Площа об'єднаної територіальної громади відтак має скласти 77,08 кв. кілометра, а чисельність населення — 650 Войнилів прагнув об’єднання ще у 2015 році. Проте, через недосконале законодавство та недостатню підтримку інших сільських рад, які мали би увійти до новоутвореної громади, процес затягнувся у часі, а громада втратила, як мінімум, чималі кошти. Сьогодні у Войнилові «кипить» виборчий процес, а голова селища Володимир Рудий мріє про його розвиток незалежно від того, стане головою громади чи ні.
Нагадаємо, що Закон "Про добровільне об'єднання територіальних громад" було ухвалено у лютому 2015 року. Тоді визначили, що в добровільні ОТГ можуть об'єднуватися громади сіл, селищ і міст, що мають спільні межі. Відтак, було розроблено і затверджено перспективний план формування громад Івано-Франківської області, згідно з яким до Войнилівської ОТГ мали відійти також Сівко-Войнилівська, Луківська, Томашівська і Перевозецька сільські ради. Більшість із цих рад, проте, в об’єднання не поспішають, каже Войнилівський голова:
"Ще два роки тому ми дали пропозицію чотирьом сільським радам щодо добровільного об’єднання. Це було перед виборами до місцевих рад. Сільські голови дали письмову відповідь, що на найближчій сесії вони нашу пропозицію розглянуть. Ми сформували пакет документів і передали на область. Облрада направила їх у Київ на затвердження. Але подальших кроків ми не зробили. Верхня тоді об’єдналася, а ми не встигли, тому пішли на місцеві вибори".
На початку 2016 року Войнилів знову запрошує довколишні села в об’єднання, але ті мовчать. У цьому році ситуація повторюється. Але навесні були прийняті зміни до законодавства, згідно з якими для утворення ОТГ достатньо мати підтримку 51% громад, що передбачені перспективним планом. Зважаючи на готовність до об’єднання Перевозецької сільської ради, процес рушає з місця.
Площа об'єднаної територіальної громади відтак має скласти 77,08 кв. кілометра, а чисельність населення — 6501. До складу громади мають увійти села Довпотів, Дубовиця, Середнє, Перевозець, Кудлатівка, Павликівка, Слобідка і селище Войнилів. Останнє стане новим адміністративним центром ОТГ.
Селищний голова зауважує, що зараз субвенція менша, але вона теж дуже суттєва:
"Держава нам залишає чотири основні податки, на які зараз живе кожна сільська і селищна рада. Це — єдиний податок, акциз, земельний податок і податок на нерухомість. Також ми забираємо в району 60% податку з фізичних осіб і нам передадуть медичну й освітянську субвенції. Також ми маємо отримати інфраструктурну субвенцію на розвиток громади. Якби ми об’єдналися у 2015 році, то мали б чималі кошти. Ми втратили ці гроші. Зараз субвенція менша, але вона теж дуже суттєва".
Зараз бюджет Войнилова нараховує близько 1,5 млн гривень. Після об’єднання, прораховували фахівці, він мав би зрости у рази.
В Асоціації міст України вважають, що Войнилівська ОТГ має великі фінансові перспективи. Загальний обсяг її бюджету, за попередніми прогнозами, може становити близько 35 млн гривень. Власні надходження і базову дотацію, що складає приблизно третину від цієї суми, громада зможе використовувати на свої нагальні потреби у соціально-економічній сфері. А за рахунок інфраструктурної субвенції можна здійснити ремонти доріг, шкіл, дитсадків тощо.
Проблеми, визнає Володимир Рудий, є в усіх селах. Найбільша — дороги. Але в кожному населеному пункті список першочергових завдань буде різним, тому обраному громадою голові варто буде поїздити селами, поговорити з громадами і тоді вже формувати завдання на півроку чи рік.
Чим не місто?
Войнилів — це селище, яке не можна порівнювати з жодною сільською радою. Тут збережена вся інфраструктура: дитсадок, школа, поліклініка, пожежна частина тощо. З одного боку, це плюс. Адже громада має найголовніше — базу, яку не треба відбудовувати. З іншого боку, — мінус. Адже всі ці заклади після об’єднання мають фінансуватися з місцевого бюджету, а це означає, що Войнилів забиратиме левову частку доходів громади.
