Унікальний меморіальний музей «Калуська в’язниця»: етапи становлення

Калуський музей є унікальним. Адже на території Прикарпаття не збереглося приміщення, яке б усі окупаційні режими використовували як в’язницю. А в Калуші — є | Фото: Олександр Галькевич


Помилка в тексті?
Виділіть її мишкою та натисніть

Система Orphus

Унікальний меморіальний музей «Калуська в’язниця»: етапи становлення

Дата публікації: 2018.09.03 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

26 серпня в Калуші в часі святкування Дня Незалежності в меморіальному музеї «Калуська в’язниця» відкрилися оновлені експозиції про участь калушан у становленні Незалежності України. За словами директора обласного музею національно-визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослава Коретчука, калуський музей є унікальним. Адже на території Прикарпаття не збереглося приміщення, яке б усі окупаційні режими використовували як в’язницю. А в Калуші — є. Про історію створення меморіального музею «Калуська в’язниця» — в публікації «Вікон».

Збір матеріалів про український національно-визвольний рух на теренах Калущини розпочало історико-просвітницьке товариство «Меморіал». На його базі розгорнули свою роботу учнівські гуртки й спільно з місцевими активістами сформували ідею створення експозиції музею в приміщенні колишньої в’язниці. Ця робота поповнила краєзнавчі дослідження гуртка юних музеєзнавців на чолі з Богданом Яневичем, головою Калуського осередку товариства «Меморіал».

Дослідникам вдалося розшукати і записати свідчення репресованих осіб, котрі зазнали тортур та принижень від каральних органів у стінах Калуської в’язниці. У документах, виявлених в Державному архіві Івано-Франківської області (надалі — ДАІФО. — Авт.), знайдено схеми розташування приміщень польського повітового суду і тюрми в Калуші.

Ініціатори, за підтримки Координаційної ради політичних партій та громадських організацій демократичного спрямування, 8 вересня 2009 року звернулися до Калуської міської ради з клопотанням про створення громадського музею визвольного руху в приміщенні «Меморіалу». Згодом — щодо прийняття рішення про створення музею в колишній в’язниці окупаційних режимів та юридичного надання цьому приміщенню музейного статусу. Через кілька місяців було підготовлено програму створення Калуського музею визвольного руху, згідно з якою в міському бюджеті на 2011 рік було передбачено фінансування на ремонт приміщення. Проте необхідні кошти через різноманітні обставини не були виділені.

6 грудня 2010 року Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери, за результатами наукового обстеження приміщення колишньої в’язниці розробив рекомендації щодо створення експозиції майбутнього музею. Згодом дизайнер Богдан Губаль, заслужений діяч мистецтв України, розробив кошторис створення музейної експозиції, а Івано-Франківська будівельна фірма ТзОВ «ВО» підготувала кошторисну документацію ремонту інтер’єрів. Спеціальними листами міської ради упродовж 2011-2012 років обумовлено поетапне створення музею визвольного руху. Передбачалося проведення нарад за участю керівників та фахівців міських управлінь освіти, культури і комунального майна з метою винесення цього питання на розгляд депутатів міськради, а також підписання договору з товариством «Меморіал» про співпрацю в створенні музею.

Екскурсії та виставки в підвалах в'язниці тривали навіть тоді, коли тут ще був Центр творчості

Експерти товариства «Меморіал» та Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери у вересні 2012 року під час ремонтних робіт будівлі колишньої в’язниці обстежили підземні комунікації в місці пошкоджень (просідання) кута фундаменту з метою виявлення підземних переходів, якими водили в’язнів на допити. 11 грудня 2012 року постійна комісія Калуської міської ради з питань гуманітарної роботи розглянула пропозиції товариства «Меморіал» і дала рекомендації міському управлінню культури підготувати проект рішення про створення Калуського музею національно-визвольних змагань, який мав бути розглянутий на черговій сесії.

Можливості втілення ідеї музею вивчала ініціативна група, місцеві краєзнавці, історики, художники-дизайнери, архітектори, будівельники, громадські активісти і спеціалісти органів влади. Калуське товариство «Меморіал» зберегло журнали із записами про здійснення розкопок, перепоховань закатованих та заходів вшанування пам’яті репресованих на території міста і району, в яких детально зафіксовано події упродовж 1991-1997 років. Також зібрано кілька папок зі спогадами та свідченнями людей, сім’ї яких постраждали від дій радянських репресивних органів. Підготовлено для передачі музею велику кількість анкет репресованих та їхні заяви про реабілітацію.

