання 30 тисяч доларів та ювелірні вироби, і зникли у невідомому напрямку.
У другому випадку постраждав один із калуських перевізників, який проживає на вулиці Добрівлянській. І ось третій випадок — у Хотіні. Чи це збіг обставин, чи — ні, але злочинці орудують в одному “куті”. І добре знають про фінансові справи своїх жертв. За інформацією “Вікон”, розбійні напади ставалися у той час, коли підприємці мали вдома велику суму коштів. За враженнями потерпілих, нападники були настільки добре поінформовані про життя та побут своїх жертв, що скидається на те, що дії підприємців ретельно відслідковувалися чи — прослуховувалися. Зрештою, сума фактів наводить на роздуми, що діють — не аматори. Містом ширяться чутки, що у складі групи є професіонали, які, можливо, раніше працювали навіть у спецпідрозділах чи — у правоохоронних органах. Очевидно, що у складі групи має бути людина, яка добре знається на місцевих подіях та мешканцях. Це може бути, наприклад, працівник фінансової установи, де накопичується інформація про кредити, рахунки, майно громадян. Правоохоронці припускають, що зловмисників було п’ять. Є відомості, що схожі злочини вже фіксувалися на Прикарпатті. Проте, правоохоронці відмовляються обговорювати деталі.
ПОРЯТУНОК ПОТОПАЮЧОГО…
— Коли я дізнався про деталі цього злочину… Більшого цинізму, нелюдськості і підлості я ще не чув, — повідомив міський голова Ігор Насалик. — Після другого випадку розбійного нападу, який трапився у Калуші, я зустрівся із начальником Калуського міськвідділу міліції з тим, щоб правоохоронці вжили всіх необхідних заходів, аби не допустити рецидиву. Мені пообіцяли, що такого більше не станеться.
У коментарі “Вікнам” Ігор Насалик повідомив, що міська рада ініціюватиме звіт начальника Калуського міськвідділу УМВС. Якщо правоохоронці не матимуть результату розслідувань, то влада звертатиметься до Міністерства внутрішніх справ.
За інформацією “Вікон”, на місце події у Хотінь приїжджав і голова ОДА Михайло Вишиванюк.
Два розбійні напади пройшли майже непоміченими для широкого кола громадськості. У мережі Інтернет немає повідомлень від правоохоронних органів про злочини: ані — порад про те, як себе вберегти, ані попередження для того, щоб громада знала, чого їй очікувати. І цей інформаційний вакуум, як мінімум, дивний. Адже, злочинці працюють жорстоко і без особливого страху, не тільки грабуючи, але і застосовуючи насильство до жертв, серед яких, нагадаємо, і неповнолітні діти. Навіть для Калуша, криміногенна ситуація у якому завжди була стабільно важкою, ці розбійні напади — дуже резонансні і незвичні. Люди заговорили про повернення 1990-х років, що є ганьбою як для правоохоронців, так і для влади. “Хто наступний?”, — це той настрій, який зараз панує у місті. І не факт, що на фоні цих подій не активізується кримінальне середовище міста.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, розпочатому за фактом розбою у помешканні місцевого підприємця, здійснює Калуська міжрайонна прокуратура. За словами прокурора міста Василя Федоровича, нині відомості про злочин внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 187 КК України (розбійний напад, поєднаний із проникненням у житло).
Василь Федорович запевнив “Вікна”, що правоохоронці мають напрацювання щодо розбійних нападів у Калуші, проте, ця інформація не може бути оприлюднена до завершення розслідування. Також прокурор повідомив, що нині передчасно говорити про те, що у складі злочинної групи перебувають професіонали.
Широкий суспільний резонанс, викликаний подіями у Калуші, мав би стати додатковим стимулом у роботі правоохоронців. Хоча, уся бізнесова спільнота нині мовчить, проте, основний удар спрямований саме проти підприємців. Їхня самоорганізація суттєво б посилила громадський контроль за ситуацією. Адже, розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об’єкти: право власності й особу.
Підприємці міста — дуже стривожені. І шукають засобів для того, щоб захистити себе та свою сім’ю від можливих посягань зловмисників.
— Люди середнього класу мають подбати про безпеку свого житла та збереження майна, — вважає приватний охоронець Віктор Павлів. — Як мінімум — встановити у будинку сигналізацію, яка виведена на пульт Державної служби охорони. Заможніші можуть скористатися подвійною охороною — встановити охоронну систему, яка реагує на несанкціоноване проникнення у будинок, та — найняти охоронця.
Загалом, забезпечити охорону свого майна — не дешево, але неспіврозмірно із моральними та фінансовими втратами у випадках, на кшталт останніх подій у Калуші. Каталог послуг служби охорони міститься на сайті управління МВС Україні в Івано-Франківській області. Послуги служби охорони мають офіційну вартість. Зокрема, охорона фізичних осіб коштує близько 39 гривень за годину (тобто, 940 гривень на добу). Вартість охорони стаціонарного об’єкту коштує близько 34 гривень за годину (816 гривень за добу). А ось охорона квартир коштує від 90 гривень на місяць.
