Ілля Марчевський | Фото: Оксана Пілянська, http://vikna.if.ua/ Мова йде про шахрайські схеми, які за попереднього уряду “висмоктували” з бюджету мільярди гривень, що начебто йшли на очищення України від небезпечних відходів.
В Україні під Калушем є великий полігон з небезпечними відходами гексахлорбензолу, які були накопичені там в результаті діяльності Калуського хімічно-металургійного комбінату за часів Радянського Союзу.
Урядом Азарова у 2010 році це місце було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. В умовах жорсткого дефіциту фінансів, тодішня влада вирішила за будь-яку ціну утилізувати “небезпечні” відходи. І готова була виділити з бюджету на це порядну суму. Спочатку йшлося про 1 мільярд гривень, але з часом апетити зростали.
Як відомо, для виконання робіт із утилізації гексахлорбензолу у 2011 році була залучена ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” – маловідома фірма з ізраїльською пропискою, яка успішно виграла тендер з одним учасником.
Навряд чи здивує і той факт, що до того моменту вона не мала досвіду в утилізації небезпечних токсинів, і не мала відповідної техніки та спеціалістів.
Її український підрядник – ”С.І. Буд Систем”, наскільки мені відомо з власних джерел, взагалі не здійснював жодної діяльності.
Проте, хіба такі “дрібнички” могли зупинити свідомих чиновників з Мінекології, які, треба розуміти, в першу чергу думали про екологічну безпеку мешканців Франківщини?
Про згадані фірми і особу, яка виступає від їх імені, – громадянина Ізраїлю Іллю Марчевського – раніше уже писала Тетяна Чорновол. З її розслідування стало відомо, що найнята державою фірма отримала просто таки божевільну рентабельність.
Держава так переплатила, що ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” навіть не шукало оптимальних шляхів транспортування відходів ГХБ для знищення за кордон.
Їм по кишені виявився і морський шлях до Польщі. І це при тому, що полігон з відходами ГХБ знаходився під Івано-Франківськом, де до польського кордону рукою подати.
Крім цього, тоді ж стало відомо і про те, що насправді ізраїльська фірма вивозить з України не відходи ГХБ першого класу небезпеки, а лише дещо забруднений ґрунт, де концентрація хлору складає лише 1,4%.
Зрештою, історія на цьому не закінчилася навіть після того, як кодло Януковича-Азарова залишило країну. Сумнівні виконавці державного замовлення, які, ймовірно, діяли у зв’язці з попередньою владою, зараз безпідставно вимагають гроші в уряду, погрожуючи повернути відходи в Україну.
Зокрема, уже згадуваний Ілля Марчевський напередодні написав листа до голів Генеральної прокуратури і Державної казначейської служби, в якому він стверджує, що Департамент будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської облдержадміністрації, заборгував ТОВ “С. І. Груп Консорт Лтд” станом на 19 серпня 2014 року 294,3 мільйона гривень.
Ізраїльська фірма стверджує, що вказана сума боргу сформувалася за виконані нею зобов’язання відповідно до чотирьох договорів у 2013 році: від 29 серпня, від 12 листопада, від 13 листопада і від 5 грудня.
Далі ще цікавіше. Виявляється, через це ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” не може розрахуватися з іноземними компаніями за послуги зі знешкодження відходів, які були зібрані за вищезазначеними договорами.
В листі наголошується, що найближчим часом може відбутися повернення на територію України понад 8000 тонн небезпечних відходів гексахлорбензолу. Виконавець заявляє, що відходи не можуть бути знищені згідно з умовами договору в країні їх перебування - через відсутність оплати за їх знищення.
При цьому Марчевський вказує, що ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” повністю виконало свої зобов’язання за вищезазначеними договорами, та просить вжити заходів щодо прийняття Україною цих відходів.
Зокрема, він посилається на положення статті 8 Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням.
Фактично ж це означає, що український уряд шантажує якась зграйка аферистів, яка два роки обкрадала українських громадян. Напевно, вона вважає, що їй це зійде з рук.
Фото: http://gazeta.zn.ua/
Насправді, дуже легко можна довести, що вони не мають права робити такі заяви.
Афера №1
По-перше, інформація в листі не відповідає дійсності. Виконавець насправді хоче отримати оплату в повному обсязі за не виконані ним роботи. Що про це свідчить?
Як відомо, ізраїльська фірма виконувала посередницьку функцію, і знищення токсичних відходів, звісно ж, передоручила іншій компанії. В листі вказується, що ця компанія (її назва не зазначається), яка безпосередньо здійснює знищення відходів гексахлорбензолу, готує їх до повернення на територію країни-експортера – тобто, в Україну.
Проте, погрожуючи поверненням відходів, Марчевський фактично визнає, що роботи із знешкодження токсичних відходів не виконані. А це означає, що ізраїльська “прокладка” по суті не виконала в повному обсязі послуги щодо організації відповідних робіт.
Це випливає з договору від 29 серпня 2013 року. В ньому зазначається, що виконавець повинен у 2013 році надати повний комплекс послуг. В тому числі, він зобов’язаний утилізувати небезпечні відходи. Отже, вони уже мали б бути знешкоджені.
Крім цього, договір передбачає, що замовник – Івано-Франківська облдержадміністрація – спочатку оплачує 50% вартості наданих послуг. А виконавець, у свою чергу, протягом трьох місяців з дня надходження коштів підтверджує їх використання актом прийому-передачі наданих послуг.
Остаточна сума, відповідно до договору, оплачується відповідно до актів приймання-передачі наданих послуг.
З наведеного вище випливає, що остаточні розрахунки здійснюються після повного виконання виконавцем покладених на нього обов’язків, а це у тому числі і знешкодження (знищення) відходів.
І от тут уже очевидно, що очільник ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” намагається ввести в оману Генпрокуратуру і Держказначейство.
Справа в тому, що 12 листопада 2013 року Марчевський склав та підписав Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначено, що на момент його складення вага зібраних, вивезених та знешкоджених відходів становила 3286,6 тонни. Це весь обсяг, який повинен був знешкодити замовник за договором від 29 серпня 2013 року.
Втім, у листі Марчевський каже, що за тим же самим договором держава не сплатила його фірмі кошти за знешкодження 2300,6 тонни відходів ГХБ. І вони, начебто, до сьогоднішнього дня не знищені.
Що ж це виходить? Марчевський склав, підписав та передав на підпис представнику замовника завідомо неправдивий підроблений документ, і в подальшому використав його для незаконного одержання та привласнення бюджетних коштів?
До того ж, частина цих коштів, дякуючи даному акту, були незаконно присвоєні ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” у вигляді авансу за послуги, які були у підсумку не надані у повному обсязі – всупереч умовам договору. А це уже порушення законодавства України.
Аналогічна ситуація склалася і з іншими трьома договорами, які були укладені сторонами у 2013 році.
Афера №2
Умови укладених договорів не передбачають можливості повернення замовнику відходів після підписання актів приймання-передачі відходів.
Відповідно до положень Базельської конвенції та укладених договорів ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд”, було зобов’язано знищити відходи ще в 2013 році або не пізніше 90 днів.
Пакет документів 1
Пакет документів 2
І саме тому вказана юридична особа повинна самостійно відповідати за допущені порушення та шукати способи виконання своїх зобов’язань.
У випадку, якщо ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд” не захоче виконувати свої зобов’язання, в України буде можливість вступити в переговори з утилізаторами та завершити процес знищення відходів гексахлорбензолу. Для цього є кошти, які залишилося сплатити за договорами.
Формально, згідно з актами приймання-передачі наданих послуг, відходи вже знешкоджені, і їх не існує. А з компаніями, що утилізують, в України відсутні будь-які договірні відносини.
Відповідно, всі претензії про оплату повинні пред’являтися компаніями-утилізаторами до юридичної особи, яка взяла на себе обов’язок організувати знешкодження таких відходів – тобто до ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд”.
Афера №3
Держава оплачувала здебільшого вивезення землі, а не знешкодження токсичної речовини.
Гексахлорбензол містить близько 70% хлору, що робить його дуже небезпечним та призводить до високої вартості його утилізації. Чим менший вміст хлору, тим менше коштів необхідно сплачувати за його утилізацію.
Держава заплатила за утилізацію одного кілограма небезпечних відходів ГХБ більше 32 000 гривень. За середньоєвропейськими розцінками це дуже багато, та ще й коли доводиться “знешкоджувати” не речовину, а землю, в якій міститься 1,4% хлору.
У 2010 році ДП “Національний центр поводження з небезпечними відходами” зібрало та вивезло з Калуша 8500 тонн гексахлорбензолу, після чого, за підрахунками Івано-Франківської облдержадміністрації, залишок цієї небезпечної речовини повинен був становити не більше 6000 тонн, як стало відомо з моїх власних джерел.
Проте після цього фірма Марчевського вивезла більше 10 000 тонн гексахлорбензолу, а він все не закінчується. А все тому, що з Калуша замість небезпечних відходів вивозили землю, каміння, дрова і навіть траву.
Фото Оксани Пілянської, http://vikna.if.ua/
Дані факти були зафіксовані УБЕЗ України під час перевірки вмісту мішків, у яких перевозилися відходи (фото відповідних актів наведені вище).
У грудні 2013 року МВС України затримало та обшукало вантаж, який вивозився сумнозвісною фірмою через порт в місті Іллічівськ, та відібрало проби так званих відходів гексахлорбензолу.
Навіть візуальний огляд мішків показав, що всередині них замість гексахлорбензолу містилася земля з травою, каміння та інші сторонні об’єкти. У такому випадку постає питання: чому держава повинна сплачувати за вивіз будівельного сміття 32 000 гривень за тонну?
Незважаючи на це, корабель, затриманий працівниками МВС спільно з прикордонною службою, був відпущений ще до проведення аналізів проб, які до сьогоднішнього дня знаходяться на зберіганні у спецпідприємстві, яке відбирало їх на прохання МВС України.
Причини, з яких працівники правоохоронних органів закрили очі на реальний вміст мішків та відпустили корабель з сумнівним вантажем, залишаються невідомими.
Очевидно, що всі вищевказані дії можуть містити ознаки вчинення кримінальних правопорушень, у тому числі, підробки документів, шахрайства та привласнення державного майна.
За ініціативою громадських організацій проти Марчевського та його спільників уже відкриті кримінальні провадження.
Головним слідчим управлінням МВС України та прокуратурою Івано-Франківської області також порушено кримінальне провадження за фактом незаконного привласнення бюджетних коштів ТОВ “С.І. Груп Консорт Лтд”.
Загалом йдеться про зухвале присвоєння державних коштів в обсязі, що перевищує 3 мільярди гривень, а сьогодні є спроба витягнути з бюджету ще 300 мільйонів.
І це відбувається у той час, коли ми ведемо війну із Росією та її “ручними” терористами, коли кількість загиблих уже перевалила за три тисячі, а можливо і більше, коли знищуються міста і інфраструктура, на відновлення якої знадобляться десятки мільярдів гривень.