У 2012 році дослідники узгодили структуру експозиції, визначили тематику її розділів, розпочали підбирати експонати, збирати спогади, досліджувати архівні документи, формувати тексти та анотації. Громадськість сформулювала пропозиції щодо відновлення й оформлення фасадів та інтер’єрів будівлі. Завдяки подальшому збору та опрацюванню свідчень репресованих та їхніх родичів й очевидців вдалося встановити функціональне призначення всіх кімнат колишньої в’язниці, їхнє облаштування, порядок та правила утримування в’язнів. На базі гуртка «Історичне краєзнавство» при Центрі науково-технічної творчості учнівської молоді (надалі — ЦНТТУМ. — Авт.) написано наукові дослідження про етапи створення музею у Калуській в’язниці. Їхні автори — учні Калуської гімназії Богдан Михайлюк та Богдан Буняк — у 2013 й 2015 роках відзначені нагородами обласного конкурсу Малої Академії Наук. Науковим керівником робіт був Богдан Яневич, рецензентом — Олег Малярчук.

Калуське відділення товариства «Меморіал» і представники міської влади домовилися про поетапне створення музею та підготовку проекту відповідного рішення сесії Калуської міської ради. Ініціативна група, місцеві краєзнавці, художники-дизайнери, громадські активісти, спеціалісти органів влади узгодили план дій щодо створення музею: планування структури експозиції та тематики її розділів; здійснення пошуку та підбору експонатів, записування спогадів, дослідження архівних документів; виконання робіт з відновлення й оформлення фасадів та інтер’єрів будівлі. Спільними зусиллями узгоджено формулювання повної назви новостворюваного музею, яку треба було зафіксувати в установчій документації. 6 червня 2013 року на сесії Калуської міської ради депутати прийняли довгоочікуване рішення «Про створення Меморіального музею «Калуська в’язниця» в структурі Музейно-виставкового центру».

У вересні минулого року співробітники музею «Калуська в’язниця» разом та КП «Пам'ять» та волонтерами провели дослідження криївки воїнів Української повстанської армії, що у селі Завій Калуського району. На глибині було знайдено глиняну кераміку, залізну миску, частину металевої округлої пічки, фрагменти церковної атрибутики, чорнильниці та медичного інвентаря

Перший етап — створення умов для вивчення і збереження документальних та речових матеріалів, що засвідчують висвітлення подій визвольної боротьби з окупантами, проведення просвітницької діяльності серед учнівської та студентської молоді, інших верств населення — було пройдено. Незабаром було зареєстровано установчу документацію та надано для потреб музею в оренду підвальні приміщення ЦНТТУМ.

У другому півріччі 2013 року Калуська міська рада почала виплачувати зарплату штатному науковому співробітникові, який комплектував матеріали для створення експозиції та вирішував питання ремонту й реконструкції інтер’єрів музейних залів. Упродовж 2014 року, пам’ятного Революцією гідності та початком протистояння російській агресії на Сході України, неможливо було віднайти кошти на створення музею. Роботу було переорієнтовано на проведення краєзнавчих заходів, презентацію різноманітних виставок і архівних досліджень, відзначення пам’ятних дат національно-визвольної тематики. Так, 4 листопада 2013 року відбулася регіональна наукова конференція «Репресії тоталітарних окупаційних режимів на теренах Калущини у ХХ ст.», присвячена пам’яті учнів калуської торговельної школи, підозрюваних у зв’язках з ОУН (70-і роковини розстрілу). У листопаді-грудні того ж року організовано та проведено круглий стіл, приурочений прийняттю Декларації про державний суверенітет України та Акту проголошення незалежності України.

У першій половині 2014 року у ДАІФО віднайдено велику кількість документів, пов’язаних з визвольним рухом і Калуською в’язницею, організовано й проведено презентації та круглі столи про події Першої та Другої світових війн, українсько-польського конфлікту 1918-1919 років на теренах Калущини. У червні організовано та проведено круглий стіл «Історичні реалії подій 30 червня 1941 року та сьогодення». З метою створення туристичних маршрутів місцями подій визвольної боротьби на теренах Калущини здійснено краєзнавчу експедицію в Чорний ліс. 29 жовтня 2014 року організовано та проведено круглий стіл на відзначення 25-річчя розкопок сталінських репресій в Дем’яновому Лазу, де обговорено результати та плани розкопок на Калущині. 18 і 30 жовтня взято участь у обласній і Всеукраїнській конференціях до 25-річчя розкопок у Дем’яновому Лазі.

