Врятувати Млинівку. У Калуші обстежують річку з історією


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Врятувати Млинівку. У Калуші обстежують річку з історією

Дата публікації: 2017.09.06 | Коментарів: 0 | Переглядів: 5849

У Калуші шукають причини обміління Млинівки. Цього тижня комісія обстежила частину річки від села Пійла до вулиці Луки Загірські у Калуші. Місцями річка пересохла зовсім. У найближчий тиждень з Млинівки візьмуть на аналіз воду, а до жовтня спробують «вирахувати» всіх, хто спускає у річку нечистоти.

У Калуші розпочала роботу тимчасова комісія із визначення джерел забруднення та причин обміління річки Млинівки. Річка, хоча і штучна, адже була створена ще за князя Данила Галицького, щоб «підняти» наш край після масштабних руйнувань через набіги «Золотої Орди», але є важливою для міста. На калуській Млинівці свого часу було побудовано сім млинів, один із яких зберігся неподалік села Пійла. Збереглися і руїни цегляного млина, що згорів. Тут, на думку активістів, пасував би музей млинарства.

Річка з історією колись була досить повноводною, а сьогодні, хоча і перетворилася на невеличкий потічок, підживлює озеро у міському парку, яке в останні роки також міліє. Тож, врятувати річку — важливе завдання, за яке цього разу беруться не тільки активісти, а місцева влада. Роботу комісії, яка запрацювала цього тижня, очолила перший заступник міського голови Галина Романко. Вона запропонувала обстежити русло річки у кілька етапів:

"Ми будемо працювати у двох напрямках. Перше завдання: обстеження самого русла Млинівки, щоб ми бачили, скільки води проходить за день, тиждень, місяць, щоб ми бачили результати аналізів цієї води тощо. Інше наше завдання, і воно пов’язане із забудовою вздовж цієї річки, — встановити джерела забруднення Млинівки фекальними та господарсько-побутовими стоками".

Начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник запропонував першочергово встановити санітарно-охоронні зони річки, бо без них вплинути на ситуацію буде неможливо:

"Законодавство вимагає від органів місцевої влади, на території яких розміщені річки, встановити санітарно-охоронні зони. Тобто нам треба розробити відповідний проект землеустрою, пройти експертизу і затвердити його. Після цього вся ця робота по Млинівці перейде у законне русло, бо саме по собі обстеження нічого не дасть".

За його словами, в області вже проводиться аналогічна робота. Зокрема, коштом облради буде визначено захисні зони річки Лімниці та інших великих рік:

"Так само варто і нам зробити. Ця документація не є така дорога, але то раз і назавжди допоможе навести лад: не буде самозахоплень землі, ніхто нічого викидати у річку не буде і так далі. Ми увійдемо у нормальне законне русло".

Депутати міської ради, які входять до складу тимчасової комісії, погодилися із необхідністю виготовити таку документацію та запропонували винести питання на найближчу сесію. Крім того, аналогічні захисні зони вони пропонують визначити і для річки Сівки, яка у межах міста має аналогічні проблеми і з обмілінням, і з забрудненням. Галина Романко зазначила:

"Якщо питання розглядати комплексно, то для вирішення проблеми потрібні і час, і кошти. Адже проблема стоків — по цілій Україні. І нам, щоб її вирішити, треба думати у тому числі про каналізаційну систему Загір’ята Підгірок. Це — перспектива".

Окресливши план дій, з’ясувавши, хто за яку ділянку роботи комісії відповідатиме, робоча група вирішила виїхати безпосередньо на Млинівку. Стартували із села Пійла, де починаються проблеми річки. Русло Млинівки тут ділиться на два. Одна його частина впадає у Чечву, а відтак підживлює водозабори міста, інша частина — йде безпосередньо у напрямку Калуша. Щоправда, наразі це друге русло дуже маловодне. Біля нього помітні свіжі насипи землі. Скидається на те, що хтось спеціальною технікою намагається поглибити чи очистити це друге русло Млинівки. Хто і для чого? Тут наразі можна лише припускати.

Директор КП «Водотеплосервіс» Ігор Яковина каже:

"Є інформація, що русло річки очищує власник млина у Пійлі. Йому потрібна вода для роботи. Але тут є такий момент: якщо поглибити це русло, то обміліє перше, а від нього живляться наші водозабори. Якщо ж його не поглиблювати, то не варто сподіватися, що у Калуші Млинівка стане повноводнішою. Що важливіше — треба вирішувати. Але на сьогодні виходить так, що ми повністю залежні від Чечви".

Вже на межі Пійла і Калуша Млинівка "пересушена" зовсім. Щоправда, дорогою воду, ймовірно, забирають не лише у млин, а і на виробництво цегли та інші об'єкти. З'ясувати, куди саме зникає вода, — наступне завдання для членів тимчасовї комісії.

У Калуші, проте, Млинівка ще «жива». На вулиці Козоріса її русло зовсім слабеньке, трохи далі — на вулиці Луки Загірські помітно підживлене. Депутат міської ради Юрій Луцакстверджує, що мешканці цієї вулиці регулярно самі очищують русло та прибирають береги річки.

У перший день роботи комісія не натрапила на місця, де у річку скидаються каналізаційні стоки. Проте, порушників у межах міста пошукають більш ретельно. І, переконані у робочій групі, знайдуть. Інше питання — що робити із такими порушниками?

Головний архітектор міста Роман Кузик акцентував:

"Яким чином впливати на тих, хто самовільно облаштовує септики і скидає стоки у річку? Це зараз найбільша проблема. Септики як такі не передбачені жодними нормативними документами. Стихійні і самовільно встановлені септики у цій ситуації є найбільшою проблемою, а нормативної бази, яка би дозволила якось впливати, — немає".

Загалом на обстеження лише частини Млинівки та окреслення плану подальших дій комісія витратила кілька годин. За тиждень планують отримати результати аналізів води, інформацію щодо забудови на берегах річки, підприємств тощо. Паралельно буде здійснено ще кілька виїздів безпосередньо на берег річки, щоб обстежити все русло у межах міста. Щодо тих, хто у річку спускає нечистоти, то їх пообіцяли притягати до відповідальності, бодай фінансової. Остаточні результати роботи комісія планує оприлюднити у жовтні.

Між  тим схожу роботу ще торік провели калуські активісти. Група ентузіастів тоді  дослідила не лише русло Млинівки, а і Сівки. З’ясували, що обидві річки не просто нещадно забруднюють, а і використовують в особистих цілях. Приміром, біля районного управління ветеринарної медицини на виїзді з Калуша хтось перекрив річку, створивши невелике озеро. Друге озеро на річці Млинівці розташоване трохи вище, у межах приватного відпочинкового комплексу. Тоді один із активістів Василь Фіцак розповідав:

"Це штучне озеро, створене у руслі самої Млинівки. Згідно з Водним кодексом, малі ріки мають природоохоронну смугу. Будувати на Млинівці такі штучні озера, шлюзи, ставки — заборонено. Мешканці, які живуть нижче, якраз жаліються, що через це озеро річка обміліла".

Таких «озер» вздовж Млинівки на сьогодні є не менше чотирьох, запевняє Юрій Луцак. Усі вони крадуть воду із річки та є незаконними.

Крім того, ще торік активісти виявили «замасковані» труби, які вели просто у річку. Самотужки дати раду таким порушникам вони не можуть. Тож, нині сподіваються, що влада доведе розпочате до кінця та врятує Млинівку від смерті.

Тетяна КІНДЮХ, журналіст

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: