— Усередині березня спробувала у Калуші здати документи, щоб отримати новий закордонний паспорт. Сил заледве вистачило на два “походи” до “паспортного столу”, — розповідає калушанка Оксана Мудрик. — Під кожним кабінетом — черга не менше, ніж із 10-15 людей. Усі втомлені й озлоблені. На моє запитання: “Хто крайній?” глянули, як на дивачку і “порадили” записуватися у список на завтра. Список складала літня жінка з іншого району, яка сказала, що буде тут ночувати до завтра. Чоловіки з черги підтвердили, що, справді, потрібно ночувати, щоб ніхто з іншим списком не навідався. Тож, записалася, як і казали “бувалі”. Наступного дня за годину до відкриття черга під відділом складалася приблизно з 50-ти людей. Виявилося, що цього дня — вже жива черга, а жінка “зі списком” стала власницею якогось щасливого талончика і вже чекала під віконечком банківського відділення, яке розташовується на вході у відділ міграції. Черга була “наелектризована”, про список уже ніхто і не згадував, а погано пофарбована дівуля підскакувала до мене із текстом “вас тут не стояло і не ночувало”. Інша “пергідрольна голова” насміхалася із “черговиків”: “Ви ж хотіли у Європу!”.
Документи виявилося зробити легше і морально безболісніше в обласному управлінні Державної міграційної служби в Україні.
Усередині березня за закордонними паспортами утворювалися просто фантастичні черги. Картина нагадувала часи Радянського Союзу із постійним дефіцитом товарів з одного боку, і великим попитом — з іншого.
— Як правило, черга за закордонним паспортом — сезонне явище, — пояснив у коментарі “Вікнам” начальник Калуського районного відділу Державної міграційної служби Юрій Бердан. — В основному, це повторюється з року у рік, в осінньо-зимовий період, коли заробітчани приїжджають додому. Але цей рік був “піковим”, і це зумовлено, у більшій мірі чутками про те, що в’їзд до Російської Федерації буде тільки за закордонними паспортами. А оскільки на роботу у Росію їздить велика кількість людей, то у паспортному столі утворювалися справжні “затори”. Таких черг не пам’ятають навіть люди, які пропрацювали тут по 15 років.
Причиною величезних черг є ще й те, що Калуський районний відділ Державної міграційної служби обслуговує п’ять районів: Калуський, Долинський, Рожнятівський, Галицький. Рогатинський. Усього — 397 тисяч населення.
— Це — велике навантаження, якщо врахувати, що на обслуговуванні — лише двоє спеціалістів, — каже Юрій Бердан. — Тому хотілося б побажати, щоб керівництво УДМС та органів місцевого самоврядування знайшло можливість розширити штат працівників, закупило додаткову апаратуру, що дало б можливість якісніше обслуговувати громадян.
РОЗВИДНІЛОСЯ…
“Вікна” нещодавно вирушили і собі до відділу ДМС. За хвилину перед початком робочого дня “під паспортним столом” назбиралося кілька десятків людей. І коли рівно о 9.00 тут ще не відчиняють, починають грюкати у двері. Потік людей увірвався у відкриті двері і “розсмоктався” по кабінетах. Хтось виготовляє український паспорт, комусь — до начальства, а основна маса — у кабінет за закордонними паспортами. Нашвидкуруч на вікні дописують список живої черги. На іншому листку починають писати список тих, хто має отримати паспорт. Недописаний список так і залишається на вікні.
Із кабінету виходить жінка і робить оголошення про те, які документи потрібно для виготовлення закордонного паспорта. Працівниця відділу ДМС оголошує список тих, хто записаний у журналі обліку. Потім забирає список “живої” черги. Оголошує: на закордонний паспорт доведеться чекати більше місяця — враховуючи свята.
Закордонні паспорти до обіду видавали тільки тим, хто виготовляв у терміновому порядку. Для інших видача паспорта — з 14.00.
— Хто хоче — ми записуємо у журнал. Уже з травня, — наголосила жінка.
Люди під кабінетом чемно всідаються і чекають своєї черги. Згідно із викликом, заходять до кабінету, здають документи та отримують “талончик” на оплату.
Поки зачинена каса, розмовляємо із чоловіком, який сьогодні опинився першим у черзі. Каже: приходив ще 21 березня, але о 6-й годині ранку у черзі був аж 37-м. Устигли прийняти 30 людей, сімох записали на інші дні.
— Мені запропонували запис на 4 квітня о 9.00. Я — погодився, — розповідає Олег. — Нині тут уже небагато людей. Ви б бачили, що тут у березні робилося!
“Вікна” питають, чи влаштовує чоловіка ціна паспорта. Адже, згідно із рішенням Верховного суду України, вартість закордонного паспорта становить лише 170 гривень.
— Працюю через день, тому не маю часу, щоб ходити по судах, — відповідає калушанин.
170 ЧИ БІЛЬШЕ?
Півтора року тому кілька активістів у Миколаєві взялися робити закордонні паспорти і виявили неприховану корупцію. Так розпочалася кампанія ДемАльянсу “Стоп свавіллю в паспортних столах”. Рух поширився соціальними мережами і набуває все більшої популяризації. А суд останньої інстанції в Україні підтвердив законні вимоги руху. Верховний суд України визначив, що єдиним обов’язковим платежем при оформленні закордонного паспорта за 30 календарних днів є державне мито на суму 170 гривень.
— Все, що перевищує 170 гривень за оформлення паспорту, — незаконні побори Державної міграційної служби України, — заявляють у Демальянсі.
— Відтак, з 3 грудня минулого року кожен службовець ДМС, який зобов’язує громадянина сплачувати додаткові кошти, щонайменше вчиняє кримінальне правопорушення згідно ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ст. 382 (невиконання рішення суду) Кримінального кодексу України, — заявив активіст “Демальянсу” Іван Фурлет.
— Рішення суду стосувалося лише однієї людини, — наполягають у розмові із “Вікнами” у Калуському районному відділі Державної міграційної служби. — І стосовно цієї однієї людини рішення суду було виконано. А ми керуємося постановами і не можемо рішення суду щодо однієї людини застосувати до всіх. Хто не задоволений — звертається до суду і вирішує питання у такий спосіб.
“Вікна” вирішили з’ясувати, скільки і за що потрібно платити.
Отже, згідно із інформацією, яку “Вікнам” надали у відділі ДМС, за виготовлення звичайного закордонного паспорту потрібно сплатити 377 гривень 15 копійок. З них 170 гривень становитиме держмито, 87 гривень 15 копійок — послуги Державної міграційної служби, 120 гривень — послуги з реалізації бланку. Паспорт виготовлять за 30 діб. Якщо закордонний паспорт потрібний терміново, то його вартість буде вдвічі більшою за кожним платежем, загалом — 634 гривні 30 копійок. Документ можна отримати до 10-ти робочих днів.
Чи реально отримати паспорт за 170 гривень? Юрист Руслан Фурман радить: для того, щоб паспорт коштував справді 170 гривень, людині потрібно здійснити самостійно ще два кроки: заповнити заяву-анкету та виготовити дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.
— Саме ці два пункти і є так звані адміністративні послуги, — вважає він.
— До об’єктів справляння державного мита належить, зокрема, державне мито за видачу громадянам України закордонного паспорта або продовження строку його дії у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів громадян (170 гривень). Разом із тим, у переліку платних послуг, які надають підрозділи Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, визначено розмір плати за оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон — 87 гривень 15 копійок. Таким чином, сплата установленого державного мита покриває вартість витрат, пов’язаних із видачею громадянам закордонного паспорта (у тому числі — і вартість бланка). Тому немає права вимагати повторної плати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акту, — йдеться у рішенні Верховного суду України.
Також у рішенні суду зазначено: служба громадянства і реєстрації фізичних осіб відмовилася надати докази, які б підтвердили вартість бланка паспорта, зіславшись на конфіденційність інформації.
Платна послуга “за бланк закордонного паспорта” у розмірі 120 гривень не передбачена жодним законодавством України, — переконаний Руслан Фурман. Ця плата справлялася до 11 квітня 2011 року на підставі Постанови від 04.06.2007 р. № 795 КМУ “Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної Міграційної служби, і розміру плати за їх надання”. Однак, у 2011 році Кабмін виключив пункт, який встановлював плату за бланк закордонного паспорта.
Також, згідно ст.2 Закону України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” паспорт громадянина України для виїзду за кордон є власністю України.
— Держава видає громадянину у тимчасове користування, після чого він зобов’язаний повернути паспорт державному органу, який його видав, а у разі пошкодження або втрати паспорта передбачена адміністративна відповідальність. Тому ідея купівлі паспорта або його складових (напр. бланк паспорта) виглядає цілком абсурдною, — вважає Руслан Фурман.