4 листопада у пійлівському лісі розпочато обстеження місць захоронення жертв репресій окупаційних режимів та підготовки до розкопок й увічнення пам’яті загиблих та облаштування туристичних маршрутів. Одночасно проведено збір свідчень і уточнення відомостей про німецькі й радянські репресії на теренах Калущини з метою підготовки до видання збірки матеріалів.

Розкопки замкової криниці і ремонт підвалів

У 2015 році діяльність музею почала налагоджуватись: розпочато часткове облаштування музейних приміщень, обладнано тимчасову експозицію на переданих краєзнавчим музеєм вітринах. Одночасно проведено регулярні науково-освітні заходи та екскурсії. У 2016 році стан підвальних приміщень, наданих в оренду музею, почав різко погіршуватись через просочення ґрунтових вод, що завдало великих збитків експозиційним матеріалам, спричинених сирістю та грибком. Це негативно позначилося і на загальному стані споруди ЦНТТУМ. Улітку розпочато археологічні дослідження замкової криниці, а наприкінці того ж року управління освіти погодилось передати для потреб музею всю будівлю колишньої тюрми. Процес переоформлення документації та реорганізації господарчої діяльності тривав до весни 2017 року.

Улітку розпочато капітальний ремонт та проектування й розробку постійної експозиції музею.

На сьогодні завершено перший етап ремонту музею, підведено теплотрасу, а в наступному році заплановано завершити ремонт експозиційних залів, зробити гідроізоляцію фундаментів та реконструкцію підвальних тюремних камер.

Найважливішим є те, що нарешті після багаторічних зусиль патріотично налаштованих громадських організацій та активістів створені умови для формування експозиції, яка буде висвітлювати національно-визвольну боротьбу калушан з давніх часів до сьогодення. До розробки наукової концепції й дизайну залучено провідних фахівців Національного заповідника «Давній Галич»: Ярослава Поташника (завідувача науково-освітнього відділу) та кандидата історичних наук Андрія Стасюка (старшого наукового співробітника). Науковими консультантами є Ярослав Коретчук (директор Івано-Франківського обласного музею національно-визвольної боротьби імені Степана Бандери), Іван Тимів (старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини), Олег Малярчук (доктор історичних наук, професор ІФНТУНГ) та інші.

Організатори створення музею поставили перед собою мету — на оригінальних історичних матеріалах України і Калущини відтворити основні віхи українського державотворення, розкрити ідейні засади визвольної боротьби. У архівних і приватних колекціях сьогодні можна віднайти чимало матеріалів та документів, які відображають усі етапи української історії.

Музейна експозиція створюється на базі архівних матеріалів, наукових досліджень, свідчень репресованих та учасників національно-визвольної боротьби. Музей почав функціонувати в одній із будівель колишнього панського маєтку ХІХ ст., який в часи панування Другої Речі посполитої став в’язницею. Усередині 60-х років ХХ ст. приміщення належало Калуському хіміко-технологічному технікуму, пізніше — Станції юних техніків, ЦНТТУМ. У 2013 році у підвальних приміщеннях засновано музей, а з початку 2017 року всю будівлю передано для створення музею. Прилегла територія з часом може бути використана як експозиційний майданчик, враховуючи близьке розташування залишків фундаменту фортечної стіни Калуського замку часів Середньовіччя.

Експозицію розкриють п’ять основних розділів, визначених відповідними темами, розміщеними у шести залах. Додатковими формами висвітлення тематики будуть технічні засоби: аудіо-, відео-, комп’ютерна техніка та сучасні технології освітлення. Кожен розділ експозиції буде містити центральні об’єкти показу, об’єднані між собою. Крім того, в одному із залів передбачено облаштування конференц-залу з мультимедійним комплексом.

Волонтери брали актвину участь в наповненні експозицій "Калуської в'язниці", розкопках Замкової криниці та визначенні розташування старостинського замку

Уздовж коридору заплановано облаштувати місце для демонстрування тимчасових виставок. Автори проекту переглянули тематику розділів, спрямовану на більш видовищний, деталізований та поглиблений показ, де основну увагу буде акцентовано на внутрішньому змісті експозиції, що зобов’язує звернути особливу увагу на сучасне музейне обладнання, відповідний дизайн, наукову термінологію, інформаційні технології, виставкову діяльність.

Богдан ЯНЕВИЧ, науковий співробітник меморіального музею «Калуська в’зниця»:

Олег МАЛЯРЧУК, доктор історичних наук

(Подано з незначними скороченнями)

Редакція газети «Вікна» висловлює подяку за сприяння в публікації матеріалів обласної науково-практичної конференції «Історія музейництва на Калущині: локальний вибір» КЗ «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради»

Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: