Фото: Макс Левин/lb.ua Таких кілька важливих акцентів в інтерв’ю Укрінформу зробив один з моральних авторитетів нації — колишній глава Української Греко-Католицької Церкви, учасник Ініціативної групи “Першого грудня” Блаженніший Любомир (Гузар).
— ...щодо того, що матері протестують. Я вже написав невеличку колонку на цю тему і надіюся, що вона з’явиться надрукована. Це про матерів, які люблять своїх дітей, так люблять, як тільки матері можуть любити, — зазначив Блаженніший. — Але, з другого боку, якщо ці матері не поблагословлять своїх дітей на війну, то не буде що робити, не буде держави. Вони мусять зрозуміти: така ситуація в цілому світі, що люди молодші, старші, хто би то не був, більш чи менш кваліфіковані, йдуть на війну — боронити, власне, своїх матерів. І тут інакшого немає виходу. Ми не можемо сказати: нехай воно якось буде, нехай чужі діти йдуть воювати. Всі мають воювати, не тільки якась одна сторона. Всі повинні відповісти на поклик, бо треба боронити свого. Якщо не будемо боронити свого, то не будемо мати нічого.
Знаєте, я виростав, коли була Друга світова війна. І бачив, що війна є дуже страшна річ, твердить Блаженніший Любомир (Гузар):
— Війна є дуже прикра, жорстока річ. Але нема ради, треба боронитися. Тільки у війні — іншого шляху сьогодні я не бачу — ми можемо здобути свою незалежність. Раз є агресія, раз хтось на нас нападає, мусимо боронитися. І, бачите, ми знайшлися в дуже поганій ситуації, але якось рятуємося. Подиву гідно, що без належної підготовки, без належної армії, не озброєної так, як треба. І дай Бог, щоб нам це вдалося.
На переконання Блаженнішого, з кожним днем буде йти до кращого, що наша армія буде більш ефективна і зможе краще нас оборонити. Бо без перемоги нема миру. Мир сам від себе, від балаканини не буде. Мир мусить бути встановлений перемогою.