Інфраструктура Войнилова загалом досить розвинена. Тут діє дитсадок на шість груп, який можуть відвідувати 128 дітей. Зараз серед вихованців цього закладу — діти з кількох довколишніх сіл, у тому числі тих, які не поспішають входити в ОТГ. Ольга Генега каже:
"Дитсадок у нас гарний, теплий і затишний. Звичайно, потребує ремонту, оновлення системи каналізації і матеріальної бази. Проте, він ще має ресурс, щоб прийняти більше діток із сіл громади, яка утвориться після об’єднання".
У Войнилові діють також позашкільні навчальні заклади, є ліцей, музична школа, будинок школяра, а вже майже два роки — зразкова опорна школа, до якої довозять дітей із 15-ти сіл.
Школа, нагадаємо, навесні минулого року виграла обласний конкурс на кращий проект опорного навчального закладу. Майже за півтора місяця у приміщенні закладу вдалося здійснити низку ремонтних робіт. Загалом, на ремонт школи та закупівлю нового обладнання для навчальних класів було виділено майже 3 млн гривень, за які відремонтували актовий зал, фойє, їдальню, навчальні класи, поміняні санвузли. У бібліотеці з’явився безкоштовний доступ до мережі Інтернет.
Школу оснастили не лише сучасними меблями, а і найрізноманітнішими навчальними приладами. В кабінеті географії, до прикладу, діти користуються інтерактивними глобусами, компасами та барометрами, а на уроках англійської працюють за комп’ютерами під’єднаними до мережі інтернет, що дає практично необмежені можливості для вивчення іноземної мови.
Вчитель географії Лілія Кудла зазначає:
"І діти, і ми маємо можливість працювати продуктивніше. Це не щось надзвичайне. Це те, що мало би бути у кожній школі, бо макети, моделі, спеціалізовані карти і підручники допомагають дітям легше засвоювати матеріал".
У Войнилові також функціонує поліклініка та спеціалізований лікувальний заклад — тубдиспансер. У селищі є машини «швидкої» та пожежної. Колишній райцентр зберіг також систему централізованого водопостачання, а останнім часом практикує ще і системний вивіз сміття. Войнилівський голова зазначає:
"Ми маємо своє комунальне господарство і свою машину, якою вивозимо сміття. Людина платить 5 гривень за «куб» твердих побутових відходів, підприємці — більшу суму. Машина забирає сміття на полігон у Калуш. На свій полігон ми не вивозимо сміття вже близько півтора року, бо він зараз не відповідає санітарним нормам. Щоб його експлуатувати, потрібно виготовити відповідну документацію та вкласти чималі кошти. Я не думаю, що це нам зараз по силах".
Січень покаже
Останні два роки Володимир Рудий активно цікавився процесом децентралізації в Україні, і зокрема на Прикарпатті. Він неодноразово брав участь в ознайомчих поїздках в новоутворені ОТГ, цікавився їхніми успіхами та проблемами. Каже, що головним завданням після виборів буде сформувати команду та зробити все можливе, щоб втримати інфраструктуру:
У січні буде трудно, бо вибори у нас відбуваються в останній тиждень грудня і ми зараз не можемо прийняти бюджет. З січня це вже буде об’єднана громада. Мусимо платити газ, світло й інші обов’язкові платежі, а далі вже формувати подальший план дій.
Села, які не захотіли поки що йти в об’єднання, найімовірніше, втратять. Самодостатніми вони не стануть. Адже на сьогодні, коли вони утримують лише свій штат, коштів не вистачає. Сівковойнилівська сільська рада, до прикладу, має гроші лише на п’ять місяців.
Між тим, якщо 2018 рік і справді стане визначальним, то вже через рікгромади, які не об’єдналися добровільно, будуть зобов’язані це зробити. Голову ОТГ при цьому не переобиратимуть, а вибори депутатів проведуть не в усій об’єднаній громаді, а лише на приєднаній території. Приєднана громада стане старостинським округом в ОТГ. При цьому, голова приєднаної громади гарантовано має отримати повноваження старости і стати членом виконкому ОТГ. Водночас, інфраструктурної субвенції, за рахунок якої на початках відбудовуються і розвиваються новоутворені громади, ці села не отримають.
Тетяна КІНДЮХ, журналіст