Сім років, як полігон твердих побутових відходів (I черга) у Калуші вичерпав свій ресурс. Досі на ньому захоронено близько 1,5 млн кубометрів сміття, що вдвічі перевищує проектну потужність.
Інфографіка Василя Завалка
— До сьогодні, за всіма розрахунками, мали бути закриті обидві черги полігону, — повідомила на спеціальній нараді провідний інженер КП «Екосервіс» Тетяна Драга. — Однак, ми продовжуємо захоронення відходів на першій черзі. Щодня на полігон вивозять близько 400 кубометрів ТПВ. На даний час полігон перевантажений відходами, вони складуються із порушенням норм, не проводиться рекультивація. Все це викликане нестабільним фінансуванням упродовж усіх років і відсутністю на полігоні спеціальної техніки.
Ще у 2007 році, коли калуський полігон ТПВ горів і виділяв у повітря величезну кількість отрути, міська та обласна влада зійшлася на тому, що проблема полігону — у відсутності фінансування. Через брак коштів полігону не вистачає спецтехніки, аби дотримуватися схеми складування, не відремонтована під’їзна дорога, немає ваг для зважування сміття, ванн для миття коліс сміттєвозів.
Довідка. Калуський полігон ТПВ збудований згідно із проектом, розробленим у 1994 році інститутом « Івано-Франківськкомундорпроект», який включає дві черги будівництва. Через нестабільність фінансування будівництво його не завершене, в експлуатацію полігон не прийнятий. Через те, що у Калуші не було де складати відходи, у грудні 2001 року міський голова видав розпорядження, яким дозволив КП «Екосервіс» розпочати експлуатацію полігону у частині захоронення. Нормативний термін експлуатації першої черги — вісім років, закінчився у 2009 році. Івано-Франківський «НДІпроектреконстркція» на замовлення Калуської міської ради виготовив проектно-кошторисну документацію на роботи по закриттю та рекультивації полігону та розширення діючого полігону.
Калуський полігон ТПВ розташований на Височанці й оточений лісом. За кількасот метрів — дачі калушан. З центру міста до полігону потрібно їхати добрих кількадесят хвилин.
При в’їзді на полігон — шлагбаум та своєрідне «КПП» із інформаційною таблицею. Вода — привозна.
По периметру полігон огороджений. Секції огорожі подекуди не витримали натиску сміття і впали. Попри огорожу — калюжі отруйного фільтрату, а з іншого боку — розрита траншея, де міняють мережу. Насосна станція для відкачування отруйного фільтрату не працювала з моменту його експлуатації. Її запустили тільки наприкінці минулого року.
Згідно із довідкою санепідстанції, у 2015 році одна із моніторингових свердловин була засипана сміттям. Однак, уже у 2016 році у результатах моніторингу фігурують дві свердловини. Й у вересні, й у листопаді минулого року вони «фонили» по всіх показниках.
Інфографіка Василя Завалка
У 2015 році Державна екологічна інспекція провела перевірку калуського полігону у рамках кримінального провадження.
Перевірка тривала з 8 до 9 липня 2015 року. Результати перевірки були спрямовані до Калуського відділу поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області. А звідти — до суду.
— Ми провели заміри засміченої території і розрахували шкоду, яка була нанесена внаслідок порушення екологічного природоохоронного законодавства під час експлуатації полігону. Загальна сума збитків склала майже 2 млн гривень, — каже начальник відділу екологічного контролю земельних ресурсів Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Олег Кульбанський. — Ці кошти КП «Екосервіс» має сплатити міському бюджету.
Згідно із вироком Калуського міськрайонного суду, начальник дільниці КП «Екосервіс» вчинив службову недбалість, що «спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам».
— Внаслідок службової недбалості начальника виробництва по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів КП «Екосервіс», який не слідкував за дотриманням технологічної схеми складування відходів, оперативно не виявляв і не ліквідовував порушення вимог екологічної безпеки, не організовував контроль за діючим полігоном твердих побутових відходів для запобігання шкідливого впливу на довкілля та навколишнє природне середовище, а також не контролював якість виконання робіт на полігоні у період з листопада 2013 року по липень 2015 року засмічено: твердими побутовими відходами — земельну ділянку площею 1156 квадратних метрів, яка розташована ліворуч від майданчика розвантаження відходів, та земельну ділянку площею 1859 квадратних метрів, яка розташована праворуч від в’їзду на полігон; нітратами, сульфатами й хлоридами забруднено земельну ділянку, площею 2237 квадратних метри, яка розташована з південної сторони полігону. Загальна сума збитків — 1 млн 979 тис. гривень, — йдеться у рішенні суду.
Посадовця оштрафували на 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (4250 гривень. — Авт.), без позбавлення права обіймати посади, пов’язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
ЗАРОБИТИ НА СМІТТІ
Обабіч полігону — ліс. Буквально з дороги проглядається апокаліптичний пейзаж — низенький хрест, до якого приперта стара замурзана лялька.
Торік на цьому місці блискавка влучила у табір ромів. Семирічна дівчинка загинула на місці. Старший хлопчик та молода жінка у важкому стані потрапили до лікарні. Що робили роми за кілька метрів від полігону? Очевидно, працювали.
І нині на полігоні метушаться люди ромської національності, які чекають біля сміттєвозів із мішками напоготові. Поруч – білі біг-беги, напаковані пластиковими та скляними пляшками, металобрухтом. Це, каже директор КП «Екосервіс» Ігор Свистун, сортувальники від івано-франківської фірми «Віза-вторма», із якою у КП «Екосервіс» укладена угода на сортування сміття.
Згідно із угодою, до моменту виконання послуг Виконавець повинен провести інструктаж своїм працівникам із ознайомлення з правилами техніки безпеки та з правилами поводження на полігоні.
При виконанні своїх послуг Виконавець неухильно повинен дотримуватися правил техніки безпеки та правил поводження на полігоні, а також всіх вказівок та нормативно-правових актів Замовника, що стосується цих послуг, а саме:
— дотримуватися вказівок робітника полігону щодо місця роботи бригади по сортуванню вторсировини;
— виконувати свою роботу тільки за відсутності техніки на місці роботи бригади;
— не допускати знаходження людей у зоні не ущільнених відходів;
У випадку настання небезпечної ситуації за умови невиконання виконавцем правил поводження на полігоні Замовник знімає з себе всю відповідальність.
Однак, здається, що техніка безпеки для сортувальників — то пустий звук: вони збирають сміття впритул до сміттєвоза; спокійно працюють біля приміщень, на яких значиться попередження про їхній аварійний стан, і зовсім не бояться спецавтівки, котра вже за кілька хвилин після відвантаження сміття починає його розсовувати по полігону.
Роми на полігоні не тільки працюють, але й одягаються та частково харчуються. Водночас, за словами працівника КП «Екосервіс» Ярослава, на полігоні змінилася екологічна ситуація, адже собаки, які раніше безперестанку копирсалися у відходах, тепер приходять тільки ненадовго, щоб поїсти.
Сортувальники проживають буквально за огорожею полігону, у лісі.
— Вони тут від “Бамбули”, — каже Ярослав.
— То не від «Бамбули», — виправляє Ігор Свистун. — Вони працюють від «Віза-вторма», а «Бамбула», може, надає фірмі транспортні послуги.
«Бамбула» відомий у Калуші як підприємець Роман, власник нічних крамниць «Вікторія» та «Біла Троянда».
— Не маю до полігону жодного відношення, — каже підприємець. — Допомагаю циганам — їсти їм інколи привезу, машину час від часу даю, щоб вивезти сміття. Бо вони мені допомагають у бізнесі на Закарпатті. Вони працюють на полігоні легально. Ну скільки заробляють?.. 100-150 гривень на день. Хіба погано, що працюють? Хто буде таку роботу виконувати?
Офіційна працевлаштованість сортувальників, каже Роман, гарантує полігон від різних неприємних історій:
— Як тільки змінюється обласне керівництво, на полігон «заїжджають» чужі. Тоді відбуваються спроби перерозподілити сфери впливу. Але тут — усе офіційно, не підкопаєшся. Взагалі, калуський полігон в області «стоїть» найкраще — за дисципліною і порядком. Але сміття, яке вивозять на калуський полігон, — найменш продуктивне в області. Якщо раніше із однієї машини сміття можна було відібрати приблизно 50-100 мішків скляних пляшок, то зараз, може, два мішки. Багато сміття відсортовують ще до того, як воно потрапить на полігон — у міських смітниках.
