загрузка...

Роман Гумінілович: «Я «горів» КВНом. Щодня думав про жарти і репетиції»

Обов’язок ведучого, зауважує Роман, — випромінювати позитив і заряджати публіку хорошою енергетикою


Роман Гумінілович: «Я «горів» КВНом. Щодня думав про жарти і репетиції»

Дата публікації: 2019.08.18 | Коментарів: 0 | Переглядів: 0

Ще дитиною він перевдягався в дорослий одяг і пародіював біля телевізора відомих виконавців. У шкільному віці грав у театрі, мало спілкувався з однолітками і захоплювався КВНом. Упевненість, амбіційність і хороше почуття гумору завжди допомагали добиватися поставлених цілей. Зараз 23-річний калушанин Роман Гумінілович вже п’ять років проживає у Львові і успішно працює ведучим. У професійному портфоліо — дні народження, випускні, корпоративи і багато весіль.

З чого починав Роман Гумінілович, як готується ведучий до заходів, які курйози траплялися на весіллях, як завжди залишатися позитивним. Про це та про інше — в інтерв’ю «Вікнам» розповів Роман Гумінілович.

КВН — любов з першого погляду

Змалку Роман до будь-якої справи завжди намагався знайти цікавий підхід і проявити креативність. Заняття в калуському театрі «Чарівник», ведення шкільних заходів, декламація віршів і поради мами-телеведучої дали йому творчий поштовх. Проте найбільшим захопленням хлопця був КВН, з яким він «подружився» випадково.

"Я ніколи не хотів і не мріяв стати ведучим. Просто в школі сподобалися хлопаки, які сиділи біля підвіконника і жартували (Сміється. — Авт.). Мені промайнула думка, що хочу стати таким, як вони. Я підійшов до Орисі Михайлівни — педагога-організатора в нашій школі і запитав, хто ці хлопці. Вона відповіла — гравці КВН. Тоді почав приходити до них і проявляв себе в гуморі. Я тоді був у сьомому класі, а це були одинадцятикласники. Уявляєш, яке спілкування могло бути (Сміється. — Авт.)".

Хлопець додав, що він завжди спілкувався зі старшими від себе:

"Я завжди тягнувся до старших. Зараз моїм товаришам по 30 років. Але мені з ними набагато цікавіше спілкуватися, аніж із однолітками. Вони мене можуть поділитися власним досвідом, більше чогось навчити".

Проявивши себе в гуморі, Роман став частиною КВН-івської родини, від якої в хлопця залишилися незабутні враження і приємні емоції:

"Я «горів» КВНом. Щодня думав про жарти, репетиції. Так відбувалося шість чи сім років. Кожна поїздка в якесь місто, навіть якась невдала гра — це ейфорія. Це як відчуття закоханості, любов із першого погляду".

Навчання і перші зароблені гроші

До вибору майбутнього фаху Роман поставився серйозно, тому вступив на спеціальність менеджера організації виробництв. Здобувши освіту молодшого бакалавра, хлопець здав ЗНО і вступив на державну форму заочного відділення у львівську філію КНУКіМ імені Поплавського. Роман зауважив, що для нього завжди було принциповим питання державної форми навчання:

"Я ніколи не платив за навчання. Вважаю це абсурдним, адже по суті наші дипломи не мають цінності. Особисто жодного разу не скористався жодним із своїх дипломів".

Розповів Роман Гумінілович і про свою першу роботу:

"Я працював у таборі вожатим. Мені було всього 16 і лише отримав паспорт, а працювати згідно з законом можна тільки у 18-літньому віці. Фактично ми обманули систему і накинули мені два роки (Сміється. — Авт.)".

У той же час хлопець працював на перших корпоративах, на яких зі своїми друзями-КВНниками показували гумористичні мініатюри. Згодом хлопці зрозуміли, що могли стати ведучими і заробляти більше, аніж на мініатюрах. Роман розповідає:

"Після того, як ми з моїми друзями приїхали до Львова і взяли участь у проекті «Ай смішно», ведучий Діма Корнелюк сказав нам, що можна заробляти більші гроші, ставши ведучими, а не показуючи сценки. Мій друг уже пробував вести подібні івенти, а я взагалі не пробував. Проте все ж ми вирішили серйозніше взятися за цю справу і вже в 2014-2015 роках ми мали добре оплачувану роботу".

Як готуватися до свята і зберігати оптимізм

Підготовка до будь-якого свята у Романа розпочинається з кількох зустрічей із клієнтом, під час якого той знайомить його з подією і людьми, які будуть присутні. Опісля ведучий розпочинає підготовку і складає три анкети: загальну, інформацію про гостей і особисту. Каже, що він завжди відкритий до свого клієнта:

"Звичайно, я індивідуально працюю з клієнтом, проте є і якісь напрацьовані шаблони, які я можу йому запропонувати. Проте я не кажу, що буду робити тільки по-своєму — завжди прислухаюся до клієнта і відкритий до будь-якого перебігу подій, навіть до того, щоб мені дали готовий сценарій (Сміється. — Авт.)".

Обов’язок ведучого, зауважує Роман, — випромінювати позитив і заряджати публіку хорошою енергетикою. Іноді це буває зробити непросто, проте необхідно. Головне — правильне абстрагування від негативу:

"Я не дивлюся телевізор, не сиджу у Фейсбуці, лише вибірково читаю новини в телеграм-каналах. Також дивлюся хороші фільми і читаю літературу, яка надихає і мотивує".

Також під час заходів ведучий не піднімає слухавки телефону і не читає повідомлення в соцмережах:

"Буде помітно, коли я одягну маску, цього нічим не приховаєш. А я звик з людьми бути щирим і відвертим".

Вартість послуг ведучого різна, залежить від формату заходу і часу роботи. Ціни коливаються в діапазоні — 450-700 доларів.

Викрадення нареченого і весілля при свічках

Під час заходів частенько трапляється чимало цікавих і навіть курйозних випадків. Тоді й доводиться проявляти кмітливість і винахідливість, каже Роман Гумінілович.

"Нещодавно в Коломиї на одному із весільна півтори години «вибило» світло. Добре, що музиканти взяли ініціативу в свої руки і почали співати з людьми. Але це — пів біди (Сміється. — Авт.). Згодом ми зрозуміли, що кухня працює від генератора. Я повідомив про це звукорежисера. Він за допомогою перехідників все підключив і ми при свічках продовжували програму".

По-справжньому курйозний випадок стався на одному із весіль на Закарпатті, розповідає ведучий:

"По вулиці йшли двоє чоловіків напідпитку, які сказали, що викрадуть нареченого. Надворі — пів четверта година. Проте вони не жартували і нареченого таки викрали. Його на пів години незрозуміло куди вивезли, потім він з’явився. Проте це не афішувалося, а сприйнялося як належний факт (Сміється. — Авт.). До речі, це було одне з найбільших весіль, яке я вів: тут були присутні 450 гостей".

«Ні» — конкурсам і «совковим» традиціям

Вживання слова «конкурс» під час проведення весіль Роман Гумінілович вважає неправильним, таким, його варто уникати:

"Якщо детально вникнути в слово «конкурс», то, по суті,— це змагання, в якому потрібно визначити переможців і тих, хто програв. Весілля — це не естафети, а сімейне свято. Краще слово «конкурс» замінити іншими словами: розвага, перфоменс, сюрприз для наречених. Можна сказати будь-що — тільки не слово «конкурс», бо тамади із 1990-2000х навіяли багато неправильних асоціацій, пов’язаних із цим словом".

Провівши багато весільних заходів майже по всій Україні, ведучий зазначив, що совкові весільні традиції відходять у минуле, проте — не всюди.

"У центральній Україні все ще присутні російські весільні традиції, коли крадуть наречену, мешт, б’ють склянки. У західних регіонах це трапляється рідко, але буває. Намагаюся переконати, що це пережиток минулого і до того ж має російське походження, що є досить вагомим аргументом. Окрім того, з власного прикладу знаю випадок, як уламки від склянки відлетіли в око нареченому".

Видно пана по халявах

Звичайно, окрім ряду професійних навичок і знань, ведучий повинен гарно виглядати не тільки на події, але й у повсякденному житті, каже Роман Гумінілович:

"Ніхто не відміняв народного «По одежі людину стрічають, а по розуму випроваджують». Адже насамперед всі дивляться на твої фото, відео і на твій вигляд. Тому потрібно відвідувати час від часу косметолога, мати стильну зачіску і в гардеробі — кілька хороших костюмів. Важливо добре виглядати не тільки на події, але й у повсякденному житті, адже в людей складаються перші враження".

У Романа на різні події — вісім костюмів. При виборі одягу звертає увагу дві характеристики − якість і зручність. Улюбленим брендом одягу вважає ZARA.

Також Роман періодично бере участь у фотосесіях, оновлюючи профілі в соцмережах:

"Роблю фотосесії щороку, щоб клієнт бачив товар (Сміється. — Авт.). Закидаю фото здебільшого в Інстаграмі. Зараз по суті  ведучого «продає» саме ця соцмережа і «циганська пошта».

Поради ведучим-початківцям

Маючи за плечима п’ятирічний досвід проведення різноманітних заходів, Роман акцентує: щоб бути ведучим — необхідно в житті бути товариською людиною з почуттям гумору.

"Потрібно бути душею компанії і комунікабельною людиною. Важливо вміти жартувати в правильний момент, у відповідному місці".

На думку Романа, не обов’язково вміти придумувати власні жарти, імпровізуючи на заходах. Адже зараз багато чого можна навчитися в інтернеті, вводячи в пошук слова «ведучий», «лекції». Головне — наполегливість і бажання навчитися. Роман зазначає:

"Важливо постійно самовдосконалюватися, тобто відвідувати майстер-класи, семінари, слухати лекції коучів. Я відвідую освітній проект під назвою «Фабрика ведучих», в якому «прокачані» ведучі діляться досвідом і секретами вдалої роботи з гостями. Мені частенько пишуть початківці, я завжди готовий поділитися порадою і знаннями та розповісти все детально".

Ірина КМІТЬ, журналістка

загрузка...
загрузка...
Для того, щоб додавати коментарі, потрібно Авторизуватись.
Загрузка...

Авторизація


Запам'ятати та автоматично входити на сайт

Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах: