Винниченка, 3: три роки боротьби

Будинок №3 на вул. Винниченка розташований позаду і трохи віддалік автобусної зупинки. На попередньому плані — офіс туристичної агенції. Буквально через перегородку — ще одне приміщення, відведене під комерцію. Щоправда, який бізнес тут розташується — невідомо. Мешканці будинку говорять, що має «заїхати» магазин із дитячим одягом. Досі тут змінилося кілька орендарів. З останніх, які наробили серед людей переполоху, — мережа продажу курятини. Калушани кажуть: орендар уже почав завозити холодильне обладнання. Тож, мешканці будинку кинулися писати скарги до міської ради.

У зверненні калушан до міської ради йдеться:

— Власниця квартири №17 відкриває продовольчий магазин — встановлено вивіску, завозиться холодильне обладнання. Але, наскільки нам відомо, не має на це права, оскільки виконком в останні роки надавав дозвіл тільки на непродовольчу групу товарів чи офісів. На наше зауваження, що даний магазин створить нам незручності, оскільки у ньому буде багато холодильників, які шумітимуть, електропроводка не витримуватиме навантаження, каналізація буде забиватися від м’ясних відходів, власниця квартири не відреагувала.

Однак, це — не єдині нарікання від людей.

Попереду нашого будинку було зрізано три зелені дерева — яблуню, вишню та грушу, які були чи не єдиним захистом від шуму та пилу з центральної дороги, — йдеться в іншій скарзі мешканців будинку до міської ради.

Люди кажуть: дерева зрізала їхня сусідка, коли робила благоустрій біля своїх комерційних приміщень.   

Уже кілька років остерігаюся залишати вікно відкритим. Конструкція така, що будь-який злодій може до квартири залізти, — скаржиться також і калушанин Василь Лучко.

ЧИЇ ПІДПИСИ

Двокімнатну квартиру на вул. Винниченка, 3 підприємець Наталя Дичка успадкувала від свекрухи. У 2009 році жінка отримала погодження виконкому на перепланування житла під комерцію, а в 2014 році розпочала втілювати свої плани.

Між тим, мешканці будинку майже три роки ходять до правоохоронців та у суд, бо вважають, що сусідка сфальсифікувала документи. Фальсифікацію, кажуть, виявили цілком випадково — коли після словесної перепалки пішли до міської ради. А там калушанам показали їхній дозвіл на перепланування квартири опонентки.

Так, 24 березня 2009 року виконавчий комітет Калуської міської ради, «розглянувши заяву підприємця Наталії Дички про переобладнання у нежитлове приміщення квартири та надання дозволу на її реконструкцію під магазин непродовольчих товарів», надав підприємцю відповідний дозвіл — як виняток.

До заяви-клопотання підприємець додала протокол засідання мешканців житлово-будівельного кооперативу №3, згідно із яким було вирішено дозволити Наталі Дичці перепланувати квартиру на комерційне приміщення. Під рішенням, крім підпису в. о. голови ЖБК №3, стоять підписи мешканців 14-ти квартир другого під’їзду 5-поверхового будинку №3, що на вул. Винниченка.

Григорій Гуменюк, мешканець квартири №16, зазначає:

Підписи, які стоять у протоколі зборів, подібні до оригіналів, але все ж — фальсифіковані. Ми запитали у сусідів — і ніхто не підтвердив свого підпису.

Ще 6 листопада 2014 року калушани звернулися до Калуського відділу поліції. За їхнім зверненням справа була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Однак, уже наприкінці березня 2015 року правоохоронці закрили кримінальне провадження «у зв’язку із відсутністю у діях підприємця кримінального правопорушення». Згідно із ст. 358 КК України до предмету злочину належить посвідчення або інший офіційний документ, який видається чи посвідчується підприємством, установою чи організацією, громадянином-підприємцем, приватним нотаріусом, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи. На думку слідчого, засідання мешканців ЖБК №3 до таких категорій не належить.

Кримінальну справу правоохоронці закривали двічі. Григорій Гуменюк двічі скаржився до суду. А Калуський міськрайонний суд двічі поновлював кримінальне провадження.