Львівського сміття на полігон не возять, — переконує Роман.
— І на інші полігони в області не возять, — каже Роман. — Тут люди свідомі ситуації і більше пильнують, тому тут ніхто не буде «рішати». Зі Львова везуть, швидше, десь на схід країни, де менше знають про львівську ситуацію.
«ПРИВІТ» ЗІ ЛЬВОВА
У червні минулого року соцмережами поширилася інформація, що на калуський полігон завозять сміття з Грибовицького сміттєзвалища, під руїнами якого загинули троє пожежників, а тіло четвертого так і не знайшли. Шило із мішка «вилізло» лише за два місяці, під час сесії міської ради, на якій стався конфлікт: учасник АТО Володимир Кушлик приніс на сесію банер «Геть з Калуша львівський непотріб». Гасло — із підтекстом, адже, як відомо, міський голова Калуша родом зі Львова. За якийсь час банер із актової зали зник. Другий банер занести Володимиру Кушлику не дали бійці «Міської варти».
Тільки після бійки у фойє ПК «Мінерал», де відбувалася сесія, директор комунального підприємства «Екосервіс», депутат міської ради від «Самопомочі», визнав: львівське сміття у Калуш таки привозили. Для цього 13 червня 2016 року КП “Екосервіс” уклало угоду з транспортною фірмою Львова. Згідно із відповіддю на інформаційний запит, міський голова Ігор Матвійчук повідомив, що договір було укладено на вивезення 180 кубометрів сміття, а заступник міського голови Руслана Вайда у відповіді на запит вказала 120.
Із відповіді на інформаційний запит випливало, що комунальне підприємство одноосібно прийняло рішення про те, щоб укласти угоду із львівською фірмою, адже такі дії дозволяє Статут. При цьому у Коломиї для прийняття схожого рішення скликали виконком.
Якщо порівняти суспільний резонанс і відсутність публічної реакції міської влади на такі самовільні дії КП, зрозуміло, що рішення нового директора, швидше за все, було не самостійним.
«Вікна» намагалися довідатися, з якими фірмами у КП «Екосервіс» укладені угоди на вивезення і захоронення сміття та скільки сміття не з Калуша захоронюється на полігоні ТПВ на Височанці. Відповідь на запит, як мінімум, дивна.
Зі слів Ігоря Свистуна, комунальне підприємство має угоди на вивезення і захоронення сміття із 28-ма фірмами, установами та організаціями. Зокрема, із Вістівською, Добрівлянською та Пійлівською сільськими радами. Войнилів везе на калуський полігон лише органіку, бо там ретельно сортують сировину. Нині тривають перемовини зі Студінківською та Підмихайлівською сільськими радами. Щоправда, масштаби співпраці із селами на сьогодні ще дуже незначні.
Чи може калуський полігон за нинішньої ситуації розширювати географію і приймати сміття з інших населених пунктів?
«ПОТРІЙНИЙ ТЕНДЕР»
— Відремонтували насосну станцію, встановили потужний новий насос. Раніше тут було озеро фільтрату, зараз — усе окультурено, стоки йдуть у колодязі і відкачуються у каналізаційну трубу, яка йде із Підгірок. Але коли підключили насос, почалися пориви. Вирішили замінити близько 300 метрів мережі, — ілюструє нинішню ситуацію на полігоні Ігор Свистун.
Уже майже рік, як у КП «Екосервіс» змінився директор. Так, попередній директор КП «Екосервіс” Дмитро Кобилецький обіймав посаду близько десяти років. На останніх місцевих виборах зробив хибну для своєї кар’єри ставку. На його місце прийшов депутат міської ради від фракції «Самопоміч» Ігор Свистун.
Одночасно зі зміною директора почалися зміни і на самому полігоні. Поштовхом для цього стало виділення у 2015 році коштів на розширення існуючого полігону. Так, із Державного бюджету для Калуша було виділено майже 3,9 млн гривень. За ці гроші у Калуші розпочали будівництво другої черги полігону. У тендерній документації очікувана вартість робіт склала 5,5 млн гривень. Увесь минулий рік Калуш просив додаткових коштів на завершення робіт у бюджетів вищих рівнів. Однак, наразі це був крик у нікуди.
У 2015 році управління будівництва і розвитку інфраструктури Калуської міської ради тричі оголошувало тендер на виконавця робіт із розширення полігону.
Двічі тендер визнавали недійсним.
1 тендер. Відбувся 15 травня 2015 року
На тендер подали заявки 10 фірм: ПП «Еліте», ТзОВ «Добробуд-плюс», ТзОВ «Меш-Інвест», ТзОВ «СП «Будучність», ТзОВ «Будівельна компанія ТрейдЗахідБуд», ТзОВ «Лііка», ТДВ «Карпатнафтобуд», ТзОВ «Кро.Кус», ТзОВ «Карпати-Іф», ПП «Стеко».
Судячи з протоколу розкриття цінових пропозицій від 15 травня 2015 року, найдорожчою була пропозиція ТзОВ «Добробуд-плюс», яке пропонувало виконати роботи більш, ніж за 6 млн гривень.
Найдешевшою була пропозиція ТзОВ «Кро.Кус», яке вважали, що аналогічні роботи можна виконати за 3,4 млн. гривень. ТзОВ «Карпати-Іф» пропонували розширити полігон за 3,9 млн. гривень.
Фірма «Кро.Кус», згідно із даними пошуково-аналітичної системи youcontrol, була створена через один день після того, як у Віснику державних закупівель було опубліковано оголошення про проведення тендеру. Її директор і бенефіціарний власник — Кусень Андрій, діючий або колишній засновник майже десятка фірм та ГО у Калуші та Києві. У деяких із фірм співзасновником значиться Арон Бак, який відомий у Калуші судовими справами щодо виселення калушан із їхніх квартир.
Усі пропозиції учасників конкурсних торгів конкурсна комісія відхилила, виявивши у кожного учасника помилки щодо оформлення та подачі документації. Однак, самі учасники тендеру не на диктофон зізнаються: торги загрожували перерости у величезний скандал і залученням правоохоронних органів. Адже кошторисна документація двох учасників виглядала написаною, немов під копірку, лише з однією відмінністю: одна ціна була вказана із врахуванням ПДВ, інша — без. Цікаво, що, згідно із протоколом засідання, тільки двоє учасників торгів — представники ТОВ «Кро.Кус» та ТОВ «Карпати-іф» мали численні зауваження до всіх інших учасників процедури. І лише наприкінці директор «Карпати-іф» «втопив» «Кро.Кус» зауваженням про відсутність необхідної довідки.
Однак, це був не єдиний «дует». Так, співвласником СП «Будучність» є депутат обласної ради Роман Павлів. А співвласниками ТДВ «Карпатнафтобуд» є Роман та Марія Безрукі. Марія Безрука також була керівником ТОВ «Ромбуд», де Роман Павлів одним зі співвласників. Тобто, на момент проведення тендеру ще як мінімум двоє його учасників мали спільний бізнес-інтерес.
2 тендер. 5 серпня 2016 року
Наступний тендер відбувся у серпні. На нього подали свої пропозиції шість фірм, чотири із яких — учасники першого тендеру. Фірма «Кро.Кус» не брала участі у цьому тендері, а «Карпати-іф» — була учасником. Згідно із документами, «Карпати-іф» на тендері представляв А.Р. Кусень та Р. М. Дзундза. Андрій Кусень, нагадаємо, — засновник фірми «Кро.Кус». Роман Дзундза, згідно із даними сайту ЦВК, значиться заступником директора ТОВ «Карпати-іф» та членом партії «Воля».
Частина учасників з першого тендеру, можливо, відсіялася через те, що умови тендеру несподівано стали жорсткішими. Так, якщо у тендерній документації під час перших торгів учасники мали мати лише «копії всіх необхідних для виконання робіт дозволів та ліцензії на будівельну діяльність з переліком виду робіт», то вже наступного разу від учасників вимагалося «ліцензію на виконання п’ятої категорії складності робіт та дозвіл від Держпромнагляду на виконання небезпечних робіт».
