Справу калушанина Захаркіна розглядатиме…Європейський суд?

„Вікна” повідомляли про порушення прокуратурою області кримінальної справи за фактом незаконного затримання і побиття правоохоронцями Івано-Франківська калушанина Олексія Захаркіна та двох його знайомих (за статтею Кримінального кодексу про перевищення службових повноважень). Кримінальна справа була порушена через п’ять місяців після зазначених подій за результатами газетних публікацій та звернень Олексія і його матері у Генпрокуратуру, до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, народного депутата Ігоря Насалика.
Переглядів: 549

Днями, за інформацією „Вікон”, завдяки сприянню Харківської правозахисної групи, скарга Олексія Захаркіна була направлена в Європейський суд з прав людини, що у Страсбурзі (Франція). Не надіючись на позитивний розгляд скарги обласними правоохоронними структурами, Захаркіни очікують на рішення європейських правників.
ДОВІДКА „ВІКОН”. Європейський суд вже неодноразово виносив позитивні рішення щодо порушення прав українців. Як повідомляла наша газета, 29 квітня 2003 року палата Європейського суду у складі 7 суддів винесла своє рішення, яким визнала порушення прав шести засуджених до смертної кари (в тому числі іванофранківця Борислава Полторацького, засудженого за справою вбивства глухонімої родини Гомонаїв у 1994 році), до яких застосовували тортури, забороняли зустрічатися зі священиком, перевіряли листи, перебували у нестерпних умовах утримання… В результаті кожному „смертнику” було призначено компенсацію по 2000 євро моральної шкоди, а Полторацькому і Кузнєцову — ще й по 1000 євро за витрати.
У скарзі Олексія Захаркіна у Європейський суд, зокрема, йдеться:
„17 травня 2003 року близько 16 години мене разом із двома моїми знайомими затримали працівники кримінального розшуку Вовчинецького районного відділу міліції під час нашої поїздки на автомобілі. Нас доставили в чергову частину міліції. Там мене звинуватили в збереженні маріхуани і повідомили, що затримують мене на три доби. Близько 23 години у той же вечір мені провели медичний огляд і встановили, що я не перебуваю в стані наркотичного сп’яніння. Біля півночі мене доставили в ізолятор тимчасового тримання, де я провів ніч, увесь наступний день і ніч.
19 травня мене допитували двоє оперативних працівників з приводу якоїсь крадіжки. Я не визнав своєї причетності до якого-небудь злочину. Мене відвезли в Пасічнянський районний відділ міліції. По дорозі мені погрожували, що везуть “на річку топити”.
У Пасічнянському районному відділі я пробув до 22 травня 2003 року. У цей період до мене застосовували катування: підвішували, прив’язавши руками до лома, вдягали протигаз, заповнений якоюсь рідиною, просто закривали отвір протигаза, щоб я задихався, бризкали в очі з газового балончика.
Біля полудня 22 травня 2003 року мене відвезли в ізолятор тимчасового тримання, я пробув до вечора 23 травня 2002 року. Близько 19 години 23 травня 2003 року мене знову доставили в Пасічнянський районний відділ, де я пробув до 22 години. Після цього мене перевезли в Калуський районний відділ міліції.
У Калуському районному відділі міліції я зрозумів, що не зможу перенести повторення катувань, і спробував покінчити життя самогубством. Коли після півночі я перерізав собі вени, працівник Калуського районного відділу міліції надав мені першу допомогу і викликав швидку допомогу.
Я був доставлений у лікарню біля четвертої години ранку 24 травня 2003 року.
Виклад порушень конвенції
Щодо порушення статті 3 Конвенції
Я думаю, що у відношенні мене порушена стаття 3 Конвенції, що забороняє катування і жорстоке звертання. Тільки зараз, більше ніж через 5 місяців з моменту подій, вдалося домогтися, щоб була порушена кримінальна справа щодо вищевикладених фактів.
Насильство, застосоване до мене, виходячи як з ваги перенесених страждань і  наслідків, що наступили, так і з мети — одержати визнання в здійсненні злочину, — повинно бути охарактеризоване як “катування” відповідно до практики Європейського Суду.
Щодо порушення статті 5 Конвенції
Щодо мене було порушене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції. Мене затримали безпідставно, не маючи розумної підозри в здійсненні мною злочину.
Я перебував під арештом з 16 години 17 травня 2003 року до 4 години 24 травня 2003 року, тобто  шість діб і 12 годин. У цей час я не був доставлений до судді для вирішення питання про законність мого затримання…
Прошу Європейський Суд визнати порушення Україною статей 3 і 5 §1, 5 §2 і 5 §3 Конвенції”.
За неперевіреною інформацією, начальник Івано-Франківського міськвідділу УМВС Микола Жовнір відсторонений від займаної посади до закінчення розслідування порушеної обласною прокуратурою кримінальної справи.