У рішенні суду йдеться:

У ході судового розслідування не з’ясовано, чи ЖБК є юридичною особою, чи має штамп, печатку й інші реквізити, хоча у судовому засіданні було надано довідку про те, що ЖБК має статус юридичної особи. Нез’ясовано також, чи без протоколу засідання мешканців ЖБК №3 Калуська міська рада надала би дозвіл на переобладнання квартири у нежитлове приміщення.

Відтак, на початку листопада 2015 року Калуський міськрайонний суд поновив провадження у справі. З того часу і досі триває слідство. Чому так довго? — дивуються люди. Адже мають «на руках» висновок експертизи Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України й упевнені у фальсифікації документів.

Скільки ще триватиме розслідування справи, у Калуському відділі національної поліції «Вікнам» не кажуть. За словами начальника слідчого відділу Калуського відділу національної поліції в Івано-Франківській області Ігоря Яцика, наразі у цій справі проводяться слідчі дії та призначено додаткову почеркознавчу експертизу.

Сама Наталя Дичка коментувати конфлікт відмовилася.

ПОТЯГ ПІШОВ?

Минулого року у Калуші затвердили Порядок переведення житлових будинків, квартир у нежитлові та навпаки.

За словами заступника міського голови Руслани Вайди, було чимало скарг від калушан на дискомфорт від розміщених у житлових будинках комерційних приміщень.

Підприємці не облаштовують окремих витяжок, відтак мешканці будинків скаржаться на різні «сторонні» запахи. Крім того, якщо у будинках облаштовували продуктові крамниці, люди потерпали від шуму холодильників та кондиціонерів. У новому положенні ми врахували усі спірні моменти.

Так, згідно із Положенням, у житлових будинках не допускається розміщення:

— підприємств громадського харчування, до­мових кухонь;

— пунктів приймання склотари, продуктових магазинів, а також магазинів сумарною торговельною площею більше 1000 кв. метрів;

— спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови і квартир з підвищенням понад допустимі рівні шуму, вібрації, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання;

— спеціалізованих магазинів будівельних, мастильних та інших товарів, експлуатація яких може призвести до забруднення території і повітря житлової забудови, магазинів з продажу вибухо-пожежонебезпечних речовин і матеріалів, спеціалізованих рибних та овочевих магазинів, перукарень та стоматологічних кабінетів;

— підприємств побутового обслуговування, у яких застосовуються легкозаймисті речовини (за винятком майстерень з ремонту годинників розрахунковою площею до 300 кв. метрів);

— майстерень ремонту побутових машин і приладів, ремонту взуття розрахунковою площею понад 100 кв. метрів;

— лазень і саун (лазень сухого жару), пралень і хімчисток (крім приймальних пунктів і пралень самообслуговування продуктивністю до 75 кг білизни у зміну), влаштування басейнів для купання;

— автоматичних телефонних станцій, призначених для телефонізації житлових будинків за­гальною площею більше 100 кв. метрів;

— громадських вбиралень;

— похоронних бюро;

— приміщень виробничого характеру, для релігійних потреб, музичних салонів, салонів гральних автоматів, танцзалів, розважальних клубів, під об'єкти ігрового бізнесу, заклади з підвищеними понад допустимі рівнями шуму, вібрації, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання.

У разі переобладнання приміщень у житлових будинках зі зміною функціонального призначення власник такого приміщення має надати пакет документів, зокрема, — згоду з намірами переобладнання або перепланування всіх власників (співвласників), а також повнолітніх мешканців житлового (нежитлового) приміщення.

Заступник міського голови Руслана Вайда каже, що "потяг пішов":

Якщо у суді буде доведено фальсифікацію документів підприємцем Наталією Дичкою, тоді, відповідно, має бути і скасоване рішення виконкому, яким надано дозвіл на перепланування квартири. Однак, потяг пішов і ця квартира вже давно перепланована під комерцію. Навряд чи підприємець перепланує квартиру знову під житло.

Основна мета мешканців будинку — щоб було анульоване рішення виконавчого комітету від 2009 року, яке було отримане на підставі незаконних документів. І тоді нехай підприємець у законний спосіб виготовить усю дозвільну документацію, — стверджує Григорій Гуменюк.