Хірург має вимити руки милом, просушити їх паперовими рушниками та двічі втерти дезрозчин 21 травня головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук видав наказ, яким тимчасово відсторонив від оперативних втручань на місяць одного із лікарів-хірургів Калуської ЦРЛ. Причина, як пояснили “Вікнам”, — руки лікаря, які він мив без належної ретельності. Про це свідчать неодноразові лабораторні дослідження.
— Є різні шляхи інфікування операційних ран, — зауважує ”Вікнам” заступник головного лікаря Калуської ЦРЛ Наталія Кінаш. — На операцію лікар має йти у чистому одязі, масці. Крім того, у хірурга мають бути належно вимиті і оброблені антисептичними засобами руки.
Тобто, успішність лікування залежить не тільки від кваліфікації лікаря, добре підібраних медичних препаратів, вдало проведеного оперативного втручання, але й від того, чи не підхопить хворий якусь інфекцію у приміщенні лікувального закладу, зокрема, і безпосередньо під час операції. Не допустити розповсюдження внутрілікаряних інфекцій та зараження ними пацієнтів — одне із основних завдань медичного персоналу будь-якої лікарні. Не таємниця, що стерильними мають бути хірургічні інструменти, приміщення, та руки працівників медичної бригади, яка проводить операцію. Адже, основними факторами передачі інфекцій є руки, повітря та численні об’єкти зовнішнього середовища (білизна, перев’язний матеріал, інструментарій, апаратура. — Авт.).
— Наша баклабораторія раз на місяць вибірково моніторить операційні. Зокрема, досліджує чистоту рук медиків, — каже Наталія Кінаш.
При Калуській ЦРЛ створена комісія з інфекційного контролю, яка контролює розповсюдження внутрілікарняних інфекцій. У її віданні — і профілактика ускладнень післяопераційного періоду. Починаючи з минулого року, комісія зауважила: один із хірургів систематично не дотримується медичних інструкцій і ходить на операції, не вимивши при цьому ретельно рук. Торік у лікаря взяли 9 проб, з яких 5 виявилися позитивними. Варто зауважити, що він — не єдиний лікар, руки якого перед операцією не достатньо чисті. З 219 проб, які були відібрані із рук лікарів-хірургів різних відділів Калуської ЦРЛ, 10 були позитивними. Половина позитивних проб припадає на одного із лікарів. Ще п’ятеро медиків “відзначилися” по одному разу.
Наприкінці минулого року комісія з інфекційного контролю пропонувала застосувати санкції до лікарів-порушників. Зокрема, зменшити доплати до заробітної плати як лікарям, так і медсестрам хірургічних бригад. Якщо ж упродовж кварталу в одних і тих самих лікарів та медичних сестер руки під час проведення операцій будуть недостатньо чистими, таких медиків пропонували відсторонити від операційних втручань на місяць.
МОРАЛЬНА КОМПЕНСАЦІЯ
У лютому-квітні 2014 року результати досліджень рук медика давали позитивний результат. Тобто, попри розголос, який набула справа, лікар і надалі продовжував нехтувати правилами “операційної гігієни”. Про це знову говорили на засіданні комісії із інфекційного контролю. Для з’ясування причин запросили і хірурга.
— Комісія розглядала не тільки цей випадок, але й — інші, у яких у лікарів були виявлені нестерильні руки, — каже Наталія Кінаш. — Це — поодинокі випадки, виявлені як у лікарів-хірургів, так і в лікарів-інтернів. Щодо них завідувачі відділів отримали доручення провести повторне навчання по регламентних документах та прийняти “залік”. Щодо цього лікаря, то ми з’ясували: він не реагує на будь-які зауваження. Такі системні порушення і нехтування зауважень з боку адміністрації ми зустрічаємо вперше. Звісно, це не єдиний хірург, у якого виявляють нестерильні руки. Але це — неприємний для медика факт, який він намагається одразу ж виправити. Кожен лікар береже свою репутацію. Крім того, якщо через інфікування рани виникнуть післяопераційні ускладнення, то сам лікар ці проблеми і має “героїчно” поборювати.
Відтак, комісія рекомендувала головному лікарю Калуської ЦРЛ відсторонити хірурга від проведення оперативних втручань на місяць. Засідання комісії відбулося 12 квітня, а відповідний наказ з’явився 21 травня, оскільки головний лікар на той момент перебував у відпустці. Однак, медик із рішенням адміністрації не погодився і 26 квітня звернувся до суду. У позовній заяві лікар наголошує на тому, що медичного працівника відділення хірургічного профілю може бути тимчасово усунуто від роботи, лише якщо він є носієм штамів MRSA (золотистого стафілококу).