— Отримати ліцензію такого типу у проміжку від одного тендеру до іншого було неможливо, — акцентують учасники тендеру.
З’ясувалося, що половина учасників тендеру не мають відповідної ліцензії. А до інших у конкурсного «журі» також були зауваження.
3 тендер. 23 вересня 2015 року
На наступний, третій за рахунком тендер подали свої пропозиції лише два учасники — ТОВ «Карпати-Іф» та ТОВ «СП «Будучність». «Карпати – іф» подало нижчу цінову пропозицію, однак, планувало виконувати роботи на полігоні впродовж півроку. Тоді, як СП «Будучність» обіцяло впоратися за три місяці. Відтак, саме СП «Будучність» визнали остаточним переможцем тендеру.
28 жовтня 2015 року була укладена угода на виконання робіт вартістю 5,3 млн гривень. Фактично, до початку 2016 року всі роботи на полігоні мали бути виконані. Проте в березні 2016 року були внесені зміни до угоди із СП «Будучність», зокрема, що стосується графіку фінансування і виконання робіт.
Об’єктивним фактором цієї ситуації є відсутність фінансування для завершення будівництва другої черги полігону. Однак, виходить, що час міг і не бути вирішальним фактором при визначенні переможця тендеру.
Хто ж став переможцем тендеру?
Директором і співвласником СП «Будучність» є Роман Павлів — мешканець Рожнятівщини, депутат із 14-річним стажем. Так, з 2002 до 2006 року Роман Павлів був депутатом Івано-Франківської обласної ради; з 2006 до 2010 року — депутатом Калуської районної ради від «Національного вибору»; з 2010 до 2014 року — депутатом обласної ради від Української партії Ігоря Насалика. З 2014 року — депутат облради від БПП «Солідарність». Упродовж двох каденцій був секретарем, а потім — заступником голови депутатської комісії з питань розвитку промисловості, будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства обласної ради.
З 2008 року СП «Будучність» отримала підряди з ремонту мостів, доріг та берегоукріплень річок на суму 14,4 млн гривень та будівельно-монтажних робіт на суму 32 млн гривень.
Лише за 2015-2016 роки СП «Будучність», за даними аналітично-пошукової системи «007», отримала понад 20 млн гривень від Калущини, Рожнятівщини та Івано-Франківського обласного бюджету.
За допомогою системи youcontrol, можна відслідкувати зв’язок Романа Павліва із народним депутатом від «Народного фронту» Анатолієм Дирівим. Так, СП «Будучність», як і Анатолій Дирів, були співзасновниками фірми «Лютошари», яка спеціалізувалася у сфері інжинирінгу. У 2015 році фірма припинила своє існування. Цю фірму нардеп «забув» внести у свою декларацію за 2014 рік.
Анатолій Дирів з 2010 до 2012 року був головою Рожнятівської районної ради. На виборах 2012 року став народним депутатом від ВО «Батьківщина», отримавши під час виборчої кампанії тричі попередження від ЦВК. У 2014 році став депутатом від «Народного фронту».
КОНЦЕСІЯ І СМІТТЄСОРТУВАЛЬНА ЛІНІЯ
— Порятунком для Калуша стане будівництво сміттєсортувальної лінії. Це продовжить життєдіяльність калуського полігону ТПВ приблизно на 30 років. Так, якщо зараз ми захоронюємо на полігоні в об’ємі 85-90% сміття, то після будівництва сміттєсортувальної лінії будемо захоронювувати, може, 10-15%, і то — переважно органіку, — переконаний Ігор Свистун.
Про будівництво сміттєсортувальної лінії у Калуші йдеться понад десятиліття. Остання фірма, з якою місто розпочало співпрацю, — ТОВ «Чисте Прикарпаття», власником якого є екс-заступник міністра оборони В’ячеслав Кредісов.
В’ячеслав Кредісов є співвласником спортивно-оздоровчого комплексу «Акваторія» у Калуші та, на пару із братом міністра енергетики — Сергієм Насаликом, — власником єдиного у місті кінотеатру «Відродження», який шість років стоїть руїною.