ДОРОГІ ПОСЕРЕДНИКИ
Ще донедавна за закордонний паспорт у Калуші “правили” у межах 580 гривень. Однак, після того, як до відділу ДМС навідався “Автомайдан”, ціну — зменшили. “Вікнам” пояснюють: кошти йшли ДП “Документ”.
— Вони нас обслуговують: дають папір, канцелярські товари. Від цього підприємства у нас працюють двоє працівників, які і займаються виготовленням закордонних паспортів. Ми не знаємо, які гроші до них надходять, бо ми не є ДП “Документ”. Але це були добровільні платежі. У нас існує основний платіж, більше ніхто нікому нічого не нав’язує. Страхування взагалі відмінено — люди звертаються у страхові компанії, — повідомив Юрій Бердан. — У нас у відділі працюють семеро працівників, з них двоє займаються виготовленням закордонних паспортів, і вони — працівники ДП “Документ”. П’ятеро інших обслуговують приблизно 130 тис. населення Калуша та Калуського району в усіх інших питаннях, віднесених до компетенції ДМС. На Прикарпатті — лише 5 “вузлів”, які займаються виготовленням закордонних паспортів: в Івано-Франківську, Богородчанах, Коломиї, Надвірній та Калуші.
Фактично, “сусідство” відділу ДМС із ДП “Документ” є загальнодержавною практикою.
— Юридично ДП “Документ” створене, ніби з десяток років назад. Де-факто “хазяїном” ДП “Документ” є ДМС, яке надає супровідні послуги населенню і має право на обробку персональних даних громадян. За поясненням керівництва, ДП “Документ” є ніби “рятувальним кругом”, оскільки в умовах жорсткої регуляції бюджетних видатків на ДМС, як держорган, їх дефіцит та нинішнє скорочення штату на 10%, держава, по суті, унеможливлює нормальне забезпечення права громадян на отримання закордонного паспорта, — написав Іван Фурлет на своїй сторінці у соціальній мережі. — Тому ДП “Документ” часто крім робочих рук, ще й здає техніку для ДМС у оренду. Тобто маємо ситуацію, коли чиновники перекладають фінансування реалізації обов’язку держави на плечі громадян так, ніби роблять людям послугу.
Активіст “ДемАльянсу” Іван Фурлет, відстоюючи своє право отримати паспорт за 170 гривень, приковував себе наручниками до батареї у кабінеті начальника відділу ДМС у Житомирі. Фото з nikorupciji.org
Громадський активіст зазначає: громадяни, які приходять до ДМС, не мають свідомого вибору між “оформленням паспорта”, що здійснює ДМС, та “отриманням супровідних послуг”, котрі надає ДП “Документ”. І люди платять ДП “Документ” не тому, що хочуть отримати послуги, а тому, що думають, що вони лише так можуть оформити паспорт.
— Представники ДП “Документ” зазначають, що працівники ДМС не отримують матеріального заохочення від ДП “Документ”. Тому їхнє активне бажання “спихнути” людей на ДП “Документ” є нічим іншим, як небажанням працювати. А це небажання випливає із мізерної зарплати ДМСівців, яким, крім усього, доводиться часто самим купувати папір, витратні матеріали й інше. А ще є фактор сусідства із працівниками ДП “Документ”, які мають вищу зарплату, — каже Іван Фурлет.
У Калуші “Вікнам” не вказали, скільки необов’язкових платежів сплачували калушани. Однак, з огляду на практику по всій Україні, це орієнтовно 200 гривень — за послуги зі страхування та за “оформлення пакету документів, консультації та представницькі послуги”.
Після приїзду калуського “Автомайдану” у Калуському районному відділі Державної міграційної служби зайве переплачені кошти людям зобов’язалися повернути. Як з’ясували “Вікна”, калушани справді отримали кошти, але лише ті, які платили за паспорт того дня.
Між тим, якщо врахувати, що щодня документи на закордонний паспорт приймають мінімум у 30-ти осіб, то на місяць виходить щонайменше 168 тис. гривень “добровільних” платежів або — більше, ніж 2 млн. гривень на рік. Навіть, якщо звідси вирахувати страховку, зрозуміло, що цих коштів ДМС вистачило б, щоб забезпечити себе технікою, працівниками, канцтоварами і поставити крапку на “зайвих” переплатах.
Отже, закордонний паспорт за 170 гривень — це реалії сьогодення. Але за них потрібно боротися. Очевидно, що задешево у паспортному столі документ — не видадуть. Для цього існує єдиний шлях — через суд.
— Чи реально отримати закордонний паспорт за 170 гривень через суд? — поцікавилися “Вікна” у відділі ДМС.
— Питання — коли. Це — великі митарства, — почули у відповідь.
Заступник керівника апарату Калуського міськрайонного суду Любов Семчук у коментарі “Вікнам” повідомила: досі до суду не звернувся жоден мешканець Калущини щодо виготовлення закордонного паспорту за 170 гривень.
Подавши позов до суду, потрібно сплатити судовий збір, який для адміністративного позову немайнового характеру становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (на сьогодні — 73,08 гривні). Тобто, закордонний паспорт загалом обійдеться у 243,08 копійок. Однак, якщо суд першої інстанції не прийме бажаного рішення, або погодиться із відповідачем лише частково, то подальша судова тяганина може потягнути і додаткові кошти із кишені.
Однак, є ще й інший шлях: якщо паспорт потрібний терміново і часу на те, аби добиватися правди немає, можна за переплачені кошти судитися “постфактум”. 2 квітня Одеський апеляційний адміністративний суд прийняв рішення, яким зобов’язав відділ ДМС у Херсоні повернути зайве сплачені кошти позивачу. Людина судилася про повернення коштів не тільки за бланк та “адміністративні послуги” (всього — 207 гривень), але й — за судові витрати (53 гривні). І — добилася свого.
Справді, дешевший шлях до закордонного паспорта — марудніший, але — це не шлях однієї людини, а — цілої країни, якщо хотіти, щоб Майдан відбувся не лише у Києві, а — у кожному місті й у кожній голові.
Кожен громадянин, який бажає отримати закордонний паспорт, повинен подати лише наступні документи (п. 10 Правил затверджених ПКМУ №231 від 31.03.1995 року):
— квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати;
— заява-анкета встановленого зразка;
— паспорт громадянина України (після прийняття документів повертається);
— копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
— дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.
Ксенія ПІДОПРИГОРА, друга людина в Україні, яка отримала закордонний паспорт за 170 гривень:
— У лютому 2013 року я пішла подавати документи на отримання закордонного паспорту, адже планувала поїхати за кордон. Начитавшись про несправедливе вимагання коштів понад держмито, вирішила теж боротись і не платити зайвого. У Червонозаводському районному відділенні ДМС Харківської області мені відмовили у прийнятті документів, посилаючись на те, що я, нібито, маю ще принести квитанції про сплату “за бланк паспорта” у розмірі 120 гривень та “за послуги ДМС” у розмірі 87 гривень 15 копійок. Довелося написати скаргу до прокуратури, і прокурор, передавши справу на розслідування до ГУ ДМС, не знайшов дії працівника неправомірними.
Улітку 2013 року я подала позов до Харківського окружного адміністративного суду, який постановив у задоволенні позовних вимог (оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на підставі поданих мною документів та притягнення до відповідальності працівниці, що відмовилась узяти документи і відділення ДМС) відмовити у повному обсязі. Але, не спинившись на цьому, ми подали апеляцію до Харківського апеляційного адміністративного суду і, врешті, 21 січня 2014 року суд постановив задовольнити мої позовні вимоги у повному обсязі. Незабаром мені зателефонували із ДМС, і самі запросили у позачерговий час прийти подати документи вже до Головного управління ДМСУ у Харківській області. 4 березня мені вдалось втілити це, і 3 квітня я стала щасливою власницею закордонного паспорту за 170 гривень.
Юриста я не запрошувала, сама боролась за свої права. Тому мені це нічого не вартувало, хіба що пропусків навчання. Відповідач має найближчим часом компенсувати мені матеріальні витрати: я написала заяву до суду і суд має прийняти відповідне рішення. Упродовж місяця мені повернуть гроші за судові збори. Про нерви і час не шкодую, на жаль, у нашій країні за справедливість ще треба боротись, але, сподіваюсь, такі маленькі перемоги дозволять повалити цю прогнилу систему. І — шлях не закінчено: тепер намагатимусь притягнути до відповідальності тих, хто мені відмовлявся робити паспорт одразу.