Якщо користуватися послугами приватних охоронців, вийде трохи дешевше — від 100 гривень за добу. Як варіант — тривожна кнопка, натиснувши яку, господар помешкання викликає групу затримання ДСО. Така послуга обійдеться приблизно у 400 гривень на місяць.
У квітні міська рада зробила спробу посилити безпеку громадян міста. Але не довела справу до кінця. Так, ще у квітні депутати міської ради погодилися із необхідністю виділити 100 тис. гривень на встановлення у місті 10-ти відеокамер. Попри те, що Калуш є найбільш криміногенним містом в області, стимулом до таких дій стали події навколо пам’ятників національним героям, які на Львівщині та на Прикарпатті пошкодили невідомі. Злочинці не оминули і Калуського району. Пам’ятники у Калуші дивом не зачепили. Відтак, депутати спохопилися, що пам’ятник генерал-хорунжому УПА Романові Шухевичу, споруджений, зокрема, і за кошти понад двох тисяч людей, треба охороняти. Тому дві із 10-ти відеокамер мали оберігати спокій бронзового Шухевича.
Однак, досі у місті не встановлено жодної відеокамери. Причина, за словами міського голови Ігоря Насалика, у тому, що Держказначейство не пропускає платежів. Нема грошей — нема безпеки. Але, виділяючи гроші на відеокамери, міська влада вирішила зекономити, адже правоохоронці просили про встановлення 18 відеокамер, зокрема, на всіх виїздах із міста.
Можливо, саме у цьому випадку запис руху автотранспорту (припускаючи, що за жертвами зловмисники слідкували не один день. — Авт.) допоміг би виявити підозрілі автомобілі. Однак, за аналогією із паплюженням пам’ятників, у місті завжди чекають, поки “вдарить грім”.
Володимир ІВАНИЦЬКИЙ, голова Спілки малого і середнього бізнесу “Альтернатива”:
— Ми у підприємницькому середовищі обговорювали цей резонансний розбійний напад. Жодних звернень чи рішень не приймали, бо не вбачаємо доцільним при достатній реакції правоохоронних органів. Сподіваємося на швидке розслідування та професійність правоохоронців. Але, якщо будуть факти про явне затягування розслідування чи свідоме небажання працювати на результат, наша реакція не забариться. Роботу правоохоронців, насамперед, мають оцінити потерпілі. Якщо вони матимуть претензії і виявлять бажання розповісти про це громадськості, то це вже буде сигналом до того, що людей потрібно підтримати. Зараз тільки можна констатувати, що у державі, при цьому режимі, повертаються 1990-і роки. Люди, які мають статки, потрапляють у зону ризику. Так було завжди.
Юрій ДІВОВ, інструктор клубу самооборони:
— Кожна людина, яка займається бізнесом, повинна розуміти, що перебуває у полі зору кримінального середовища. І повинна себе убезпечити. Якщо немає змоги скористатися послугами охоронних фірм, то потрібно самостійно подбати про свою безпеку. Найперше — собаки. Вони мають бути треновані і не брати їжу з рук сторонніх людей. Найкраще для охорони тримати кавказьку вівчарку або ротвейлера — ці собаки не дуже контактні і сприймають, переважно, лише тих людей, які їх постійно годують. А ще краще тримати нехай маленьку собаку, але — у кімнаті. По-перше, у такому випадку виключений контакт собаки зі зловмисниками. По-друге, собаку треба тренувати голосно гавкати на шум.
Не у кожному випадку допоможе зброя, яка зберігається у домі. Звісно, можна мати у домі травматичну зброю і вона буде дуже ефективною, але лише у тому випадку, якщо вміти нею вправно і миттєво користуватися. Якщо ні, то людина, яка витягує пістолет (нехай навіть іграшковий), має пам’ятати, що злочинець — також боїться. Тому витягуючи зброю травматичну, пам’ятайте, що наражаєтеся на бойову.
Не можна провокувати злочинців, тим більше — зривати із них маски. Тоді потерпілий автоматично стає свідком, і ті, хто проник у будинок, добре подумають, чи залишити свідка живим. Не варто пробувати втікати, бо це — ще одна нагода для зловмисників, щоб застосувати зброю. Людина, яка чинить опір, автоматично піддається агресії з боку грабіжників. І невідомо, як далеко можуть вони зайти.
Зараз мобільні телефони мають функцію, коли на одній із кнопок можна встановити сигнал тривоги. Можна домовитися із рідними чи правоохоронцями, що якщо такий сигнал надходить, потрібна негайна допомога. Натиснути на одну кнопку у телефоні — швидше, ніж пробувати комусь дзвонити. Зрештою, можна застосувати найпростіші засоби захисту: ставити щовечора біля дверей та вікон предмети, які б створювали шум та перешкоджали руху грабіжників (наприклад — відро зі шваброю). Варто встановлювати міцні внутрішні двері із двома замками. А ще краще — коли є внутрішній замок, який відкривається тільки зсередини.
І варто подбати про те, щоб уміти себе захистити. Людина, яка не володіє прийомами самозахисту, губиться у критичних ситуаціях, її просто сковує страх і не дає ні тверезо мислити, ні — логічно діяти. Людина, яка користується системою самооборони, може обманути пильність злочинців і влучити момент, щоб повернути ситуацію на свою користь.