— Дисциплінарне стягнення застосовується за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Результати змиву рук були отримані 3 квітня, тому наказ від 21 травня є незаконним вже тільки через строки його винесення, — мотивує у позовній заяві.
Також, згідно із позовною заявою, хірург вважає наказ незаконним. А його “виникнення” — наслідком спротиву, який він виявив адміністрації лікарні.
— У квітні представники адміністрації лікарні у розмові зі мною наполягали на написанні працівниками відділення заяв про відпустки за власний рахунок. Однак, я категорично заперечив проти закриття відділу, — йдеться у позовній заяві.
Калуський міськрайонний суд призупинив дію наказу до розгляду справи по суті. Калуська ЦРЛ подала апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду, яку — програла. На той момент наказ втрачав свою актуальність. Тому адміністрація лікарні його — призупинила.
16 червня медик подав до Калуського міськрайонного суду заяву про збільшення позовних вимог. Він вказує на те, що дії адміністрації лікарні негативно позначилися на його здоров’ї та діловій репутації. Моральну шкоду він оцінив у 10 000 гривень.
2 жовтня має відбутися розгляд справи по суті у Калуському міськрайонному суді. Єдиний позитив ситуації у тому, що з часу, відколи справа набула резонансу, хірург почав ретельніше мити руки.
— Ця ситуація — це нонсенс, — запевняє Наталія Кінаш. — Лікар має документальне підтвердження тому, що не миє або погано миє руки перед операцією, про це знає уся хірургічна громадськість міста, однак це ніяк не впливає на його поведінку. Як можна чогось вимагати у медсестер, якщо лікар, який має слугувати прикладом для середнього медичного персоналу, нехтує лікарськими нормами?
На щастя, каже Наталія Кінаш, у жодного із пацієнтів лікаря післяопераційних ускладнень зафіксовано не було.
Довідка “Вікон”.
Згідно із мікробіологічним моніторингом довкілля, у I кварталі 2014 року 2,2% змивів у пологовому будинку Калуської ЦРЛ дали позитивний результат (допустима норма для терапевтичних стаціонарів — 3%, хірургічних — 2%. — Авт.). У хірургічних стаціонарах цей показник становив 2,7%, а у дитячій лікарні — 10%. Забруднення повітря у пологовому будинку виявили у 2,8% проб, хірургічному стаціонарі — 1,9%. У 1,3% змивів у пологовому будинку виявили патогенний стафілокок. У хірургічних стаціонарах — у 0,4% змивів, а у дитячій лікарні — у 3,3% змивів. Фекальний стрептокок у змивах пологового будинку не виявили. Але він є у 0,8% змивів хірургії та у 3,3% змивів дитячої лікарні. Ще у 3,3% змивів у дитячій лікарні виявили кишкову паличку.
Патогенні мікроорганізми виявляли на ручці дозатора із антисептичним середником, руках медперсоналу, штативі для ін’єкцій, хірургічному інструменті, халаті медсестри. Основним у передачі внутрілікарняної інфекції є руки та забруднені дверні ручки в маніпуляційних, перев’язувальних кабінетах, штативи. За 1 квартал цього року не було жодного екстреного повідомлення про післяопераційні гнійно-запальні інфекції та ускладнення.
Ярослав КУЩАК, завідувач хірургічного відділу Калуської ЦРЛ, районний хірург, депутат Калуської міської ради (УП):
— Про цю ситуацію дізнався лише після того, як лікар звернувся до департаменту охорони здоров’я ОДА. До того часу адміністрація це питання за межі лікарні не виносила. Розгляд цього питання на рівні області став прецедентом. Департамент охорони здоров’я ОДА створив комісію, яку очолив обласний хірург і до якої увійшов спеціаліст-епідеміолог. Адміністрація Калуської ЦРЛ надала всю документацію, на засіданні комісії був присутній і лікар. За однією із рекомендацій комісії, у посадові інструкції медичних працівників внесли зміни, за якими лікарі відділень хірургічного профілю несуть персональну відповідальність за порушення технологічного процесу. Адже у наказах МОЗ така відповідальність не прописана.
Загалом, для хірурга миття рук перед операцією — це основа основ, елемент технології, адже операція має відбуватися у стерильних умовах. Технологія миття рук перед операцією прописана наказом МОЗ №798. Лікар має вимити руки милом, просушити їх паперовими рушниками та двічі втерти дезінфікуючий розчин. На кожного оперованого хворого заповнюється карта епіднагляду. А за кожним хірургом, у якого виявлено нестерильні руки, встановлюється контроль.