У 2012 році депутати міської ради виділили «Чистому Прикарпаттю» в оренду земельну ділянку для встановлення сміттєсортувальної лінії. Її мали встановлювати за державною програмою, умови якою у підсумку виявилися занадто невигідними, тож, від неї відмовилися. У 2014 році депутати зменшили площу земельної ділянки у понад три рази. Інвестор продовжував сплачувати орендну плату і нічого при цьому не будував.
У червні 2016 року депутати міської ради дали дозвіл на концесію майна КП «Екосервіс». Міський голова не приховував, що це — ініціатива ТОВ «Чисте Прикарпаття».
— Ми проплатили проект, отримали дозвіл на початок будівельних робіт. Але поки що нічого не робимо, бо полігон, вивіз сміття та майданчик із сміттєсортувальною лінією не перебуває в одних руках наполягав В’ячеслав Кредісов.
Так, полігон ТПВ розташований за десяток кілометрів від земельної ділянки, на якій у перспективі має з’явитися сміттєсортувальна лінія. Тому ТОВ «Чисте Прикарпаття» прагне отримати послугу із вивезення ТПВ. Адже вибір підприємства, яке має займатися вивезенням сміття, згідно із законодавством, має відбуватися на конкурсній основі. Не факт, що на тендері і надалі перемагатиме спеціалізоване міське КП. І якщо взамін «Екосервісу» на ринок прийде приватна фірма, навіть наявність сміттєсортувальної лінії не гарантує «Чистому Прикарпаттю» безхмарний бізнес.
— Як тільки договір (про концесію) буде укладено, ми миттєво приступимо до робіт, — пообіцяв у вересні 2016 року В’ячеслав Кредісов.
Міський голова, натомість, не висловив впевненості, що переможцем конкурсу стане ТОВ «Чисте Прикарпаття»:
— Знаючи конкуренцію в області на вивезення твердих побутових відходів, думаю, буде кілька претендентів на концесію.
А вже у листопаді минулого року міський голова анонсував початок будівництва сміттєсортувальної лінії. Інвестор взявся до будівництва, не маючи жодних гарантій?
У червні минулого року, погоджуючись на концесію «Екосервісу», депутати міської ради створили комісію, яка мала би напрацювати конкурсні умови концесії. Уже за два місяці комісія мала представити свої напрацювання. Однак, минуло півроку, а комісія збиралася тільки двічі: на ознайомчу і робочу наради.
Так, досі склали звіт щодо основних засобів КП «Екосервіс» та обговорили майбутнє колективу комунального підприємства.
— Я знаю думку міського голови — він хоче максимально зберегти колектив на певний період. Але ми всі розуміємо, що це — комунальне підприємство. У людей думки різні. Хто хоче працювати, то й буде «за» концесію, хто роботу просто «відбуває», тому краще у КП. З нового року з такими людьми будемо потрохи прощатися, — повідомив Ігор Свистун.
— Ми це питання вже обговорювали із міським головою. І термін, на який буде збережено колектив, також, — повідомив депутат міської ради, раніше — директор фірми «Чисте Прикарпаття», а нині — керівник ТОВ «Акваторія-Калуш» Андрій Романів.
Людина В’ячеслава Кредісова — єдиний представник від зацікавлених донорів, який був присутній на нараді. Досі фірма вже подала до міської ради цілий пакет документів, включно із проектом рішення міської ради про затвердження конкурсної документації та створення конкурсної комісії, інструкції, порядком проведення конкурсу тощо.
Згідно із запропонованими критеріями оцінювання, перевага надаватиметься учасникам, які мають відведену земельну ділянку цільового призначення для розміщення сміттєсортувального заводу і зможуть у найкоротші терміни запустити у роботу сміттєсортувальну лінію.
— В області немає жодної іншої земельної ділянки, відведеної для будівництва сміттєсортувальної лінії, — зазначив під час наради Андрій Романів.
Можна констатувати, що конкурс на концесію комунального підприємства наразі мало скидається на конкурс і, швидше, готується для одного учасника. Адже дискримінаційні умови про наявність спеціалізованої земельної ділянки, які прописані у проектах положення про проведення конкурсу, звужує до мінімуму коло учасників. Та й хто, крім «Чистого Прикарпаття», яке приступило до монтажно-будівельних робіт, зможе швидше запустити сміттєсортувальну лінію?
Розслідування підготоване в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади